Гріх праведника. Служитель храму покалічив хлопчика

Служитель бібліотеки храму “Усіх святих Чернігівських “, що поблизу ринку “Нива” у Чернігові, побив сусідського хлопчака. Як сам сказав, ”за діло”, погрожував ще й добавити. Той наполовину оглух. Ця історія трапилась ще в жовтні 2006 року, але нового витку ця справа набула саме сьогодні.

У той вечір, 1 жовтня, компанія вуличних хлопчаків якраз грала в футбол. Коли до них підійшов сусід 39-річний Андрій Мартенс, хлопці не запідозрили нічого злого.

Покликавши двох з них, Євгена Боднарюка (1992 рік народження) та його ровесника Ярослава, він раптом схопив обох за чуби і зробив спробу стукнути їх лобами. Але хлопці вивернулися і відбігли.

Тоді Мартенс підійшов до Жені і вдарив того у вухо. Коли малий. заливаючись сльозами, спитав «За що?», той і з ним так вчинив. І отримав відповідь, що він знає за що і, мовляв, якщо тому мало, то він може ще й добавки дати .

Мартенс стверджує, що до цього випадку підлітки, разом із потерпілим, неодноразово тероризували їхню сім`ю, зокрема вагітну дружину й вели себе вкрай знахабніло. На зауваження з його боку не реагували.

Але чаша терпіння, за його словами, в нього переповнилась після свята ”Чуда”, коли зранку він побачив вимазані майонезом ворота і купу лайна під ними. Зрозумівши, що доросла людина навряд чи змогла б таке вчинити, підозра одразу впала на місцевих підлітків.

Співав би в церковному хорі

Євген же божиться, що не робив цього, навпаки, до останнього часу мав приятельські стосунки з його сином:

- Раніше ми дружили з Сашком , я часто був у них вдома, допомагав по господарству. Його мати запрошувала мене співати в церковному хорі. Але останнім часом він став забороняти нам дружити і сказав, щоб я більше в них не з`являвся.

Тим часом Жені ставало все гірше, піднялася температура, сильно боліло вдарене ліве вухо і він ним майже перестав чути .

Бабуся хлопчика Ганна Вареха:

-Женя прийшов додому ввечері, близько восьмої, увесь заплаканий. Взагалі він у нас не плаксивий, але цього разу від болю він плакав. Я подивилась – щока красна, вухо красне і з нього йде така сукровиця. Поклала його спати, а зранку ми пішли по лікарнях і там нам сказали, що в нього лопнута барабанна перетинка. Але всюди нам відмовляли робити операцію, казали, що не мають такої апаратури.

Не бийте в вухо. І взагалі не бийте

Потрібна апаратура та золоті руки лікаря знайшлися тільки в обласній лікарні, куди малого й поклали .

Завідувач ЛОР – відділення обласної лікарні, заслужений лікар України Свєтлейший А .М .

-  Хворий поступив до нас 4 жовтня 2006 року. В нього був посттравматичний розрив барабанної перетинки, так звана баротравма. Розрив відбувся не від удару, як такого, а від високого повітряного тиску на перетинку, яку той спричинив, від хлопка. Євгена прооперували і більше до нас не звертався.

Після цього рідня Євгена подала заяву до міліції, але там відмовили у відкритті кримінальної справи, мотивуючи тим, що тілесні ушкодження були легкими. Тоді рідні звернулися з позовом до суду, щоб компенсувати витрати на лікування, а також моральний збиток у розмірі п`яти тисяч гривень, що суд і повністю схвалив.

Прощай мрія

Але Андрій Мартенс не погодився з рішенням суду і подав на апеляцію.

За його словами він не бив хлопця, а дав тому лише ляпаса і не вірить, що це могло призвести до серйозних наслідків. Тому вимагає додаткової комісії з визначення ступеню тяжкості, яка повинна відбутися 16 травня цього року.

Наразі хлопця, дякуючи Богу, хоч і не можна назвати інвалідом, але він отримав досить серйозні перешкоди в цьому житті. Зокрема, його мрія про військовий ліцей тепер назавжди залишиться тільки мрією .

На знімках: 1 –Андрій Мартенс 2 – Женя з бабусею. Фото автора