А судді хто? У Ялівщини

Повідомлення про неймовірну турботу облдержадміністрації про проблему Ялівщини викликало відразу декілька запитань / коментарів.

По-перше: „У відповідь на численні звернення жителів Чернігова, керуючись настановами, викладеними у листі Президента від 7 вересня 2007 р. та дорученням Кабінету Міністрів від 19 жовтня 2007 р.,….” – вражає неймовірна оперативність прийняття рішень – бурхлива і „соціально-корисна діяльність” можновладців розпочинається через 8 місяців після доручення Президента.

Складається враження, що комісія створюється якраз у той час, коли вже вичерпались терміни можливої подачі судових позовів стосовно вже роздерибанених земельних ділянок.

Тобто, у будь-якому разі діяльність такої комісії буде фікцією і не матиме реальних наслідків стосовно повернення вже вкраденої землі. У будь-якому разі – комісія створена вже ПІСЛЯ роботи комісії обласної ради з питань Ялівщини (яка працювала протягом п’яти місяців), що винесла 4 червня 2008р. рішенням Президії обласної ради питання про долю Ялівщини на найближчу сесію обласної ради.

Ситуація виглядає, як спроба наздогнати потяг, що вже рушив – тобто, створити видимість активності й результативності. Це дуже нагадує зустріч першого заступника голови облдержадміністрації з представниками обласних організацій та політичних партій, яка відбулася 28.03.08 в приміщені ОДА і нагадувала „черговий захід”, який ще більше загострив ситуацію, оскільки саме на цій зустрічі прозвучало про неможливість створення РЛП.

По-друге – у складі комісії тільки один представник від громади, якому, за логікою, за таким нерівним розподілом сил, досить важко буде проводити моніторинг ініційованого громадою питання по Ялівщині – а ще важче – брати участь у виробленні конструктивних рішень.

Висновок – тим, хто створив комісію – НЕ ПОТРІБНЕ рішення, яке потенційно могли б запропонувати представники громади (іншими словами – „земельку все ж варто продати….”)

Декілька слів стосовно персоналій. Наприклад, „Сердюк Олександр Вікторович, заступник Чернігівського міського голови з питань архітектури, будівництва і земельних ресурсів (за згодою)”. Він завжди виступав за забудову зелених зон міста (тож, не треба ні з ким узгоджувати та нікому платити) та разом з паном Гольцем чудово дурив населення на зірваних „громадських слуханнях” з приводу забудови та будівництва об’їзної дороги в районі вул. Савчука…. – будівельник-рубальник, за покликанням – казкар, навряд чи переймається питаннями якихось там „дерев” (то ж „деревина-сировина”…).

Ще один експерт-рятівник – „Горонович Сергій Володимирович,
начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в області (за згодою)” . Це – пристрасний „відписувач-у-нікуди”: людина, що має повноваження, та, за великим рахунком, зобов’язана опікуватись долею унікального зеленого масиву в місті, натомість, протягом останніх 1,5 років відповідає на запити громади різноманітними звинуваченнями у „не-наданні документів” (все одно що вимагати від курки молока) на зразок списку землевласників і землекористувачів – який Управління земельних ресурсів може видати ТІЛЬКИ за запитом управління охорони навколишнього природного середовища...

Замкнене коло – і ці добродії вдало по цьому колу соваються… Загалом, склад комісії, що ніби підібраний за професійними якостями, все ж таки відверто апаратно-бюрократичний – тобто, контрольований, і очікувати від нього експертного висновку, що ДІЙСНО уможливив би порятунок Ялівщини, навряд чи доводиться.

Однак, попри все, хочеться вірити, що новостворена експертна комісія ОДА з питань Ялівщини не буде формально вирішувати підняте громадою міста питання. Сподіваємось на мудрість, далекоглядність та здоровий глузд, який підказує: дана нагода (робота експертної комісії ОДА). Це доленосний шанс об’єднати зусилля ОДА та Облради, яка вже має чималі напрацювання у питаннях, пов’язаних з Ялівщиною, і остаточно вирішити питання у найкоротший термін. Ми ще маємо надію.