Як «прокоп» з «прокопчиками» Чернігівський УТМР кінчають

Скільки всілякого бруду доводиться чути про Українське товариство мисливців і рибалок. Щось відверта провокація, щось омана, пов’язана з нестачею інформації. Але є й щира переконаність.

То звідки у частини пересічних мисливців таке вкрай негативне ставлення до УТМР?

На жаль, уявлення про роботу Товариства в областях та його перспективи на майбутнє формується у людей з того, що вони бачать на місцях.

Як голова райради Товариства - п’яничка і браконьєр, то й у всьому районі доброго слова про весь УТМР не почуєш.

Багато років поспіль купка нечистих на руку людей під керівництвом Олександра Прокопьєва дерибанять мисливські угіддя Чернігівської обласної організації УТМР, вибивають звіра і тринькають членські внески рядових мисливців.

Як тринькають?

Компетентна комісія Всеукраїнської ради Товариства дала свою оцінку тому, як працює Чернігівська обласна організація УТМР і особисто її голова – пан Прокопьєв.

От декілька рядків з доповіді та виступів на засіданні президії ВР УТМР, що відбулося 18 березня:

"Підгодівля диких тварин.

У мисливських господарствах ЧОО (які перевірялися комісією) підгодівля ведеться вкрай незадовільно:

плани заготівлі кормів по господарствах складаються формально, без урахування дійсних потреб диких тварин та можливостей господарства, не завжди доводяться до єгерської служби, тому не виконуються;

заготівля та викладка кормів не контролюється керівниками області, а в окремих господарствах навіть і директорами господарств, тому більша частина так званої підгодівлі проводиться лише на папері;

є випадки фальсифікації звітності з питань підгодівлі, виявлені факти підробки підписів членів комісій на актах списання кормів (вже порушена кримінальна справа);

корми заготовлюються у недостатній кількості, більша частина їх низької якості, зберігаються у незадовільних умовах;

закуповуються корми у мізерній кількості, окремі господарства взагалі не закуповують кормів;

викладка солі проводиться вкрай незадовільно: не регулярно протягом року, окремі господарства не викладають сіль по декілька місяців. У Чернігівському господарстві виявлені солонці, в які сіль не викладалась більше року, в Куликівському – пусті солонці;

кормові віники заготовлюються також в мізерній кількості, в окремих обходах взагалі не вивішується, при цьому в актах списання кормів – присутні;

половина представлених для перевірки біотехнічних споруд потребують ремонту або не заповнені кормами та сіллю, окремі були заповнені торішніми цвілими віниками чи старим сіном, не придатним для підгодівлі;

кількість біотехнічних споруд не відповідає потребам підгодівлі тварин в зимовий період, виявлені біотехнічні споруди, які існують лише “на папері”;

у зв’язку з тим, що на більшості підгодівельних майданчиків та годівниць корма та сіль викладаються не регулярно або взагалі не викладаються роками, тварини їх не відвідують.

Так, при вибірковій перевірці п’яти мисливських господарств з 12 годівниць для козуль не було представлено жодної, яку б відвідували козулі;

паливо та транспортні засоби для розвозки кормів єгерській службі не виділяються. Усе паливо знаходиться у розпорядженні керівників господарств і списується на охорону угідь. Яким чином єгері розвозять корма на площі 1 млн. 800 тис. га угідь – невідомо;

Обробка земель, посів чи висадка кормових культур для підгодівлі тварин у всіх господарствах ЧОО останні три роки не ведуться;

Документація щодо заготівлі та викладки кормів ведеться незадовільно, так, щоб у ній неможливо було розібратися.

На початок перевірки (14-15 листопада 2008 року) керівники Коропського та Чернігівського господарств взагалі не змогли представити журнали та акти заготівлі та викладки кормів."

То куди ж діваються тони сіна, силосу, зерна тисячі кормових віників, що їх заготовляють “Прокоп” з підлеглими на папері, і списують на чернігівських козуль та зайців, якщо компетентна комісія не знайшла жодної годівниці, яку б відвідували козулі?!

Мисливське впорядкування

Не зважаючи на наявність коштів на рахунках Чернігівської обласної організації УТМР та Указ Президента України від 23.05.2005 року, що вимагав завершити мисливське впорядкування угідь до кінця 2006 року, пан Прокопьєв штучно затягував виділення коштів.

Таким чином довів самостійні мисливські господарства ЧОО до того, що в 2007 році взагалі було заборонено будь-яке полювання у шести господарствах.

Тисячі чернігівських мисливців повинні були бідкатись по чужих угіддях або ходили на незаконне полювання по своїх.

При цьому пан Прокопьєв за кошти мисливців міняв собі джипи на нові та купував іномарку бухгалтерші.

Чисельність мисливських тварин

Полювання на парнокопитних тварин в угіддях Чернігівського УТМР з 2002 по 2007 роки не проводилось через невпорядкування угідь (крім Корюківського господарства). А значить, чисельність тварин мала збільшитись майже вдвічі.

Насправді ж кількість тварин знизилась майже по всіх господарствах ЧОО. Тобто – велося масштабне браконьєрство в угіддях.

Це підтверджується тим, що ліміт добування парнокопитних у 2008 році в цілому по господарствах ЧОО склав 50% - найнижчий по Україні, а в МРП ЧОО (директор – особисто Прокопьєв) – всього 24% - найнижчий показник по країні за останні 5 років! Він примушує сумніватися, чи є стільки козуль та кабанів? Чи вони живуть тільки в облікових даних?

Варто глянути на первинні документи обліків за 2008 рік у Куликівському господарстві (директор – Конох М.П.) – і зрозуміло, що вони бездарно сфальсифіковані.

Чи проводився облік тварин взагалі, хоча б парнокопитних, – сказати важко. А на папері – у Чернігівському УТМРі всюди побільшало козуль та кабанів.

Протягом щонайменш 5 років господарства Чернігівського УТМР не займаються розведенням дичини та розселенням мисливських тварин, як то роблять більшість обласних організацій.

Зайве? Пристроїмо!

У період з 2001 по 2008 роки зі згоди президії ЧОО УТМР пан Прокопьєв безпідставно передав у користування понад 380 тисяч га найкращих мисливських угідь Чернігівського УТМР, насамперед – лісових.

У Бобровицькому районі – ТОВ “Земля і воля”, Прилуцькому – ТОВ “Вепр”, Ічнянському – ТОВ “МРГ Ічня”, Коропському та Сосницькому – СП “Бересна”, Коропському та Новгород-Сіверському – “Авангардліс”, Прилуцькому – ТОВ “Лукомщина”, Новгород-Сіверському – ТОВ “Каштан”, Козелецькому – ТОВ “Любич”, Козелецькому та Чернігівському – ТОВ “Вершина”, Чернігівському – ПП “Свішень” та ТОВ “СМРП “Придеснянське”, Щорському – ТОВ “Єлінський ліс”, Куликівському та Ніжинському – ТОВ “Вересоч”, Менському – ТОВ “ПВХ Пласт”, Ріпкінському – ТОВ “Бізон” та ТОВ “МГ Чудівське”, Носівському – ТОВ “Орішне”.

За яке таке “спасибі” він роздав найкращі угіддя Чернігівщини?

Чернігівське УТМР, як попередній користувач угідь, не отримав жодної копійки, хоча того вимагає Закон. Можливо, було віддано “непотріб”?

На сьогодні в угіддях, які були практично подаровані приватним користувачам, добувається (згідно з лімітами 2008 року) диких кабанів – понад 315 голів, козуль – близько 150 голів, оленів благородних – 10, лосів – 9, і ще багато іншої дичини.

На полюванні заробляється 2-2,5 млн. гривень!

Це у той час, коли всі господарства Чернігівського УТМР мали ліміт добування на 2008 рік лише 120 кабанів, 76 козуль і жодного лося чи оленя, а виконали цей ліміт, як зазначалось вище, лише на 50%.

Тобто, на території 1800 тис. га “кращих” угідь, які залишила за собою “мудра прокопівська президія” ЧОО, добувається звіра в 4-5 разів менше, а ніж в угіддях площею всього 380 тис. га, від яких “прокоп з прокопчиками” відмовились, як від непотребу.

А чи відмовились, чи продали – то одному Богові відомо!

От і мисливсько-рибальська база “Вершина” – “курка, яка несла золоті яйця” Чернігівському УТМРу, спочатку була штучно занедбана й розорена, а потім за безцінь частково продана, частково здана в оренду.

За погану роботу - догана

Президія ВР УТМР є офіційним органом, а матеріали її засідання розсилаються в усі обласні організації. Тому оцінка діяльності "герцога" Прокопьєва та його команди дана дуже скромно, виважено і тільки на доказовій базі. Але постанова звучить так:

«1. За безвідповідальне ставлення до своїх обов’язків і порушення вимог п. 4.12 Статуту УТМР роботу президії Чернігівської обласної ради УТМР і особисто її голови Прокопьєва О.В. вважати незадовільною.

2. Відповідно до п. 3.8 Статуту УТМР члену УТМР Прокопьєву О.В. за порушення статутних вимог – оголосити догану».

Не соромно?

Думаєте, пан Прокопьєв із сорому перед колегами та чернігівськими мисливцями «застрелився», написав заяву чи хоча б кинувся виправляти виявлені недоліки?

Куди там! Він зібрав «прокопчиків» та 2 квітня провів такий собі концертний виступ, довівши його до абсурду, під назвою - «засідання Чернігівської обласної ради УТМР».

На засіданні він оголосив дурнями і зрадниками інтересів Товариства всіх членів комісії ВР УТМР у складі чотирьох найкомпетентніших в Україні фахівців. Нібито вони «накопали» недоліків, щоб вислужитись перед Головою Чернігівської обласної ради пані Романовою, яка буцімто бажає угідь, а пан Прокопьєв їх не дає.

Оце так?! А слідом і «прокопчики», у господарствах яких комісія виявила гору недоліків, фальсифікацій і фактичний розвал, проспівали пісеньку….. «Сам дурак». За їх словами, це комісія винувата у всіх бідах Чернігівського УТМР, а вони, "прокопчики" – святі, і «ці ручки - нічого не дерибанили».

Давайте розберемось

Процитуємо декілька рядків із дуже цікавих документів.

«ПОГОДЖЕННЯ» за підписом такого собі «прокопчика з чистими руками» на прізвище Муха Б.В.

«Мисливсько-рибальське підприємство «Коропське» в зв’язку з тяжким матеріально-фінансовим станом підприємства добровільно відмовляється від частини мисливських угідь площею 12165 га , та вважає за доцільне передати їх в користування СП «Бересна» …”.

Оце тобі маєш! 94 тисячі гектарів вибитої пустелі, які господарство «Коропське» залишило за собою, директор Муха охороняти може. А 12 тис. га найбагатших лісових угідь в Україні "прокопчики" охороняти ніяк не можуть.

Їх терміново слід комусь віддати. Та не просто віддати, а за адресою - СП «Бересна».

Для довідки - СП «Бересна» в 2008 році, майже нічого особливого не зробивши для розведення дичини, мало ліміти на парнокопитних тварин: кабанів – понад 50 голів, козуль – 15 голів, лосів – 6 голів.

За найскромнішими підрахунками його доходи склали близько 200 тисяч гривень. І це всього з 17 тис. га угідь.

Оце так “непотріб”, від якого терміново відмовився Чернігівський УТМР!

А що ж з того має «прокопчик» Муха, запитаєте ви? А Муха тепер працює директором СП «Бересна», молотить “бабло” і сміється з коропських мисливців.

То його за таке запроданство інтересів УТМР слід було б з Товариства вигнати! Ба ні, Муха й досі є членом президії Коропської райради УТМР, йому й далі довіра і шана, бо він «вірний справі прокопьєва» боєць.

Такі пану Прокопьєву завжди до душі, що не загадаєш - ніякої відмови, все буде по-прокопьєвськи.

Куликівський "ударник". По розбазарюванню

Безліч прикладів, коли директори господарств Чернігівського УТМР вимушені були відмовлятися від “непотребу” – від найкращих угідь, які забирали приватні господарства.

Але всіх переплюнув “прокопчик” на прізвище - Конох М.П.

Він примудрився не тільки подарувати угіддя ТОВ “Вересоч”, перейти в це приватне господарство на роботу директором, а ще й залишитися на посаді директора Куликівського мисливського господарства УТМР, чиї угіддя він трішечки підчистив.

І це ще не все! Той прокопчик Конох ще є головою Куликівської райорганізації УТМР (теж оплачувана посада).

Майже 70 тис. га угідь Куликівського УТМР є буферною зоною, таким собі випасом для кабанів і козуль приватного господарства “Вересоч”.

А куликівські мисливці чому мовчать, спитаєте ви? А пан Конох для того всі посади і обіймає, в тому числі і в УТМРі, щоб голос Куликівських утмрівців не чутно було.

В цьому місці ми підійшли до головної складової генеральної лінії “прокопа”. Щоб якомога довше смоктати соки з Товариства і дерибанити Чернігівський УТМР та його угіддя – потрібна ціла кадрова та економічна політика. Але то тема окремої статті.

А хіба то вам, шановні мисливці Чернігівщини, Всеукраїнська рада УТМР пана Прокопьєва на голову облорганізації назначила чи районних голів з Києва прислала, а може ви їх самі обирали?

А, ви на вибори не ходили - ніколи було, чи зневірилися, що можете обрати чесного та порядного мисливця на керівну посаду в УТМРі.

А от «прокопи» з «прокопчиками» потурбувалися за своє майбутнє, позбирали своїх кумів, сватів, братів і просто дружбаків, і обралися на посади в Чернігівському УТМРі.