«Природне забруднення». Цинічна катастрофа на річці Остер. Відео

На Чернігівщині вже другий тиждень триває екологічна катастрофа на річці Остер – загинули тисячі риб, річка змінила свій колір, відчувається неприємний запах, людям заборонено купатися та поїти худобу.

Яким чином на це реагує офіційне керівництво області та інші державні органи? Хто винен та має відшкодовувати збитки?

Відповідь поки що одна: ніхто і ніяк. Отруйні стоки розчиняться у воді, рибу захоронять, можливо, земснарядами розчистять дно... А потім річка сама себе відновить.

Починаючи з кінця червня мешканці Козелецького, Носівського та Ніжинського районів Чернігівської області били на сполох: річку отруїли.

У селі Кошани на шлюзі рятувальники декілька днів виловлюють мертву рибу та вивозять її на захоронення.

Відчутний неприємний запах, колір у води темно-коричневий та чорний, попід берегом плаває мертва риба, а серед неї – жива, яка не може дихати через зябра, а з відкритими ротами ковтає повітря на поверхні.

Біля Козельця на шлюзі риби вже немає – її, мертву, вже виловили, інша пішла на дно і гнитиме там. Вода чорна, вже метрів за 50 відчутний дуже неприємний запах.

Першими, хто помітив нечистоти у воді Остра, були мешканці Мрина. В цьому населеному пункті було все те ж саме, що і у Козельці, але минуло дуже швидко.

Чому швидко? Мабуть, тому що були відкриті шлюзи, починаючи від 13-го і до 4-го, якими керує Деснянське басейнове управління водного господарства у Чернігівській області.

Стоки швиденько допливли до Козельця – і зупинилися на шлюзі №3, яким керує управління водних ресурсів у місті Києві та Київській області, і яке не відкрило свої шлюзи №№ 3,2,1 – щоб стоки не потрапили у Десну, з якої здійснюється водозабір для 4-х мільйонів мешканців столиці.

З аналізу ситуації виникає ряд запитань.

Якщо у Ніжині нечистот в річці Остер не було й нема, а в селі Мрин, розташованому нижче за течією, нечистоти є і дохне риба – то де сталося забруднення цієї річки?

Правильно, між Ніжином і Мрином!

Однією з імовірних причин отруєння води можуть бути змиви хімічних речовин з сільськогосподарств, або ж скид забруднення з якогось великого підприємства.

Скільки у нас об'єктів на даному відрізку річки, здатних її забруднити в такій концентрації?

Один – очисні споруди Ніжинводоканалу.

За даними КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства», скиди очищеної води проводяться в річку В'юниця.

А куди впадає В'юниця? В Остер, після 13-го шлюзу.

На сайті Чернігівської ОДА маємо відповідь щодо причини виникнення катастрофічної ситуації на річці Остер: замор викликали «природні процеси» – тривалі зливові дощі, потрапляння до річки води з болота, розвиток водоростей, підвищення температури води, інтенсивні процеси гниття, змиви з сільськогосподарських угідь – однак все одно загальний висновок на боці «природних процесів».

Джерел несанкціонованих скидів забруднюючих речовин до водного об'єкту – «не встановлено».

Така позиція не витримує жодної критики.

Є всі підстави вважати, що екологічна катастрофа на річці Остер носить виключно антропогенний характер, враховуючи локалізований характер ситуації та зважаючи на надходження комунальних стоків в річку, застосування добрив та отрутохімікатів у сільськогосподарському виробництві, їх потрапляння у водні об'єкти із поверхневим стоком та ґрунтовими водами, розташування тваринницьких комплексів, та інші наслідки господарської діяльності людини.

Також після дощів, які були напередодні катастрофи, – у річці, навпаки, мала знизитися температура води й підвищитися рівень кисню. Кисневе голодування риби за висновками експертів є малоймовірним.

І варто зауважити, що риба у випадку погіршення умов середовища не буде чекати «кінця» – вона просто перепливе в інше місце, більш придатне для життя. Викид забруднюючих речовин на Острі стався раптово й риба масово загинула.

Після того, що сталося, річка більше 5 років буде відновлювати свої природні ресурси. Окрім того, зміниться вікова структура, співвідношення видів у популяціях.

Але ОДА продовжує дотримуватися «природної» версії.

За тиждень після катастрофи на брифінгу представники екологічних установ області знову заявили, що Держекоінспекція у Чернігівській області провела обстеження 150 кілометрів річки Остер.

«На її руслі в Носівському, Ніжинському та Козелецькому районах несанкціонованих скидів забруднюючих речовин до водного об'єкту не виявлено. Загрози для річки Десни, куди впадає річка Остер, немає».

Як немає заяв про джерело забруднення, склад забруднюючих речовин, їх концентрації. Ситуація, мовляв, контролюється водогосподарськими організаціями.
Як?

Вони просто спостерігають, як помирає річка, та сподіваються, що все само собою пройде, а потім всі забудуть?

Головний еколог Чернігівської області Леонід Бурковський на брифінгу в Чернігівській ОДА 8 липня заявив: «Найбільш темна вода – біля мосту в Козельці. За кілометр від впадіння Остра в Десну вода світліша, в гирлі – світла.

Таким чином, осад зі змивів потихеньку осідає, і вода вже чиста із нормальним вмістом кисню. Негативного впливу вод річки Остер на Десну, за матеріалами інструментального лабораторного контролю, не зафіксовано».

Вода до гирла Остра дійде з дня на день. Через Остерський шлюз №1 вже побігла ще не чорна, але вже коричнева і з запахом каналізації вода. А після шлюзу з'явилася до болю знайома піна.

Скільки ще нам чекати на реальну оцінку ситуації, реальні дії?

Риба вже здохла, але лишати все на забуття, щоб через рік знову злили в Остер нечистоти, ні в якому разі не можна.

З метою виявлення джерела забруднення річки Остер та недопущення виникнення аналогічних ситуацій, терміново потрібно:

• – провести поглиблену перевірку екологічного стану річки Остер та її заплави з оцінкою впливу розташованих на території Ніжинського, Носівського та Козелецького районів очисних споруд, сільськогосподарських угідь, тваринницьких комплексів, складів добрив та отрутохімікатів;
• – визначити джерело забруднення річки Остер, вжити заходів з локалізації та ліквідації забруднення;
• – обрахувати розмір збитків, завданих довкіллю внаслідок екологічної катастрофи на Острі;
• – притягнути до відповідальності винних у забрудненні річки Остер осіб.

Анатолій Павелко, експерт WWF в Україні, вважає, що основна причина мору риби на річці Остер та інших річках України цього літа – катастрофічний стан екологічної культури господарювання і користування корисними властивостями річок: «Каналізаційні стоки, поля, тваринницькі комплекси перетворюють річки на стічні канави.

На цьому тлі особливо цинічними виглядають заяви чиновників про „природні“ причини зниження рівня кисню у воді – читай „забруднення органічними речовинами“. Відповідь таким фахівцям – відсутність заморів на річках, що протікають у безлюдній місцевості.

Зважаючи на приклади варварського ставлення до річок, терміново необхідно приймати національну стратегію збереження природних річок, а також законодавство, що дозволить спростити боротьбу із забруднювачами. Щоб не втратити те, що ще зберіглося, і поступово покращувати ситуацію там, де вона погана».

Катерина Полянська,
Молодіжне відділення Національного екологічного центру України,

Анатолій Гуц, адвокат, громадський активіст,
мешканець селища Козелець

Cпеціально для «УП.Життя»