Останнє оновлення: 17:05 четвер, 6 лютого
Фестиваль
Ви знаходитесь: Культура / Архітектура / Відбувся перший всеукраїнський фестиваль УНІЖ-2008
Відбувся перший всеукраїнський фестиваль УНІЖ-2008

Відбувся перший всеукраїнський фестиваль УНІЖ-2008

Перший всеукраїнський Форматний музичний фестиваль Уніж відбувся 27-29 червня. Його відвідали близько трьох тисяч гостей.

"Хедлайнерами" фестивалю були «Гайдамаки», «Ot Vinta», «Перкалаба» та «Тінь Сонця». Паралельно працювали ковальська, художня, анімаційна та літературна майстерні. Потішили своєю присутністю Юрій Андрухович, Сашко Положинський, Сашко Лірник та Степан Коваль. Цікаві дискусії підготували Галина Дичковська, Володимир Панченко, Володимир В’ятрович, Олександр Колодій.

Організаторами та натхненниками Першого Форматного фестивалю були мистецька агенція «Наш Формат».

Дійство відбувалося в Івано-Франківській області, в селі Уніж поблизу Дністра на Території форматності «Кузня» — платформи для тих, хто хоче і може реалізовувати потужні українські проекти. «Кузня» отримала своє теперішнє обличчя завдяки зусиллям волонтерів.

А метою фестивалю було об’єднати форматних людей –тих, хто мислить глобально, чутливо реагуючи на зміни в українській культурі та суспільстві, і згоден витратити час та зусилля на те, щоб її поліпшити.

Упродовж трьох днів гостей частували літературними читаннями та дискусіями, курованими літературною майстернею НІЖ на чолі з Юрієм Завадським, до якої долучилися молоді письменники і поети зі Львова, Тернополя, Харкова, Ужгорода, Острогу, Києва, Франківська...

Підкреслив невимушену і енергетично переповнену атмосферу літературного дійства Юрій Андрухович, який ініціював дискусію «Поезія після книги або найсучасніші недрукованої літератури» про можливу смерть феномену книги в епоху Homo Blogerus. Обговорення відрізнялось особливим постмодерним колоритом, адже говорити Андруховичу довелося через гучномовець, адже поряд ладнали до бою інструменти музиканти.

Цікавими виявилися дискусії, непритаманні зазвичай фестивальному життю, про націоналізм в особистому житті (Галина Дичковська), економічні політиці (Володимир Панченко). Якщо в першій частині йшлося про пошуки особистого сенсу життя і реалізації його через національну спільноту, то в другій — говорили про націоналізм як спосіб відповіді на глобальні виклики, зокрема в галузі економіки. Запалити молодих людей до започаткування власної справи і тим самим формування відповідального громадянина був покликаний майстер-клас Олександра Колодія «Власна справа: як і чому?»

Родзинками фестивалю була ковальська кузня, де кожен міг спробувати себе в ролі коваля і навчитися карбувати не тільки крицю, але і дух, а також майстерня анімації, якою опікувався відомий режисер, автор фільму «Йшов трамвай №9» Степан Коваль.

Ввечері розважали музичні гурти «Ot Vinta», «Пропала Грамота», «Тінь Сонця», «Гайдамаки», «Ті, що падають вгору», «Королівські зайці», «Брем Стокер», «Перкалаба» та багацько інших. В перший день фестивалю, 27 червня, ніби нізвідки вродився Сашко Положинський і зголосився бути ведучим дійства.

Однак наприкінці концерту зірвалася злива з блискавками, які не забарилися потрапити в місцевий трансформатор, тому музичне приладдя гурту “Ot Vinta”, що саме доспівували третю пісню, залишилося без струму. Тут почалася справжня містерія, бо фестивальний нарід почав співати, танцюючи під тентами, ніскільки не зважаючи на відсутність світла. Якщо вірити народним прикметам, то можна тлумачити цю подію як знакову.

А на загал, «Уніж», який проводився вперше, потішив гостей дружньою, дехто зазначає, майже сімейною атмосферою.

Фестиваль прокоментували його учасники.

Юрій Андрухович (письменник, поет, метр сучукрліту):
«Не часто буваю на фестивалях, проте цього разу подивувала організація, яка забезпечила перебування на фестивалі зручним: зручно було як у побутовому плані завдяки теплій воді в кранах, смачній їжі, так і в плані набагато важливішому, який проявлявся в колективному, майже родинному дусі фестивалю. Величезну вдячність хочу висловити організаторам, яким вдалося за рекордно-малий термін на високому рівні організувати подію майже бездоганно.»

Степан Коваль (режисер-аніматор):
«Очікування були неоднозначні, адже досвіду анімації в польових умовах в мене ще не було, зате було стійке передчуття авантюри. Так і склалося, адже в творчості все залежить від настрою, а люди, які приходили ліпити коротенькі мультики, захоплювались, як діти. Тому за три дні діяльності майстерні ми встигли зробити декілька десятків мультиків, які дебютували наприкінці фестивалю».

Юрій Завадський (поет і письменник):
«Зустріч на літературній тусівці досвідченого покоління письменників та молодого «вина» створила хороший резонанс, дозволила обмінятися думками і потеревенити стосовно сутності літературного твору, так само, як і зманіфестувати власні результати сублімацій. Потішив Андрухович з його колоритним шлейфом, який окутує його особу, де б він не з’явився. Висловив припущення, що давно вже пора зав’язувати із власною літературною залежністю, проте все ж обіцявся ще побалувати нарід своїми текстами».

закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Пан Усмішка і його позитив - фоторепортаж

SVOBODA.FM