Останнє оновлення: 17:05 четвер, 6 лютого
Добре там, де нас нема
Ви знаходитесь: Культура / Архітектура / У пошуках Європи - частина 1: Європейська мрія
У пошуках Європи - частина 1: Європейська мрія

У пошуках Європи - частина 1: Європейська мрія

Сидячи у будинку перед телеекранами, ми - українці, проклинаємо наших рідних політиків і крутимо пальцем біля скроні, згадуючи Америку. Але до фанатизму впевнені, що Європа - істинно святе місце на землі.

Українська держава прагне в Євросоюз. Мрія кожного поважаючого себе українця - утекти в Європу як можна подалі. Не варто жартувати із мрією. Вона найчастіше має властивість збуватися.

Спробую розповісти враження українця, що потрапив у шенгенскую зону. Я чомусь завжди мріяла побувати у Швеції. Ще із часів інститутського курсу з нової історії мене приваблював шведський соціалізм. Мрія занесла майже в потрібне місце земної кулі... в Естонію.

Заздрості знайомих немає межі. Але потрібно потрапити по іншу сторону, щоб забути про неї й зрозуміти в порівнянні, за що ти любиш і ненавидиш свою країну.

Естонія - держава в Європі на північно-східному узбережжі Балтійського моря. Межує з Росією і Латвією. Відділена від Фінляндії Фінською затокою, від ШВЕЦІЇ- Балтійським морем. Після розвалу Радянського союзу Естонія отримала незалежність одночасно з Україною.

У 2004 р. Естонія ввійшла в Європейський Союз. Моєю метою буде спроба знайти божественну Європу в цій маленькій державі.

Як виявилося, з київського автовокзалу ходять автобуси Київ-Таллінн через Тарту, куди мені й потрібно було дістатися. У салоні комфортно, є туалет і телевізор, стюардеса, що розносить чай. Їхати доводиться вночі, а сидіння хоч і розкладаються, але не пристосовані щоб на них спати.

Оскільки взимку не туристичний сезон, нечисленні пасажири розсідаються по салону й займають по два крісла. Ноги й голови звисають на прохід, автолайнер розгойдується, гуде, і підстрибує на нерівностях дороги. А шлях пролягає через Білорусь і Росію.

На Українсько- Білоруському кордоні особливих затримок не було. Прикордонник із собакою оглянули салон і пасажирів. А ось на Російсько-естонському пропускному пункті довелося побігати з багажем і паспортами через контроль. Тіточка, що перевіряла документи віталася по-естонськи й на ламаній російській цікавилася, навіщо прибули. Автобус цілком просканували металошукачем.

Крізь спроби поспати вдалося зробити спостереження: дороги в Білорусі широкі й рівні, у Росії в районі Пскова - як у нас у Чернігівській області, вузькі й вибоїсті. В Естонії ж вони вузькі, але рівні.

Естонські пейзажі не особливо відрізняються від Українських. З рослинності тут в основному сосни й берези, покриті лишайником. Сіл не видно. Традиційно естонці живуть віддалено одне від одного. Загалом, першого враження про якусь європейську надцивілізацію не вийшло.

Однак сюрприз очікував на вокзалі. Бомжі, по-українському рідні - такі ж обшарпанці, ледацюги й алкоголіки, просять гроші по-естонськи, англійськи і російськи. От і перша відмінність України від Європи. Наші ті й трьох слів не зв'яжуть, а ці - прямо поліглоти.

Kas te raagite vene keelt?
Або принади незнання естонської мови

Фразу, написану вище (тільки з усіма крапками над А) може прочитати будь-який школяр, що вивчив англійську абетку. Тут майже як в українській мові, що бачу те й читаю. Це питання, яке доведеться вивчити будь-якому українцеві, що приїхав в Естонію аби знайти спільну мову з Естонцями – Ви говорите російською мовою?

В Естонії говорять російською мовою. В основному це люди середнього й старшого віку. Здебільшого з молоддю вже доведеться спілкуватися європейською мовою – англійською.

Із загальновідомих анекдотів ми чомусь думаємо, що естонці говорять ну дуууже повільно. Брехня! Так говорять українці, котрі намагаються вивчити естонську. Швидкість, з якої місцевий народ вимовляє, здавалося б зовсім невимовні слова, збиває нашу людину з пантелику. Сама мова іноді за інтонаціями і деякими сюсюкаючими звукам нагадує японську. А місцями заколихує свідомість, у ній слова зливаються в суцільне «лю...ля...лю».

Естонська за нашими судженнями екзотична мова, нею можна й гостей розважити. Сідаємо на диван і даємо розмовник кращому читцеві в компанії. Найсмішніші для російськомовних - це числівники. Один, два, три по-естонки звучать як : юкс, какс, колм. Але це поки викликає тільки хи-хи. Далі вісім, дев'ять змушують читця закашлятися: кахекса, юхекса, відповідно їм вісімнадцять і дев'ятнадцять - кахексатейст, юхексатейст. Ну а, наприклад, двадцять один звучить як какскюмменд юкс.

Наголос в естонській мові в основному на першому складі, буква L читається м'яко, подвійні букви не обов'язково розтягувати до посиніння, адже вони іноді можуть читатися як дві зовсім різні. Причому не зрозуміло, навіщо естонцям знадобилося подвоювати букви, тільки щоб відрізнити одне слово від іншого або від російського? В естонській присутні крапки й риски над a, o, u, z, s, читаються вони як я, е-ы, ю, ж, ш.

Marja - це не Маша, це по-естонски ягода. Maks, не повірите ... печінка. Ema - не ім'я й не гнані всіма ЭМО, це, виявляється, мама. Maja теж не дівчинка, це насправді будинок. Фактично в назвах всіх супермаркетів є це закінчення. Olgu вони перетворили в щось подібне англійському ok. Слово suda, уразило до глибини душі... Це серце. Намагалася знайти в словнику слово tuda, на жаль не знайшла.

Kivi теж не фрукт, а насправді камінь. Jogi не збіговисько шанувальників індуської гімнастики, а всього лише ріка. Дуже чітко простежуються де естонці продукти брали. От, наприклад, гречку позичили в татар, вона так і пишеться - tatar. Але цибуля воістину українська – sibula!!! Слово kohvik нагадує, як у нас бабусі говорять у селах кохта, кохве... так вони назвали кав’ярню.

А ще є такі от слова, я їх називаю страсті-мордасти: hasti, halvasti – добре й погано. Причому halva якимось дивним чином прив'язана до всього дурного, неякісному й навіть до паралічу. Цей корінь присутній у всьому згаданому. А від українських солодощів відрізняється тільки однією буквою, вона пишеться halvaa.

Nii це по-естонски щось типу українського погоджувального «так-так», agа це не вигук того хто застукав вас на гарячому, це «але». Більше всіх дісталося ластівці. За що її так обізвали я не знаю –suitsupaasuke.

Як би не говорили, що естонці не люблять росіян, але половина їхньої мови складається з російських слів, а так само з англійських. Вони просто додали по одній букві. Наприклад: geoloog, graafik, haltuura, aprill...є просто скопійовані як apelsin з російської або диня-melon з англійської.

Описувати естонську можна ще довго, можна пройтися по довжелезним, словам, що складаються із двох-трьох, зовсім не придатним до вимови. Але в цій дивній країні є ще багато чого для опису.

Наприклад, у чому Чернігів крутіше Тарту, що таке краса по-естонски, що тут їдять на Різдво, як гривня прирівнюється до естонської крони, хто фінансує естонську економіку й науку, і багато чого іншого.

Тому далі буде...

Коментарі (13)

Лера | 2008-12-23 09:56

Павел
Pyhatyj Mykola
надо позаимствовать слова !!!!!!

Pyhatyj Mykola | 2008-12-22 18:44

Павел
"Надо не уезжать, а создавать у себя нормальную цивилизованную жизнь". Ок. Как? Павел, Вы могли бы написать в двух словах, что есть у финнов и чего не хватает украинцам? Спасибо.

Павел | 2008-12-22 16:29

Не в обиду автору, но Мечтать побывать в Швеции, а поехать в Эстонию, это примерно пойти за бананами, а купить перца. Я мечтал посмотреть Финляндию и посмотрел. Нам очень далеко. Надо не уезжать, а создавать у себя нормальную цивилизованную жизнь.

Автор | 2008-12-22 12:53

Автор
Viki
Для Viki
Не подобається не читайте)))) А ще може ви підете у верховну раду та й нарешті наведете там лад, щоб нам вдома не погано себе почувати?)))) чи може наведете лад у головах ну хоча б своїх сусідів, щоб принаймні у підїзді не гадили?))) Ану ж бо!!! чесно, я пробувала допомагаючи голові нашого будинку. а ніфіга.... щомісяця залізні двері ремонтуємо. а приїхала в Тарту, у мене очі на лоба полізли: тут у під"їзді вхідні двері скляні. і стоять собі цілісінькі....
але я не кажу що тут рай. дочитаєте серію матеріалів до кінця, зрозумієте, що в українців і естонців занадто багато спільного.

Viki | 2008-12-22 08:55

Автор
Якби Ви "ворушили трохи мозком" то можна в Україні непогано себе почувати. А в Європі "треба таки тією жопою "ворушити"))))))))) (і в прямому і переносному значенні), бо інтелектуальна ніша заповнена європейцями.
Хочеться запитати гол. редактора, як можна було публікувати таке "amator art activity ".

Sirko | 2008-12-19 20:08

Автор
=що сидять і заздрять=
Вот это меня больше всего убивает, когда ты *** а тебе в ответ: или "агент ФСБ" или "жаба давит". *** *** *** Мы там были и сопли не пускали. Тикайте вы все с Украины ***! И не нойте тут своими европами! Жизнь в Европе создавали сами европейцы. А вы не хотите в Украине жизнь создавать - так и дуйте отсюда. Меньше народа - больше кислорода. Без вас *** в Десне меньше плавть будет!

Автор | 2008-12-19 19:39

Кожен не кожен, а в аську мені тут повально пишуть мовляв, добре тобі, ти там у Європі, а ми - у жопі)))))) мрія мрією, але насправді втікти до Європи не так вже й просто. для цього треба таки тією жопою трохи "поворушити"))))))))) більшість українців чи то ледащі, чи то занадто пасивні. тільки те й роблять, що сидять і заздрять))) а щодо самоповаги, той хто себе поважає завжди шукатиме кращих умов для себе.

Viki | 2008-12-19 16:52

Pyhatyj Mykola
Я одразу не звернула увагу на речення "Мрія кожного поважаючого себе українця - утекти в Європу як можна подалі".
Мабуть, автор вважає, що люди, які втекли в Італію, Німеччину, Португалію, Англію, ну дуже себе поважають, працюючи няньками, санітарками, двірниками, садівниками, прибиральниками і т.п.
Кожен житель (крім шахтарського краю), який має якусь нерухомість і продавши її, міг би купити в Польщі чи ще в якійсь європейській країні затишний будиночок (житло там значно дешевше, ніж у нас) і жити собі там "горя не знаючи". Але чомусь роблять це одиниці. То все ж таки не варто говорити, що кожен мріє ..... Тимчасове бажання - не мрія.

Pyhatyj Mykola | 2008-12-19 11:58

Привіт усім! Позитивною, на мій погляд, є спроба осягнути певні аспекти життя в Балтійській країні. Сподіваюся, що автор напише, чому слід би було повчитися нам у естонців. Звичайно, є певна суб'єктивнисть у судженнях. Подекуди авторка дуже "круто" пише. Наприклад, "Мрія кожного поважаючого себе українця - утекти в Європу як можна подалі". На базі якого соц опитування робиться такий висновок про "кожного українця"? Не дуже зрозуміло. До того ж українці якось природно поділяються авторкою на "поважаючих" і "не поважаючих" себе. Хтось із опитуваних зізнався, що не поважає себе? :-)))

Автор | 2008-12-19 10:36

Звісно можна булоб порацувати рік над якоюсь однією темою про Естонію та написати науковий трактат з філології або іншої сфери. але моя мета це перші враження, коли в очі кидається чи то різниця чи то схожість України та Естонії. ґкі відчуття виникають коли потрапляєш у сюди, і чи все так як ми собі уявляємо сидячи вдома? будуть факти, буду їх наводити. а здебільшого матеріал суто пізнавальний.

Viki | 2008-12-19 09:51

Мені було дуже цікаво дізнатися про Естонію, оскільки наше підприємство співпрацює з підприємством цієї країни, і не тільки. Також білоруським, двома литовськими, 2 німецькими, японським та Іспанським. З усіма країнами співпраця - одне задоволення, окрім Іспанії. Ті ж самі цигани.
Веду до до того, що з телефонних розмов з естонцями, про цю країну і її населення я отримала більше інформації, ніж з цієї "пізнавальної" статті. Стаття тягне максимум на рівень видання якогось ВНЗ. сподіваюсь наступні серії будуть орієнтовані не лише на студентів філфаку. Дякую за розуміння.

Dennis | 2008-12-19 09:46

*Як би не говорили, що естонці не люблять росіян, але половина їхньої мови складається з російських слів, а так само з англійських. Вони просто додали по одній букві. Наприклад: geoloog, graafik, haltuura, aprill...є просто скопійовані як apelsin з російської або диня-melon з англійської.
  Гм... Чиста русские слова - геолог, график... халтура - не знаю, это кажись еврейское? апельсин - "китайское яблоко" - кажись французское, лень искать литературу. Автору желаю учить матчасть, прежде чем писать о заимствованиях, ведь у них заимствований очень много из немецкого, пожалуй, больше, чем из русского (имхо). В целом - обзор интересный, пишите продолжение.

abc | 2008-12-18 18:59

"Тому далі буде..."
Дякую, цікаво, читатимем!
закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Пан Усмішка і його позитив - фоторепортаж

SVOBODA.FM