То що ж буде з Ялівщиною?

У черговому номері найкращої в місті газети надруковано «Мнение громады: парку в Яловщине быть!». Неназваний автор стверджує, що «69% черниговцев уверены, что лучше всего создать культурно – развлекательный парк для отдыха».

Відверто, ця цифра дещо вражає. Вона мала б бути значно вищою – дуже важко погодиться замість «развлекательного парка для отдыха» мати в місті майже концтабір.

За версією, висловленою у попередній публікації на цю ж тему у найкращій в місті газеті: з високим парканом, колючим дротом, охороною і навіть зі шлагбаумом.

Тим не менш, у статті йдеться про те, що 18% громадян міста згідні бачити Ялівщину «охраняемой закрытой зоной». Мабуть це саме ті люди, які вже зневірились у можливості збереження «унікальної перлини та зелених легенів міста», як не раз писалось про Ялівщину. Вони згодні вдатися й до такого кроку, аби хоч так врятувати безцінний спадок пращурів та унікальний витвір природи від нових забудов, а, отже, й неминучих нових «прихватизацій».

Мабуть це саме ті люди, які вже зневірились у можливості збереження «унікальної перлини та зелених легенів міста», як не раз писалось про Ялівщину. Вони згодні вдатися й до такого кроку, аби хоч так врятувати безцінний спадок пращурів та унікальний витвір природи від нових забудов, а, отже, й неминучих нових «прихватизацій».

Нарешті, 13 % громадян вважають за потрібне залишити все, як є. Немає підстав вважати їх байдужими – скоріш за все, вони позбавлені знань з історії своєї малої батьківщини. Організовані екскурсії до Ялівщини, розповіді про її славну історію й унікальне сьогодення – все це в далекому минулому. Хто зараз, крім науковців, пам’ятає, що життя вирувало на території Ялівщини ще у ІІ -– IV ст. до н.е, III – XIII ст.. н.е., що перше письмове згадування про Ялівщину датується 1672 роком (XVII століття)? Хто зараз пам’ятає, які події розгорталися тут під час Великої Вітчизняної війни, і як громадяни міста ініціювали ще у воєнному 1944 році створення ботанічного саду, і багато чого іншого.

Звичайно, методика задекларованого як проведене інтерактивного опитування сумніву не піддається. Водночас, і для жителів міста, і для тих, хто опитував, залишається великою таємницею – яка кількість громадян хоче бачити Ялівщину як природно-заповідну територію, як це і було з 1945 року, у форматі РЛП. Бо такого питання просто не ставилось.

Питалось, чи хочуть «лучшие в мире жители» «объявить Яловщину охраняемой закрытой зоной». Якщо під цим питанням автори опитування мали на увазі регіональний ландшафтний парк (РЛП), то вони повністю спаплюжили Закон України «Про природно - заповідний фонд України» і брутально дезінформували громаду міста щодо основної мети функціонування РЛП, і своїми публікаціями зашкоджують виконанню Загальнодержавної програми з формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки (Затверджено ЗУ від 21 вересня 2000 року N 1989-III): «Багатство природних ландшафтів є надбанням Українського народу, його природною спадщиною і має служити нинішньому та майбутнім поколінням, як це проголошено в Конституції України». (Правовою основою формування національної екологічної мережі є закони України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12), "Про природно-заповідний фонд України" ( 2456-12 ), "Про тваринний світ" ( 3041-12 ), "Про рослинний світ" ( 591-14 ), Земельний кодекс України (561-12), Лісовий кодекс України ( 3852-12 ) та Водний кодекс України (213/95-вр).

Щодо регіональних ландшафтних парків, їх статусу та завдання, то у відповідності до ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» (г.4 стт.23-24) «На регіональні ландшафтні парки покладається виконання таких завдань: збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об'єктів; створення умов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів і об'єктів; сприяння екологічній освітньо-виховній роботі».

«На території регіональних ландшафтних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об'єктів, їх особливостей може проводитися зонування з урахуванням вимог, встановлених для територій національних природних парків».

Нарешті, посилання на якийсь міфічний «совещательный совет при областном управлении экологии», якого не існує взагалі, говорить лише про повну зневагу до реально існуючих державних установ, що опікуються вищезгаданими питаннями від імені самої держави України, а також до думки читачів, яким вважають за можливе прикрашати вуха піарними макаронними виробами...

«Змусимо владу слухати громаду» - девіз, розрекламований на міських автобусах. Влада, в особі Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області, відкрита й готова дослухатися до громадської думки. Вона це демонструвала у відношенні до долі Ялівщини ще у 2005р.

І ми також сподіваємось що й «городские власти услышат мнение громады. И не просто услышат, а учтут при принятии окончательного решения». І почують не лише одну думку, а й звернення 2948 громадян до Президента України (зараз вже більше 5 тисяч, серед яких 18 громадських організацій, 25 науковців України) щодо повернення Ялівщині природно-заповідного статусу саме у форматі регіональнного ландшафтного парку «Ялівщина».