Захист дітей у Європі інколи… шокує

Далеко не завжди омріяне багатьма нашими співвітчизниками сите життя за кордоном (а тим більше – у благополучній Європі) дійсно таке солодке, як здається. За все потрібно платити. Інколи – дуже дорого.

Нещодавно на редакційний телефон подзвонила жінка з Норвегії. Сказала, що натрапила на цей номер на сайті «Нашого слова» в Інтернеті. Хоче поділитися своєю проблемою зі співвітчизниками.

У Наталії за малим не відібрали дітей! І це при тому, що мама їхня – не п’яниця і про малюків своїх дбає.

Вже чотири роки вона проживає у Норвегії. Втім, про нелегке звикання до закордонних традицій краще дізнатися з її листів:

«Коли держава контролює виховання дітей – це добре, але не можна доходити до абсурду, переслідувати родини й забирати дітей у нормальних батьків.

Громадяни Норвегії дуже добре захищені економічно. Наприклад, після розлучення держава оплачує навчання жінки. Інваліди одержують гарну дотацію, держава оплачує послуги адвоката бідній родині й багато чого іншого. Але що стосується прав людини, то вони порушуються.

Дітей у Норвегії змалечку вчать скаржитися один на одного до різних інстанцій. Наприклад, сидять на уроці двоє кращих друзів, один з них списує. Другий про це розповідає вчителю. А потім вони, як ні в чому не бувало, йдуть пити каву на перерві.

У багатьох людей тут, у Норвегії, проблеми з Barnevern – організацією, яка стоїть на захисті прав дітей. Вона забирає дітей з бідних родин, у одиноких матерів, якщо ті просто виглядають утомленими. А потім малюків віддають у прийомні родини.

Причини для подачі скарги до Barnevern різні. Наприклад, батьки змушують дитину прибирати в кімнаті й виносити сміття, тобто, використовують дитячу працю, як кажуть у Норвегії.

Якщо батьки часто сваряться, то це теж одна із причин, щоб дітей із сім’ї забрати. Норвежці вважають, що діти повинні рости в родині, де нормальна обстановка.

Мої діти ходять у дитсадок. Його працівники подали до Вarnevern на мене скаргу, що я виглядаю втомленою, у депресії. У Норвегії ж прийнято посміхатися. А ще мене звинуватили у тому, що мій син Андреас не завжди дивиться в очі дорослим, коли з ним розмовляють.

Ще один з приводів викликати немилість Вarnevern – дати малюкові цукерки в середині тижня. Адже у Норвегії прийнято давати солодощі тільки у вихідні.

В Україні зазвичай викликають «швидку», коли у дитини висока температура, лікують малюка, якщо він застуджений. А в Норвегії більшість батьків від застуди малюків не лікують, махають рукою – само мине. Тому норвежці можуть поскаржитися в Вarnevern, якщо, на їхню думку, дітей заліковують. Адже там традиційно ведуть дитину до лікаря, коли висока температура тримається чотири дні. У них діти ходять із застудою в дитячий садок.

Після того, як скарга надходить в Вarnevern, батьків письмово викликають на зустріч. І вони мають кинути всі справи й з’явитися. Якщо цього не зроблять, їх забирає поліція з дому чи просто з робочого місця.

Потім порушують справу. Спостерігають за дітьми в школі, дитячому садку, телефонують медсестрі по контролю за дітьми. На батьків заводять справу, опитуючи лікарів, медсестру, учителів або працівників дитячого садка.

Представники Вarnevern приходять і додому проконтролювати, як батьки дивляться за дітьми. Про візити не попереджають, можуть зненацька постукати у двері. А не пускаєте – значить, чините опір владі, і дітей можуть забрати.

На нашу родину поскаржилася у Вarnevern сусідка. Про те, що моя семирічна донька виносить сміття, пилососить у своїй кімнаті, сама застеляє ліжко і, звичайно, складає свої речі після прання. А ще вона пилюку в будинку витирає і прибирає сміття у саду після пікніку.

Нас звинуватили у використанні дитячої праці. Довелося шукати адвоката, заплатити велику суму. На щастя, усе вирішилося на нашу користь.

Дамочкам із Вarnevern популярно пояснили: ця дитина із двонаціональної родини, у якій, за узгодженням батьків, виховання відбувається за національними традиціям. Залучили до захисту консульство. Після цього перед нашою родиною вибачилися. А чоловік вилаяв надто пильну сусідку».