Відпочинок в Єгипті: переваги і недоліки.+ФОТО (1 частина)

Не варто читати ці нотатки, якщо вас не цікавить: яку путівку треба брати, як вберегтися від злодіїв, навіщо вам мобільний телефон, де і як купувати сувеніри, воду та інші дрібниці. Адже саме від них залежить наш настрій на відпочинку.

За тиждень перебування в Шарм-ель-Шейху в кінці першого місяця літа одержав стільки досвіду і насолоди, що вирішив поділитися з вами.

Адже їхали з дружиною (читай: зі своїм випробуваним і надійним „самоваром”), точніше летіли, уперше. І до останнього сумнівалися: чи варто в останній декаді червня пірнати у єгипетську спеку?

Іще одне зауваження перед розповіддю. Більшість переваг і недоліків такого відпочинку можуть мінятися місцями у залежності в якому настрої на них подивитися і… і з якої країни. А також – наскільки ви вередливі по життю.

Інструктаж з диктофоном

Перше, що треба зробити – знайти готель в Інтернеті, в якому ви збираєтеся бити байдики згідно з путівкою туроператора, і подивитися відгуки. Правда, я про свій 4-зірковий Grand Shrm Resort в Шарм-ель-Шейху читав такий відгук, що настрій зіпсувався іще вдома. І даремно. Але про це - пізніше.

Проте путівка була уже куплена і відступати – нікуди. Тим більше 5600 гривень на двох з дружиною (з вартістю перельоту) і все включено, враховуючи пляжні рушники, воду, напої на пляжі і в барах (+пиво ) та ресторані готелю.

Представниця туроператора інструктувала – як себе вести, що і де купувати. Я кивав головою, а диктофон записував її 30-хвилинні настанови. До речі, ми потім кілька разів прослухали удвох з дружиною і маже у всеозброєнні підійшли до такої відповідальної речі, як відпочинок у чужій країні.

Міжнародна мова спілкування - англійська нам обом невідома (крім кількох термінів Інтернету і фотошопу) – в школах і університеті ми вивчали французьку. Вихід один – брати невеличкий розмовник. Ми взяли 4-мовний томик – незручно. Розмовник як телефон – чим тонкіший - тим кращий.

На відпочинку – чим менше рече тягаєш із собою – тим краще.

Перелітний багаж

В аеропорту не забудьте обмотати (упакувати) свої речі – багаж - прозорою плівкою. В Борисполі це коштує 25 гривень, а в аеропорту Шарм-ель-Шейха – 4 долари. Цим ви убережете себе від можливих посягань, наприклад, на газовий балончик, який ви поклали в свою багажну сумку та інші любі вашому серцю дрібниці.

Вам не дозволять із собою в літак пронести всі ріжучі та колючі предмети, більш того газовий балончик чи будь-які балончики косметичного призначення.

До речі, про 4 долари. Перед поїздкою купіть собі дрібних доларів банкнотами по 1, 5, 10, 20 і тримайте їх з собою. Вони знадобляться, коли будете платити в магазині, розраховуватися за таксі чи змушені давати на чай. Ми в Україні в обмінному придбали дрібні гроші за тим же курсом.

Погодна неграмотність

Шарм-ель-Шейха зустрів нас по прильоту спекою +35. Ми злякалися. Нам же „старожили” Єгипту казали, що туди треба їздити восени-взимку-весною. Але Інтернет обіцяв в Україні дощі і ми відважилися погрітися на Синайському півострові.

Правда, вітерець. Скоро переконалися, що спека в Єгипті не така вже і страшна. Там дуже низька вологість на вулиці і скрізь в автобусах і готелях кондиціонери.

Це у нас в Україні, коли доходить до +30, ми умиваємось потом, а там - у білому одязі можна переносити будь-що. Я помітив, що у світлих відкритих шортах, коли пізніше мандрували за покупками у самий пік спеки, було спекотніше, ніж у просторих білих брюках.

Біля аеропорту пейзажі – пальми, трава, пісок і каміння.

Найважче для нас із дружиною було заповнювати імміграційні картки прибуття англійською. Французькою написів не було, лише арабська та англійська. Ми ж обоє вчили французьку. Якщо я забуду, нагадайте – вивішу зразок карти.

Для нас заповнення карти було шоком. Тим більше розмовник залишився лежати в багажі.

Дружина ще й окуляри забула -я заповнював обидві картки, а вона піддивлялась – що та як треба писати у „англійців”. Ми були іще не останніми пасажирами лік атака у заповненні! Прикордонники Єгипту занадто цим переймалися. Головне – ми прилетіли, здали по 15 баксів за візи і вибрали для відпочинку їх країну.

Ручкове поселення

Ще в Україні нас інструктував представник туроператора, що при поселенні необхідно одній людині піти й подивитися номер. Зазвичай для наших туристів підсунуть такий, що треба персоналу дати 10 доларів, щоб поселитися у бездоганний.

Поки я в черговий раз заповнював картки, цього разу на поселення в готелі, два хлопці з персоналу поклали очі на мої блискучі ручки (до речі, китайські). Вони просили їх потримати, пробували пописати. Чомусь пригадав Еллочку –людоїдку, на яку чайне ситечко справило враження, як консервна банка на тубільця із племені мумбо-юмбо.

Віддав ручки, за кавказьким звичаєм, аби нас із першого разу поселили нормально . Згодом я ще подарував кілька своїх ручок і пошкодував, що взяв із собою тільки 5 штук. Дома ж залишилося ще 40 (!), якими не користувався.

Двокімнатний номер з потужними кондиціонерами у двоповерховому будинку нас влаштовував. У нашому розпорядженні були балкончик, спальня з двома широченними ліжками, шафою і персональним сейфом, а ще - кухня-вітальня з посудом на всі потреби, електроплитою, холодильником диванами, столом, стільцями і телевізором. І, насамкінець, туалетна кімната з гарячою водою, умивальником, душовою і навіть феном. До речі, все це зазначено на сайті готелю, і ми уявляли, що нас чекає.

Плюньте на телевізор

Ну, що за мужик без телевізора і дивана?! Я одразу перевірив усі 19 каналів. Жодного українською! Як заділи мої національні почуття!

Два російські - є, пара польських, італійські, німецькі, СNN, але більшість – арабські, як і повинно бути. Але нас дискримінують – не можу дізнатися, що діється в Україні. Ще гірше з радіо. "Голос Росії" упіймати вдалося пару разів. А щось українською – фіг вам.

Через кілька днів зник і російський канал. А ми – призвичаїлись і дивилися різні канали десь не більше 10-15 хвилин на день. Бо тут було ТАКЕ море з ТАКИМИ рибами, що ми навіть уявити не могли.

Тільки згодом, повернувшись в Україну, ми з дружиною зрозуміли: НАЙГОЛОВНІШОЮ перевагою відпочинку було те, що ми не бачили і не чули ЩО робиться у нас в Україні.

Уявіть собі, 8 днів (!!!) ми щасливо не знали як обізвав Президент дії уряду, чи як Прем’єр відбрила главу держави. Ми прекрасно провели час без опозицій, коаліцій, махінацій, провокацій та інсинуацій.

Хоч сідай і пиши фантастичне оповідання, як чоловік прокидається вранці, а всі органи вади з їхніми чварами, лайками, бійками вилетіли в трубу чи провалилися в прірву. Або їх пранці поїли, як казала моя бабуся, проклинаючи різну живність, що псувала їй грядки на городі.

Мене мало не знудило, коли повернувшись в Україну, я ввімкнув радіо і почув, що виявляється один з кандидатів у президенти вважає, що Конституцію необхідно допрацювати і кудись там подати.

Прилипали

Місцеві торговці – страшенні прилипали. Це – НАЙГОЛОВНІШИЙ недолік відпочинку в Єгипті. Це гірше, ніж таксисти у Борисполі. Варто було мені з дружиною у перший вечір ступити 10 кроків від готелю – знайшлося мало не 100 друзів знаменитого Андрія Шевченка, десятки земляків із Києва, причому найсправжнісіньких арабів.

Усі вони хапали за руки і тягнули випити чаю саме до них у крамничку. Ми вибачалися, і вони відставали хвилин за 10. Тоді ми переходили на інший бік дороги, але знаходився черговий „земляк”, який переходив до нас. У розмові виявлялося, що дружина його брата – з Києва. Ми відчепилися хвилин за 5, коли сказали, що дуже втомилися після перельоту.

Зверніть увагу (!!!) усі торговці знають російську мову. Пізніше, коли ми відвідували їхні базари, які працюють з 21 до 4 ранку, то затялися: ніколи не говорити „спасибі”. Бо, почувши це слово, торговці парирували „Спасибо в карман не положиш!”. Моє „дякую” збивало торговців з пантелику, коли вони намагалися щось вкласти в руки і продати.

Мобільне фіаско

Одного не знаю, навіщо я взяв із собою за кордон два мобільні телефони. Про це чомусь мене не попередили. Один із них безвилазно пролежав у сейфі, а інший – одного разу брав із собою, щоб подивитися час. Правда, інший оператор повідомив, де знаходиться наше посольство і його телефон.

Саме тут я зрозумів іще одну перевагу відпочинку за кордоном - мобільник можна спокійно вимкнути і потім сказати: „Я був у ….., там хвилина розмови коштує 25 гривень і 4 гривні - sms”.

Не знаю, як в інших містах Єгипту, але мій life:) в Шарм-ель-Шейху кілька разів безпорадно шукав мережу, а потім чи то розвів руками, чи показав фігуру з пальців – нема. Але я не переймався. Кльовий оператор - коли я ловлю рибу на Дніпрі біля Неданчичів, звичайно на території України, то life:) миттю мені знаходить білоруського оператора .

Перше купання відкладається

У перший день приїзду, після зустрічі з нашим гідом, дізналися, що після 19.30 на морські пляжі іти не варто – вони не працюють. За його словами, тут не заведено купатися після заходу сонця. Можна тільки в красивому басейні готелю.

Отже, після першого дня ми з дружиною відбили атаку торговців крамом і не побачили моря перед носом! Та ми в Затоці під Одесою, коли хотіли, тоді і купалися! І в Криму, в Кирилівці! Ми закрутили носом і вирішили, що перший і останній раз у Єгипті.

Але що ж поробиш. Треба чекати від’їзду цілих 7 днів. Якраз вони і море переконали нас: ми хочемо сюди повернутися. Але про це - згодом…

Фото автора

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити