Пам’ятник Івану Мазепі планується встановити у Чернігові. ФОТО

Поблизу будівлі Колегіуму на Валу у Чернігові вже розпочато археологічні дослідження на місці, де буде стояти пам’ятник гетьману Івану Мазепі.

За словами директора Національного історико-культурного заповідника «Чернігів стародавній» Юрія Соболя, пам’ятник буде споруджено на спонсорські кошти.

Науковий співробітник Інституту археології НАН України Охоронної археологічної служби Олена Черненко розповіла:

- Цього року планується встановити на території Національного історико-культурного заповідника «Чернігів стародавній» пам’ятник Івану Мазепі, оскільки він був фундатором Колегіуму, що є центральною спорудою заповідника, і вклав багато коштів у відродження духовних пам’яток на території Черніговщини.

Пам’ятник буде споруджено на території першої охоронної зони – центру стародавнього Чернігова, де збереглися під землею цікаві археологічні пам’ятки, де найбільша потужність культурного шару. Тому всі земляні роботи проводяться на цій території лише з дозволу відповідних установ, що займаються охороною пам’яток, та під спостереженням археологів.

Пам’ятник планується встановити на території, де стояли споруди скасованого Борисоглібського монастиря. Вони були розібрані у ХІХ ст. Спеціально, щоб не ушкоджувати культурний шар, за допомогою буріння було досліджено ділянку, де знаходяться глибокі, засипані у ХІХ ст. землею, підвали.

Але земляні роботи не чіпають культурного шару часів Київської Русі та пізнього Середньовіччя.

Охоронна служба здійснює нагляд за цими роботами, щоб не було порушень, щоб пам’ятник було встановлено там, де культурний шар лишається неушкодженим.

Чому так ретельно вибрали місце для пам’ятника? Це пов’язано з тим, що культурний шар на території дитинця, в районі Колегіуму сягає 5 м, за матеріалами буріння – 4,5 – 5 м поблизу самої споруди. Якщо проводити стаціонарне дослідження і земляні роботи, то це буде значний обсяг робіт, який буде тривати все літо.

Більш того, без зайвої потреби порушувати шари з насипу стародавнього валу (Колегіум споруджено на останці стародавнього валу) немає жодної потреби. Ми засвідчуємо, щоб пам’ятку було встановлено без шкоди і відповідно до законодавства.

- Які знахідки вже є?

- Роботи проводяться над засипаним у ХІХ ст. підвалом. Проте, оскільки для засипки підвалів брали ґрунт з оточуючої території, тому археологічні знахідки можуть траплятися лише ті, що потрапили випадково разом з ґрунтом, що використовувася для засипки підвалів.

Ми можемо знайти і знаходимо уламки цегли від будинків, що колись входили до Борисоглібського монастиря. Монастир цей займав 12% площі дитинця. Тут було дуже багато споруд кінця ХVI – кінця XVIII ст.

За цими спорудами після скасування монастиря ніхто не слідкував. І на початку ХІХ ст. вони почали руйнуватися. Лише потім вони були розібрані остаточно, оскільки в них не було потреби. Лишилися лише найбільш давні та міцні споруди від монастиря – Будинок архієпископа (сучасний Державний архів Чернігівської області), будинок Колегіуму і Борисоглібський собор.

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити