Останнє оновлення: 12:32 п'ятниця, 4 липня
АНОНС
Ви знаходитесь: Культура / Архітектура / Громадськість вшанує пам’ять Олени Теліги (оновлено)

Громадськість вшанує пам’ять Олени Теліги (оновлено)

Всеукраїнське жіноче товариство імені Олени Теліги щорічно вшановує пам’ять видатної доньки України, поетки-патріотки, жорстоко розстріляної фашистами Олени Теліги.

21-го липня 2011 р. у 105-у річницю з дня народження Олени Теліги о 12-й годині в Бабиному Яру біля Хреста, символічної могили розстріляних героїв, відбудеться покладання квітів і панахида пам’яті Олени Теліги та її побратимів, які віддали життя за рідну Україну.

Про це «Високому Валу» повідомила Голова Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги Лариса Ляхоцька.

У мітингу візьмуть участь: почесна голова Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги, народний депутат України І скликання Ольга Кобець, генеральний директор Фундацї ім. Олега Ольжича, канд.іст.наук, науковий співробітник Інституту історії НАН України Сергій Кот, заступник Голови правління Фундації ім. Олега Ольжича Микола Яковина, письменниця, член Національної Спілки письменників України Олена Леонтович, членкині Київського міського відділення Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги, представники громадських та партійних організацй м. Києва, учні та вчителі спеціалізованої школи №97 ім. Олени Теліги м. Києва, студентська молодь.

Мітинг проведе Голова Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги канд.пед.наук Лариса Ляхоцька.

Жительки Чернігова - Ольга та Євгенія Анцибор склали вірша пам'яті Олени Теліги, який "Високий Вал" не міг оминути своєю увагою:

 
Памяті Олени Теліги
Іду по Києву, іду я по столиці
Широка вулиця, машини, люди, гам.
Ти тут жила, красуне-чарівнице,
І вулиця тепер з твоїм ім’ям.
 
А ось і Бабин Яр. Полита кров’ю,
Здається, й досі стогне тут земля.
Ти тут загинула і ми з любов’ю
Приходимо сюди зблизька й здаля.
 
І я прийшла, Оленочко, до тебе,
Любов тобі свою я принесла.
Ти тут востаннє глянула на небо,
Душа твоя у вічність відійшла.
 
Поглянь з небес, Оленко, на Вкраїну,
Яку ти так любила й берегла,
До неї завжди линула невпинно,
Творити й жити тільки тут могла.
 
Летіла ти до Києва із Праги,
З Варшави, з Кракова, летіла звідусіль,
Тобі всі однодумці були раді,
Хоч не завжди підносили хліб-сіль.
 
Фашисти підняли криваві руки
На нашої поетки юні дні,
Та мужньо ти стерпіла біль і муки,
Лиш напис залишила на стіні.
 
Тебе ми пам’ятаєм, твої вірші
Читаємо сьогодні й повсякчас,
За твої муки, за часи найгірші,
Ми відчуваєм гріх – прости всіх нас.

                                      10. 07. 2011.

закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Дороги в приватному секторі

SVOBODA.FM