Михайло ІЛЛЄНКО: До українського кіно застосували «принцип Ірода» – вирізати, аби не спрацювало

У чернігівському Колегіумі триває серія просвітницьких зустрічей. В День українського кіно до Чернігова завітала ціла плеяда режисерів: президент і продюсер кінофестивалю «Відкрита ніч» Михайло і Пилип Іллєнки, режисер-переможець Каннського кінофестивалю 2011року в номінації короткометражний фільм Марина Врода (фільм «Крос»), режисер фільму «Чешки» Юлія Гоголь, генеральний продюсер к кінофестивалю «Хлопушка» Євген Шпилевський…

У програмі зустрічі було спілкування з журналістами на тему кіно і перегляд фестивальних фільмів у музеї ім. Коцюбинського.

Михайло Іллєнко:

- Фестивалю «Відкрита ніч» доводиться їздити Україною і працювати за різних умов. Ми привезли лише невелику частину з репертуару фестивалю, якому виповнилося вже 15 років.

Фестиваль триває одну ніч, цього року відбувся у Мамаєвій Слободі, бо на Андріївській узвіз нас не пустили. Тому і людей було менше.

У журі були такі особистості як Ліна Костенко, Забужко, Андрухович.

Учасники зустрічі у Колегіумі зауважили:

- Ми знаємо, як правильно дивитися американьке кіно і телесеріали. А про себе ми мало що знаємо.

Тому ці фільми зроблені за формулою «Ми для нас про себе». Бо ця ніша в Україні якраз не заповнена.

В програмі цьогорічного фестивалю був 2-хвилинний трейлер нового фільму, який розповідає про героя радянського Союзу Івана Даценка, що втік з ГУЛАГу і став вождем індіанського племені.

Учасники зустрічі підкреслили, що це не міжнародний фестиваль:

- Це принципово, бо хочемо подивитися на українське кіно, щоб глядач робив висновки сам без підказки.

Марина Врода - учениця Михайла Іллєнка, переможниця Канського фестивалю:

- Так склалося, що у нас сьогодні відбувається творча майстерня, і ми приїхали підтримати ініціативу, щоби разом відчути інтерес до українського кіно і культури.

Міфи про українське кіно:

- Українського кіно немає;

- Українські фільми не дивляться.

Режисери і продюсери під час зустрічі заперечили ці «тези»:

- Незважаючи на втаємничені покази, які відбуваються зазвичай не в кінозакладах, глядач є і він просить привозити нові фільми. Будь-яка влада в Україні тотожна одна одній у своєму ставленні до кінематографа і національного кіно.

У Росії і Польщі це не просто національне кіно, а бізнес і ціла індустрія, яка створює робочі місця. Тому всі наші ініціативи зараз існують в андеграунді.

Михайло Іллєнко про «закон Ірода»

- В суспільстві панує ерзац-замінник, а не культура, ми не можемо бути до неї в опозиції.

У цьому є ідеологічна складова. Рекламу війни в Чечні я дивитися не збираюся. Були спроби існуючу на кіноринку ситуацію пробити, але є дуже серйозне лоббі, яке зацікавлене у збереженні стану речей.

Я беруся назвати 20 фільмів серйозних фільмів за 20 років і 40 фільмів молодих режисерів.

Але є закон Ірода. Поясню. Коли царю Іроду свого часу донесли, він не почав шукати немовля, він наказав вирізати вирізати. А раптом Юлін фільм спрацює, тому треба вирізати всіх.

У кіно працюють нелінійні закони. І найдешевший фільм може стати найпопулярнішим. Так, як колись трапилося з «Тінями забутих предків». Фільм «Фучжоу» не працює на наше кіно, хоча його непогано оцінює телеглядач.

Глядач і ринок готовий до українського кіно, він вимагає нових фільмів і готовий платити гроші.

Чим вразив фільм-призер Канн європейців?

- Поєднанням відчуття радянського минулого і намаганням зрозуміти, де ми зараз. Я намагалася знайти точку, де ми знаходимося. Намагалася зрозуміти себе у своєму суспільстві. Ставлю питання і собі, і ставлю його глядачу. Необов’язково, що відповіді у фільмі однозначні. Я робила послання до людей. Це сучасна історія про себе, про те що зі мною трапилося і що ще може трапитися, - говорить режисер фільму Марина Врода.

Не попит визначає пропозицію, а маркетологи сумлінно формують попит

Пилип Іллєнко досить різко висловився стосовно поширеного уявлення про те, що нібито попит формує пропозицію, в т.ч. і у кіноіндустрії:

- Допоки вам не запропонували мобілку, ви не могли її хотіти. Сучасні маркетологи сформували попит, що є першочерговим завданням. І в Україні цей попит формували довго, починаючи з пропозиції дешевих відеокасет і відеоплеєрів.

Сучасні якісні американські фільми дивитися набагато складніше ніж «Молитву за гетьмана Мазепу». Ось тільки сучасний економічний лібералізм виправдовує знищення культури.

Наприкінці зустрічі митці закликали скористатися тими можливостями, які зараз є: Інтернетом, обміном дисками, активним спілкуванням і т.д. І якісний кінопродукт обов’язково проб’є собі дорогу «знизу».

В музеї Коцюбинського чернігівці мали нагоду подивитися фільми:

«Крос» (17 хв.) реж. Марина Врода, «Чешки» реж. Юлії Гоголь, «Отроцтво», «Маланка», «Довга прогулянка назавжди», «Труси» реж. Жанна Довгич, «Останній лист», «Перешкода» реж. Максима Рудницького, «Шафа» (оператор Руслан Коломієць).

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити