Директору театру ляльок про статтю 171 Кримінального кодексу і не тільки

"Без мого відома про наш театр нічого не писати!" - цією трішки наївною вказівкою у менторському тоні розпочала сьогодні своє телефонне спілкування з редакцією "ВВ" директорка чернігівського театру ляльок ім. Довженка Тетяна Коваль.

У відповідь довелося нагадати статтю 171 Кримінального кодексу про перешкоджання журналістській діяльності.

Але найцікавішим є те, що телефонний дзвінок пролунав одразу після розмови із заступником директора театру.

У розмові ми майже домовилися про дві речі - про відсутність корисних порад щодо нашої редакційної політики за відсутності інвестиційних намірів "порадників" і про офіційний коментар з викладенням своєї позиції, який керівництво театру ляльок має надіслати на редакційну електронну скриньку news@svoboda.fm.

Основна претензія до сайту - нібито твердження у вчорашній публікації "ВВ" про те, що нібито "держава забула за театр". Хоча керівництво театру могло собі і розбити носа знаком "?", який стоїть у заголовку.

Насправді ж, основним інформаційним приводом матеріалу є проект реконструкції фасаду, відповідно до якого театр мав перетворитися на мініатюрний казковий палац.

Натомість, на доказ того, що держава про театр не забуває (з чим ми не збираємося насправді сперечатися, викладаючи лише факти), директорка театру наголосила на державній допомозі у придбанні театром транспортного засобу.

Отакої! Транспортний засіб замість реконструкції. Як каже народна мудрість, "не за те батько бив сина, що грав, а за те, що відігрувався".

- Яке право мали Ви публікувати матеріал без моєї згоди? - не вгамовувалася вона телефоном.

- Відповідно до законодавства узгодженню підлягає лише інтерв'ю, позаяк тут два автори, - пояснили ми.

Зі словами "усе зрозуміло" директорка поклала слухавку. Сподіваємося, що зрозумілими їй стали саме ті речі, які ми до неї пробували донести у плані благодійної юридичної допомоги. А поки що змушені констатувати, що феєричною і казковою (як той палац на ескізах-проектах реконструкції) є неадекватність у комунікаціях з журналістами і медіа, а також тотальна невихованість і юридична безграмотність. За останні два тижні її стало надто багато: перешкоджання зйомкам поламаної маршрутки, претензія до фоторепортера, що знімав інцидент на проспекті Перемоги... Тепер ось театр...

Схоже, у прокуратуру доведеться таки потроху писати. Шкода лише часу.

P.S. А поки що електронний лист з позицією керівництва театру ляльок десь в дорозі...