Вірусні гепатити: "Лагідні вбивці" підстерігають кожного

Тривожною ознакою ХХІ століття стало домінування вірусних інфекцій у патології людини, найпідступнішими з яких – вірусні гепатити.

Й особливо В і С – як через масштабність свого поширення, так і через наслідки, до яких вони призводять.

Ці небезпечні захворювання, що тяжко піддаються лікуванню, набувають розмахів епідемії.

МОВОЮ СТАТИСТИКИ

За статистичними даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі на хронічну форму вірусного гепатиту В страждає близько  240 мільйонів людей ( майже 600 тисяч осіб щорічно помирає від гострих  чи хронічних наслідків хвороби).

На планеті вірусним гепатитом С щорічно інфікується 3-4 млн. осіб, 150 мільйонів мають хронічну форму цього захворювання. 350 тисяч вражених вірусом С щороку помирають. Десь 57% випадків цирозу печінки і 78 % випадків первинного раку печінки (гепатокарциноми) зумовлені вірусами гепатиту В і С.

Статистика засвідчує, що захворюваність на гепатит із кожним роком зростає.  ВООЗ оцінює Україну як країну з середнім рівнем поширення вірусних гепатитів.

За словами  директора Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги Міністерства охорони здоров’я України Миколи Хобзея,  в нашій країні інфіковано майже 1,2 мільйона людей (або близько  3 % населення). Переважно – особи працездатного та репродуктивного віку.

Експерти ВООЗ стверджують, що епідемія вірусних  гепатитів уже в найближчі десять років стане найбільшою проблемою охорони здоров’я в планетарному масштабі. І передусім  тому, що відсоток хронізації цієї хвороби та смертності від неї надто високий, а відсоток ефективності медикаментозного лікування значно нижчий, ніж того хотілося б (навіть у разі застосування найсучасніших і дороговартісних препаратів). Смертність від вірусних гепатитів перевищує сумарну летальність від туберкульозу й  малярії.

- Нині у світі гепатити за ступенем поширеності та рівнем захворюваності займають одне з провідних місць у структурі інфекційних хвороб, - стверджує Микола Хобзей. – Особливе соціальне значення мають гепатити В і С, перенесення вірусу яких здійснюється через кров або інші  рідини хворої людини.

ДЕСЯТЬ ХВИЛИН ТРИВОГИ

Найбільшою спокусою для участі в черговому модулі Школи медичної журналістики за темою «Гепатити в Україні: різновиди, шляхи передачі та лікування»  для мене була нагода безкоштовно зробити тести на гепатит В і С, пройти інструктаж з техніки безпеки та гігієни.

Кажуть, що в  страху зазвичай очі великі. Отож, наслухавшись та начитавшись всілякої неперевіреної інформації  про цю підступну недугу, – легко й собі самому її діагностувати. До того ж, віруси підступні й вміють ховатися.

За словами професора кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О. Богомольця Андрія Шкурби, оприлюднили статус хворих десь 3 відсотки українців, а згідно з даними санітарних служб – вражених вірусами мінімум 7%. 

Серед інфікованих гепатитом В  - 15 % діти до 6 – річного віку. Що ж  до  гепатиту С, названого «лагідним вбивцею, -  то у  85% дорослих хворих  його діагностовано як  хронічну недугу.

Відтак, не вагаючись, я пройшла експрес – тестування. Першою серед слухачів Школи медичної журналістики. По правді, десять хвилин чекання результатів обстеження видалися надто довгими. Хоча і не наркоманка, і не ходжу лівими стежками, і дотримуюсь правил гігієни, все ж було не по собі, бо інфікуватися можна будь – де: і під час  медичних процедур, і в стоматологічних кабінетах, і в  салонах краси… Давно так не раділа, як, побачивши одну червону смужечку на першій і другій пластинках: результат негативний до обох вірусів – В і С. Неабияк втішалися й інші журналісти, котрі теж наважилися на привселюдне експрес - тестування.

До слова, таку процедуру може  пройти кожен, придбавши в аптечній мережі  тести, доступні за ціною пересічному громадянинові. Для самозаспокоєння, для перевірки стану здоров’я (а за позитивного результату – для подальшого комплексного обстеження та лікування).

            ВІРУС ХОВАЄТЬСЯ В РІЗНИХ ОРГАНАХ

Фахівці стверджують, що загальна кількість інфікованих гепатитом В і С у світі мінімум удесятеро перевищує кількість ВІЛ/інфікованих, оскільки під час аналогічних шляхів передавання вірусів заразитися гепатитом С у десять разів, а гепатитом В у 100 разів легше, ніж вірусом імунодефіциту.

Достовірної ж статистики щодо вірусних гепатитів не має жодна країна. Для її отримання, за словами Миколи Хобзея,  необхідно провести тотальний скринінг населення( що фактично неможливо).

Окрім того,  при первинному інфікуванні вірусними гепатитами виникає так зване серологічне вікно – від моменту зараження до появи антитіл може минути багато часу. Зокрема, для гепатиту С  термін «дрімання» може становити в окремих випадках аж до 150 днів.

- Найнебезпечніше, що людина не відчуває хвороби. Втомлюваність, загальна слабкість, втрата сил, запаморочення, нудота, блювота, дискомфорт у кишечнику, підвищення температури, легкі катаральні симптоми можуть бути проявами інших захворювань, - розповідає головний позаштатний спеціаліст з інфекційних хвороб управління охорони здоров»я  облдержадміністрації, завідувачка інфекційного відділення Чернігівської міської лікарні № 2 Світлана Ворона. - За первісними симптомами гепатит може нагадувати також грип чи  простуду. Так сталося з цілою родиною  чернігівців, які дружно загрипували. Лікування, призначене терапевтом, не полегшило стан пацієнтів.  Розгорнуті аналізи крові дозволили спершу діагностувати гепатит у жінки, а з часом – у чоловіка й дочки.

Підступність гепатиту( тобто запального захворювання печінки, спричиненого переважно специфічними вірусами, впливом алкоголю чи медикаментів)  ще й в тому, що коли печінка здорова, вірус ніби «спить», до пори до часу  не проявляючи себе.  Вірус гепатиту С може перебувати в крові людини роками і навіть десятиріччями, не подаючи зовнішніх ознак.

За певних несприятливих умов – в період ослаблення імунної системи. переохолодження або застуди, прийому антибіотиків або анальгетиків – може «прокинутися» й розмножуватися.  Хворі запізно підозрюють щось неладне – й запізно звертаються до лікаря.

- Буває, що діагностуємо гепатит випадково.  Пацієнта госпіталізували з виразкою дванадцятипалої кишки. Зробили біохімічний аналіз крові й помітили невеликі відхилення від норми. - Світлана Григорівна  наводить приклади із власної практики. – Чоловіка не турбувала печінка, не було жовтяниці. Коли ж зробили маркери на антитіла до вірусного гепатиту – результат виявився позитивним. Інший пацієнт обстежувався з приводу вагітності дружини, й у нього виявили в крові антитіла до гепатиту С.  Обидва хворі потім проходили комплексне  складне дороговартісне обстеження.

 Світлана Ворона радить за найменших  підозр щодо неблагополуччя з печінкою звертатися до лікаря – гепатолога ( на базі очолюваного нею відділення діє гепатологічний  центр, де лікуються тяжкі хворі з усієї області).

До речі, вірус гепатиту С може розмножуватися й в інших органах  ( нерідко – в нирках та підшлунковій залозі).

            ГРУПИ РИЗИКУ

Хоча, як зазначав доцент кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О. Богомольця Микола Корчинський, проблема гепатитів певною мірою – проблема культури населення і чистих рук, є й групи ризику щодо захворюваності на ВГ. Обстеження на антитіла до вірусів гепатитів В і С, передусім, треба проходити медикам ( і насамперед, тим, хто має контакти з біологічними матеріалами або кров’ю),  працівникам силових структур, спортсменам, перукарям, масажистам іншим працівникам салонів краси, любителям татуювання, представникам секс – індустрії та нетрадиційної сексуальної орієнтації.

А також - ВІЛ/ інфікованим, наркоманам, онкохворим, пацієнтам із аутоімунними недугами і захворюваннями печінки, контактним особи з так званих «домашніх вогнищ». Та, звісно ж, всім, хто дбає про своє здоров»я.

.           ВАКЦИНАЦІЯ : ЗА І ПРОТИ

 Під час одного із  модулів Школи медичної журналістики  медичний експерт дитячого фонду Організації Об’єднаних Нації ЮНІСЕФ Катерина Булавінова настійливо рекомендувала робити щеплення не лише дітям, а й дорослим.

Повернувшись до Чернігова, заквапилась до поліклініки Чернігівської міської лікарні №3 (так званого приписного лікувального закладу), аби за допомогою щеплення захистити себе від небезпечних вірусів і страшних хвороб ( зокрема, цирозу й раку печінки). Та спіймала облизня –  безкоштовних вакцин не виявилося : ні проти коклюшу, правця і дифтерії, ні проти гепатиту В.

Хоча, як запевняла експерт, згідно із чинним законодавством один раз на десять років кожен громадянин України має право за кошти держави зробити ці щеплення. Теоретично так, а реально – ні.

Гепатит В (його називають  ще й «другим СНІДом», бо за своїми наслідками він нітрохи не поступається останньому), потрапляючи в організм, поводиться дуже агресивно і за відсутності лікування спричиняє летальність. Тому винайдення вакцини проти гепатиту В – одне із найважливіших досягнень минулого століття.

Зробити щеплення потрібно передусім тим, хто мав побутові або статеві контакти з інфікованими гепатитом В, хто вживав ін’єкційні наркотики або часто стрибав у гречку (тобто часто змінював сексуальних партнерів).

 Один з найбільш поширених шляхів зараження – передача вірусу через кров. Тому донори, пацієнти з нирковою недостатністю, які перебувають на гемодіалізі, теж потребують такої вакцинації.  У групі ризику  й люди, котрим за станом здоров»я часто переливають кров. А також медичним працівникам, які мають з нею справу за характером роботи.

 Оскільки гепатит В – захворювання дуже небезпечне, то останнім часом вакцинуватися рекомендують  і дітям, і дорослим.

Щеплення, за словами Світлани Ворони, складається з трьох ін’єкцій. Тільки завершена схема вакцинації з трьох щеплень дозволяє виробити в організмі стійкий імунітет проти вірусу. Вартість трьох доз вакцини для дорослих – в межах 180- 200 гривень (препарати можна придбати в державних аптеках).

Згідно з Національним календарем щеплень дітям їх роблять в перший день життя, через місяць і через 6 місяців – безкоштовно.

 За рекомендаціями ВООЗ, всі діти грудного віку повинні бути щеплені  проти гепатиту В. Проти гепатиту С, на жаль, вакцини досі не вдалося створити: через надзвичайну мінливість вірусу.

В Україні, за словами Миколи Хобзея, лікування дітей, хворих  на гепатити, теж повною мірою фінансується державою. На ці цілі в бюджеті 2013 року передбачено 8 мільйонів гривень.

            НА ЧЕРНІГІВЩИНІ ВСЕ СПОКІЙНО?

На Чернігівщині немає ні інфекційної лікарні, ні спеціалізованого відділення при провідному лікувальному закладі регіону – обласній клінічній лікарні для дорослих. Діти й підлітки поправляють своє здоровя в інфекційному відділенні обласної дитячої лікарні. Та Світлана Ворона переконана, що окремий лікувальний заклад будувати недоречно.

Ситуація з інфекційними захворюваннями на Придесенні благополучна (в тому числі й щодо вірусних гепатитів). Нині в області на диспансерному обліку перебуває 920  хворих на хронічні гепатити: 635- вражені вірусом гепатиту С, 285 – гепатиту В, 9 мають поєднані - гепатит В і С.

За півроку діагностують «гепатит» у 5-7 пацієнтів. Начебто й підстав для занепокоєння немає. Та, за словами Світлани Ворони, насправді рівень захворюваності жителів нашого краю значно вищий: принаймні, щодо гепатиту С, то офіційну цифру треба помножити мінімум утричі.

Є проблеми й з діагностикою захворювання. Зокрема, комплексне обстеження чернігівці можуть зробити тільки в комерційних лабораторіях – в обласному центрі, Ніжині та Прилуках.  Не кажучи вже про лікування: вартість одного курсу – від 15  до 30 тисяч умовних одиниць( тобто доларів США). Чи по кишені вони звичайному чернігівцю?

Створення реєстру  хворих на вірусні гепатити – справа дуже копітка й потребує великих фінансових затрат. Та й власне реєстр проблеми не розв’яже.

ПОРЯТУНОК – ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА

Проблема боротьби з вірусами не оминула  Україну, хоча до 2009 року у нашій країні навіть не вели офіційної статистики хронічних форм вірусних гепатитів. Позиція страуса нікого не врятувала: перша ж хвиля статистики зафіксувала тривожні цифри.

  За словами директора Всеукраїнської громадської організації «Зупинимо гепатит» Дмитра Коваля, без участі держави цю  глобальну проблему  не вирішити. Тому очолювана ним громадська організація ініціювала створення Державної програми протидії вірусним гепатитам.

- Ми провели скринінгове обстеження людей віком від 19 до 35-40 років у південних районах регіонах країни і засвідчили рівень інфікування на ВГС – 5,74%. Результати обстежень у деяких групах ризику ще тривожніші: наприклад: рівень інфікування татуйованих осіб – майже 20 відсотків, - інформував журналістів Дмитро Коваль. - Тобто маємо справу з епідемією, яка за кілька років «накрає» країну хвилею людських і фінансових втрат.

 Протягом трьох років  ВГО  намагалася привернути увагу всіх, хто може прийняти вагомі рішення, що вплинуть на ситуацію з вірусними гепатитами. За участі представників організації МОЗУ розробило концепцію цільової державної програми, затвердило її у Кабміні. Проте фінансування її досі не забезпечено.

- До нас постійно звертаються хворі за допомогою. Відповіді на листи – звернення до Президента України, Прем»єр - міністра України  - туманні. Влада повинна чітко усвідомити: бездіяльність щодо подолання проблеми вірусних гепатитів матиме катастрофічні наслідки – зростання інвалідності, збільшення смертей від ускладнень.

Ці наслідки доведеться пожинати невдовзі. І навіть з економічної точки зору зволікання обійдеться набагато дорожче, ніж профілактика, вчасне виявлення та лікування хворих. Мають бути реальні кошти  й «живі» препарати в регіонах. Тестування й обстеження без подальшого лікування – марно потрачені пацієнтом гроші, - така принципова точка зору Дмитра Коваля.

Микола Хобзей налаштований оптимістично: у рамках «Державної цільової соціальної програми профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів на період до 2016 року» усі  хворі  будуть забезпечені необхідними ліками.

У програмі велику увагу приділено  безпеці донорської крові, лабораторній діагностиці. Очікується, що її реалізація  посприяє підвищенню якості діагностування вірусних гепатитів В і С на різних стадіях, знизить рівень захворюваності, інвалідності та смертності.

 НЕ ЧЕКАТИ З МОРЯ ПОГОДИ

Лише кілька місяців тому до «низів» (тобто обласних управлінь ) надійшли листи з МОЗУ з вимогою зібрати дані про потреби на діагностику й лікування хворих, які потребують його негайно. Ця інформація була потрібна, щоб закласти відповідні кошти в Держбюджет. Поки благі наміри чиновників стануть реальністю, нам не треба сидіти, чекаючи з моря погоди.

Передусім, як рекомендує Світлана Ворона, варто обстежитися. Перший крок – звернутися до поліклініки за місцем проживання: дільничний терапевт огляне, дасть направлення на аналізи сечі й крові ( загальний та біохімію), які можна зробити в будь – якій клінічній лабораторії. Про експрес – тестування та щеплення вже згадувала.

Якщо ж когось все – таки вполював вірус, не слід впадати у відчай, а всіляко протидіяти хворобі, щоб вона не прогресувала, навчитися жити із такою складною й підступною недугою. Ні в якому разі не допікати лікаря риторичними запитаннями: «Скільки я проживу?», а об’єднати  зусилля і протидіяти.

Статистика засвідчує, що 90% здорових дорослих людей, інфікованих гепатитом В, одужують і повністю позбавляються від вірусу протягом шести місяців. За вчасної діагностики та ефективного лікування до повноцінного життя повертаються й хворі на гепатит С.

Ольга Чернякова

Фото автора та Надії Шегди