Останнє оновлення: 10:32 п'ятниця, 20 червня
Кавовий рай
Ви знаходитесь: Культура / Архітектура / «Чернігів-Лемберг»: мандрівка у інший вимір, або «Дощем зіпсований кайф кавоманів» ФОТО
«Чернігів-Лемберг»: мандрівка у інший вимір, або «Дощем зіпсований кайф кавоманів» ФОТО

«Чернігів-Лемберг»: мандрівка у інший вимір, або «Дощем зіпсований кайф кавоманів» ФОТО

Випити запашної львівської кави безпосередньо у місті Лева – мрія багатьох кавоманів. Львів’яни вважають, що саме їхня «секретна» рецептура приготування кави особлива, а відтак – і напій кращий у світі.

Щороку у столиці Західної України влаштовують «Фестиваль кави». Цьогорічне кавове свято пройшло цими вихідними і мало свої особливості.

Лемберг? А з чим його їдять?

 Чернігів від Лемберга (так називали у часи Другої світової Львів німці) розділяють майже сім сотень кілометрів. Цю відстань автомобілем, або ж автобусом (маршруткою) можна подолати за 7-9 годин.

Все залежить від того, наскільки водій асоціює себе з Шумахером. Хто жодного разу не був у Бандерштадті (ще одна (доволі непопулярна у певних колах) назва Львова) не замислюючись – при будь-якій нагоді їдьте туди.

Не зайвим було б туди з’їздити і очільникам Чернігова, аби подивитися яким насправді повинно бути місто, привабливе для туриста. Адже Валом, Антонієвими печерами і десятком церков туристів не заманиш. Але це вже інша тема. 

 

Казка починається з архітектури 

 Мені ж не просто пощастило відвідати Львів, а ще й побувати на основному святі цього міста – «Фестивалі кави». Та спочатку хочу розказати кілька слів про те, що мене вразило в першу чергу.

По-перше, кожна будівля у Львові – це вже якийсь екскурсійний експонат для туриста. На кожному будинку, як родзинки у пирозі, вкраплені різноманітні скульптури: святі, українські видатні постаті, символи міста тощо. Це реально вражає.

Складається враження, що ти гуляєш не по сучасному європейському місту, а, скажімо, по Риму часів Відродження.

 

Байки для «голодних» туристів

 Майже кожен львівський будинок має свою легенду. Ці легенди у переважній більшості ніщо інше як майстерно вигадана для туристів байка.

Але людям подобається – «їдять». І я з відкритим ротом теж «проковтнув» багато небилиць. А чом би і ні?!

По-друге, у Львові на кожному кроці, як пісня з вуст солов’я, ллється-розливається українська мова. Щоправда з своїм «західноукраїнським» акцентом. Або як сказали б наші північні сусіди «з бендеровским акцентом»

 

На каву до Львова

 По-третє, звичайно, який же Львів без кави? Тим паче у період кавового свята.

Цьогоріч програма «Фестивалю кави» складалася з: безпосередньої дегустації цього напою (звичайно ж, не за дякую); акції «Кавова веломиля» (близько півтисячі людей на «двоколісних конях» проїхалися старовинними вулицями міста і завершили акцію смакуванням духмяного напою); «Кава-Експо» (презентації і майстер-класи для бізнесменів); «Кавовий тур» (інсценоване дійство, в якому Король і Королева обходять усі кав’ярні Льовова і визначають кращого бариста, себто фахівця з приготування кави).

 

Море кави і файні сирники

 Після екскурсії визначними місцями Бандерштадту (а їх там хоч греблю гати) я таки потрапив на площу Ринок. Це те місце, де розташована знаменита львівська ратуша і на цій площі традиційно – вже восьмий рік поспіль проводять «Фестиваль кави».

Вирішив одразу взятися за головне – дегустувати. А вибирати було з чого – колоритні ятки, в яких готували і продавали каву, вишикувалися у кілька рядів. Кожна львівська кав’ярня презентувала тут свою продукцію. Скуштував у кількох місцях. Чесно кажучи – задоволений. Щось особливе таки є у львівській каві.

Філіжанка львівської кави з сирником по-львіськи – це рай для кавомана. Щоправда такий рай не з дешевих. За горнятко кави і шматочок сирника (зовні нагадує невеличкий шматочок тортика) треба викласти «Михайла Грушевського».

Але воно того варте. От тільки вже через кілька таких дегустацій починаєш розуміти, що всієї кави у Львові не вип’єш.

 

«Кавовий рай» підмочений дощем

Після обіду кавову феєрію перебив дощ, який для львів’ян вже звичний гість. У місті Лева цікаві речі відбуваються з погодою. За добу вона може кардинально змінюватися кілька разів.

Наприклад, вранці стіною ллє дощ, після обіду – палюча спека, а ввечері вже немає ані дощу, ані спеки, натомість – дуже холодно. З дощу підприємливі львів’яни навчилися мати зиск. За 20 гривень вам у будь-якій ятці продадуть целофановий плащ.

Про асортимент і ціни парасольок вже мовчу. Дощ так і пролив до самого вечора, дещо зіпсувавши кавову атмосферу. Але загалом свято вдалося! 


Збільшити

Панорама Львова з ратуші

Коментарі (4)

Віктор Ануфрієв | 2014-09-22 12:20

Андрей
я думаю влада повинна бути зацікавлена в розвитку туристичної інфраструктури. Ми все ж таки йдемо в Європу а не повертаємся до совкової культури... Навіть з цих же Антонієвих печер, Валу та церков можна зробити родзинкою Чернігівського князівства. Якщо я не помиляюся - Чернігів старший за Львів і видатних історичних персонажей тут теж більше було.

Андрей | 2014-09-22 08:55

2 Віктор Ануфрієв:
"Чернігівські митці" изо всех сил пытаются.
Да власти не дают.
Запрещают концерты, детские площадки, выставки...

Віктор Ануфрієв | 2014-09-22 08:19

Його не лише німці називають Лємберг, а зачасту можна почути від поляк, які й донині вважать його свом містом. Навіть можна сказати, що, до прикладу, за 3 місяці влітку у Львів приїжджає близько мільйона туристів, 70% - це поялки.
Львіяни дійсно не рівному місті організовують туризм - головне клепки в голові і трошки фантазії. Думаю й чернігівські митці могли б перетворити місто в туристичний північноукраїнський центр. Але ж де тут???

Борменталь | 2014-09-21 19:43

"...Лемберга (так називали у часи Другої світової Львів німці)"
А чому лише Другої світової? Насправіді німці завжди його так називали.
закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Порох замість вина!

SVOBODA.FM