Останнє оновлення: 15:43 неділя, 28 травня
театральний фестиваль
Ви знаходитесь: Культура / Архітектура / Дерева помирають стоячи… А люди?..
      Дерева помирають стоячи… А люди?..

Дерева помирають стоячи… А люди?..

Мелодрама Алехандро Касони «Дерева помирають стоячи» у майстерному втілення трупи Миколаївського Академічного художнього російського театру, безперечно, гідна бути, так би мовити, «першопрохідцем» ХІ-го Міжнародного театрального фестивалю жіночої творчості імені Марії Заньковецької, відкриття якого відбулось учора в Ніжині.

Саме цей твір ознаменував початок цьогорічного фестивалю, покликаного вшановувати ім’я геніальної української актриси, уродженки Ніжинщини Марії Констянтинівни Заньковецької.

- Виступ в Ніжині – надзвичайно хвилююча і приємна для нас подія, адже ніжинські колеги саме нам довірили відкривати фестиваль. Тому ми щиро сподіваємось, що у глядачів та професійного журі залишаться теплі враження від вистави, у втілення якої ми всі вклали частинку своєї душі, - розповів глядачам режисер вистави Василь Цимбал.

Директор Ніжинського академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької Юрій Муквич, в свою чергу, подякував миколаївським колегам за плідну творчу співпрацю, адже саме завдяки мистецтву, у тому числі й театральному, ніжинський глядач з кожним роком стає все більш висококультурним та освідченим.

Глядачі із самого початку вистави чекали на диво. Але справжній «вибух», ідейна реалізація п’єси вповні розкрилась у другій дії – цунамі катарсису було настільки нестримним, а емоції – насиченими та густими, що, здавалося, їх можна краяти ножем. Це було майже фізичне відчуття насолоди від акторської гри та багатого ідейного наповнення мелодрами, головні питання якої – чи можуть мистецтво і почуття існувати паралельно, не опираючись один на одного? Що головне – правда, нехай навіть жорстока, недолуга та незграбна, чи все ж таки прекрасна, але вщерть наповнена фальшю, гра? Брехня заради спасіння? Але ж така брехня рано чи пізно завдасть непоправного удару, і те, що спочатку виглядало дивом, перетворюється на потворний фарс...

- Вистава вразила смисловою наповненістю філософських колізій. Головним одкровенням особисто для мене стало вираження культу сильної людини (в образі Бабусі), яка залишається незламною навіть у моменти безвиході та горя, а головне – не перекладає страждання на плечі своїх близьких. П’єса загалом багатопроблемна, проте численні комічні моменти надають їй легкості та, як не дивно, більш тонкого звучання, - поділилась враженнями одна із глядачів.

Філігранна точність акторської гри, неймовірно точні акценти та інтонації, постійне балансування на межі ілюзорного фарсу та реальності, вдала інсталяція побуту, в контексті якого відбувається дія…Вистава закінчилась – але питання залишаються… Брехня задля спасіння – чи має право вона на життя? І чи потрібно людині – таке – спасіння? Грати з долею – небезпечно… Скільки ж потрібно часу, щоб померла реальність, жорстоко перекреслена яскравою ілюзією?.. А людина – серед жорстокої гри «во ім’я спасіння» - скільки житиме людина? А, може, це вже просто химерна оболонка, що за інерцією сновигає світом? Дерева вміють помирати - стоячи. А люди?...

 
 

закрити

Додати коментар:

SVOBODA LIVE! - YouTube
SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM



Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

Реклама на сайті SVOBODA.FM

SVOBODA.FM - LIVE!
Фотоновини

  Фоторепортаж з Велодня-2017

Фото: Олег ГОЛОВАТЕНКО


RedTram
Загрузка...
Північний вектор