У нашого роду нема переводу!

Побудова власного родинного дерева – справа нелегка, може затягнутися на роки. Проте надзвичайно цікава!

Дедалі більше чернігівців хочуть мати інформацію про своїх пращурів, але стикаються з численними труднощами.

З чого починати пошуки? Де знайти першоджерела? Як рухатись углиб століть?

 

Про особливості роботи по створенню генеалогічного дерева розповів кандидат історичних наук, доцент ЧНПУ ім.Т.Г. Шевченка Ігор Кондратьєв. 

Унікальний семінар-практикум він провів у рамках проекту «Історія міста в історіях людей, історії людей в історіях міста».

Починаємо з себе

- В Україні, і на Чернігівщині зокрема, традицій історичної пам’яті, зберігання даних про родовід на сьогодні практично не існує – нагадав на початку лекції Ігор Кондратьєв. – Якщо кладовищу понад 100 років, воно майже напевне закинуте і недоглянуте.

Пошук відомостей для складання генеалогічних дерев може займати роки. За цей час дослідник знайде десятки або сотні імен – тут уже як пощастить.

Приміром, найбільше дерево, складене самим паном Ігорем, налічувало 860 осіб. І все це були предки однієї людини!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чернігів міфічний: розкручуємо клубок легенд

Робота грандіозна. А почати її треба з себе. Записати всі особисті відомості, перелічити наявні документи, у тому числі атестати про освіту і курси, довідки з армії тощо.

Важливо також від самого початку вирішити, навіщо ведеться дослідження. Це може бути, наприклад, доведення своїх польських або єврейських коренів (для еміграції) чи складання реєстру землі і майна предків. Такі документи стануть у нагоді, якщо в Україні з’явиться закон про реституцію (повернення спадщини).

Бігом до бабусі!

Друга невідкладна справа – розпитати все-все у родичів, особливо у бабусь, дідусів та інших літніх людей. Діло не таке просте і швидке, як видається на перший погляд! Адже часом літні люди мають особисті уявлення про забороні і таємниці, які вони не поспішають відкривати.

Величезна роль належить старим фотоальбомам. Варто уважно оглянути кожну фотографію, показати її родичам і обов’язково підписати, хто саме зображений.

Привіт, архіве!

Наступний крок – дослідження першорядних джерел, тобто метричних книг.

Дані про всіх народжених від 1941 року зберігаються у ЗАГСах. Для отримання відомостей доведеться подати заяву і довести, що ви не стороння цікава людина.

Якщо потрібна інформація про тих, хто народився раніше, – доведеться вирушати до архіву. Працювати там може будь-хто абсолютно безкоштовно.

Саме в архівах зберігаються метричні книги до 1940 року. При винайденні даних треба списувати їх всі, включаючи дітей, хресників, другі-треті шлюби.

Крім звичайних, існують також відомчі архіви: СБУ, суддівські протоколи засідань.

- Будьте готові, що імен виявиться значно більше, ніж ви собі уявляли, - попередив Ігор Кондратьєв.

За його словами, трапляються ситуації, коли саме та, потрібна сторінка із метричної книги вирвана. Тоді ниточка втрачається.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Від Адама. З чого починати дослідження родоводу?

Справу в архіві можуть взагалі не видати на руки. Причина – «ветхість» документу. Його стан оцінюють співробітники закладу і якщо визнають незадовільним, а перегляд – небезпечним для книги, видачу забороняють. Сперечатись у цьому випадку – тільки час витрачати, адже закон цілком на боці працівників.

Село і люди

Якщо потрібно знайти інформацію про жителів сільської місцевості, допоможе так званий подвірний опис, який проводився за часів СРСР.

За Російської Імперії існував його аналог – «ревізорська сказка».

У тогочасних церквах велися сповідальні книги. У них також були імена всіх членів родини, які проходили до сповіді. Варто завважити, що до 1905 року не хрестити дітей і регулярно не сповідуватись було заборонено – карний злочин.

Про репресії

Порівняно легко вишукувати дані про репресованих. Для цього треба надіслати запит до СБУ – держава завжди іде назустріч і надає матеріали справ безкоштовно.

Дещо складніше, коли інформація містилася в російських архівах. Останні роки вони стали майже недоступними.

Проте існує чимало сайтів, де можна поспілкуватись із однодумцями-дослідниками. Є гарний шанс зустріти там людей, які погодяться на обмін послугами: ви їм дані з України, вони – з Росії.

- Весь світ рухається у напрямку оцифровування архівів. Ми ж поки що відстаємо. Проте маю надію, що загальнодоступна інформація з’явиться і в Україні. У такому разі побудова родоводів значно спроститься, - підсумував Ігор Кондратьєв

Як повідомлялось раніше, проект «Історія міста в історіях людей, історії людей в історіях міста» стартував у Чернігові за підтримки міської ради.

Наступний семінар у рамках проекту відбудеться 15 жовтня у приміщенні Обласного художнього музею імені Галагана.

Участь безкоштовна, запрошуються всі бажаючі.

Для проекту «Історія міста в історіях людей, історії людей в історіях міста»