Останнє оновлення: 19:28 п'ятниця, 10 травня
Історія
Ви знаходитесь: Культура / Архітектура / Що читав український гетьман Кирило Розумовський?
Що читав український гетьман Кирило Розумовський?

Що читав український гетьман Кирило Розумовський?

Кирила Розумовського можна назвати одним з найзаангажованіших правителів нашої держави. Протягом століть росія робила все, щоб показати українського гетьмана як людину, не зацікавлену в політиці й долі Української держави — підробляла документи, викривляла факти тощо.

Нині колектив Національного заповідника «Гетьманська столиця» працює над поверненням імені Кирила Розумовського в історичний контекст.

У єдиному збереженому гетьманському палаці в Батурині представлена виставка, що розповідає про його життя й діяльність через експонати — палаш, булаву, універсали тощо.

А яким насправді був гетьман Розумовський? Чим цікавився, крім державного управління? Звернімося до книг, що говорять про свого власника.

У другій половині XVIII ст. починає формуватися одна з найкращих приватних бібліотек Гетьманщини, знана далеко за її межами. Її засновником став український гетьман Кирило Розумовський. Історики розділяються в думках щодо загальної кількості книг, варіюючи від 2 до 30 тис. На жаль, до сьогодні не віднайдено й жодних описів чи каталогів цієї бібліотеки. Натомість, у приватному листуванні, спогадах сучасників та родинному архіві є згадки про книжкові видання з колекції Кирила Розумовського.

Початок формування колекції

Ймовірно, книжкова колекція почала формуватися під час навчання 14-річного Кирила в Німеччині та Франції. Тут упродовж трьох років він був оточений найкращими вчителями, вивчав науки та мови (німецьку, французьку, латину).

Через рік після повернення з-за кордону, у 1746 р., Кирило Розумовський очолює Академію наук. Звідтоді робить значні внески для розвитку книгодрукування: залучає провідних європейських науковців і публіцистів до видання своїх праць при академії та збільшує виділення коштів на друк. Водночас він і сам регулярно купує книжкові видання.

У 1750 р. Кирила Розумовського обрали гетьманом, і з цього періоду його бібліотека активно поповнюється політичними виданнями та книгами з історії української держави. І ось тут можна кожним розділом його приватної бібліотеки розвінчувати всі міфи, які продовжують до сьогодні існувати поруч з ім’ям гетьмана.

Формування гетьманської бібліотеки

Про відповідальне ставлення до нової посади говорить той факт, що Кирило Розумовський з нагоди обрання його на гетьманство особисто замовив у Генеральної Військової канцелярії тематичну збірку. Вона мала містити журнали, грамоти й накази, що регламентували б діяльність усіх гетьманів (від Данила Апостола до Богдана Хмельницького) та козацької старшини. Збірка називалась «Екстракт в генеральній військовій канцелярії…». Документи в ній описували засідання, подорожі та церемоніал козацької верхівки. Генеральна Військова канцелярія підготувала й надіслала «Екстракт…» гетьману 9 червня 1750 р. На сьогодні доля рукопису невідома.

Також до своєї книжкової полиці Кирило Розумовський обирає й інші видання з історії Української держави: праці французького історика Ж. Шерера «Літопис Малоросії. Розповідь про історію гетьманських козаків і про найчудовіші події в Україні», «Аннали Малоросії, або історія запорозьких і українських козаків», робота німецького публіциста А. Гупеля «Про козаків» тощо.

Період гетьманування Кирила Розумовського (1750–1764 рр.) супроводжувався модернізацією державних сфер. Гетьман вивчав передовий досвід інших країн, щоб розбудовувати власну державну політику та встановлювати успішні зовнішньополітичні зв’язки. Саме тому його бібліотека поповнювалася низкою видань з різних країн. Наприклад, Литовські статути польською мовою, твори прусського короля Фрідріха ІІ Великого «Анті-Макіавеллі», «Історія Бранденбургська», а також робота німецького журналіста «Господар та слуга або взаємні обов’язки государя та його міністерства, написані з патріотичною свободою» Ф. Мозера.

Щоб краще розуміти політику, особливості та традиції провідних країн світу, Кирило Розумовський читає про історію та етнографію цих країн. Так, у бібліотеці гетьмана з’являються атласи, карти й відповідні праці. Наприклад, «Листи пана Аббе ле Блана» — один із провідних творів про економіку та політику Англії та Франції XVIII ст. «Турецькі листи» — книжка про особливості життя Османської імперії та її важливі історичні події. «Паризькі звичаї» — видання з детальним аналізом особливостей життя «мешканців міста королів».

Приклад Кирила Розумовського підтверджував, що бібліотека є політичним інструментом, який допомагає володіти знаннями світу та демонструвати свою обізнаність і позицію.

Книги, що розкривають особистість гетьмана

Історична постать — це лише одна з ідентичностей Кирила Розумовського. А щоб краще зрозуміти його як звичайну людину, батька й господаря з власними хобі й зацікавленнями, можна зазирнути в його особисту бібліотеку.

У книгозбірні Розумовського була 12-томна праця В. Левшина «Загальне та повне домоводство». У ній детально описуються особливості будівництва жител і допоміжних споруд, висадження саду, догляд за овочевими та фруктовими насадженнями залежно від рельєфних і кліматичних особливостей регіону. Те, що ця тема була важливою для гетьмана, підтверджує один із листів Кирила Розумовського, де він зазначає, що італійські архітектори, які працювали в Батурині над його замовленням, не впоралися із завданням. Сам гетьман говорить так: «…дерев’яна конструкція, міцність кам’яного фундаменту, розташування вікон, та їх пропорції містять грубі помилки». Попри доступ до послуг найкращих європейських архітекторів, Кирило Розумовський самостійно поглиблює знання з теми і стає знавцем будівельної справи.

Титульна сторінка книги з власноручним підписом Кирила Розумовського. З колекції французького магазину антикварних книжок «Librairie Pierre Calvet». Фото: «Librairie Pierre Calvet»

Намагається Кирило Розумовський бути в курсі й наукових відкриттів і досягнень, тому допомагає з їхньою публікацією. Наприклад, у роботі відомого французького математика й астронома А. Клеро «Теорія Місяця, виведена з єдиного принципу тяжіння, зворотно пропорційного квадратам відстаней» на титульній сторінці зазначено, що книга була надрукована за сприяння Кирила Розумовського. Серед інших наукових праць у бібліотеці: «Аналіз теорії електрики та магнетизму» Ф. Епінуса, «Морська наука» Л. Ейлера, «Початкові основи повивального мистецтва» І. Пленка тощо.

Для своєї книжкової полиці виписує Кирило Розумовський і нове періодичне видання — французький журнал «Дитячий журнал, або Діалоги мудрої гувернантки з її учнями першої відзнаки». Якщо порівняти його бібліотеку з бібліотеками сучасників, представників козацької старшини та правителів європейських країн, то дитяча література не була поширеною у приватних бібліотеках того часу. Це вкотре показує Розумовського різносторонньою людиною, що уважно ставилась і до питання виховання своїх дітей, їхньої освіти й ознайомлення зі світовою культурою.

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського зберігає унікальну приватну музичну збірку XVIII ст. — нотну бібліотеку Розумовських. Значна частина збережених творів, а також рукописні каталоги належали Олексію Кириловичу Розумовському — старшому сину гетьмана. Проте ключова роль у заснуванні і поповненні цієї колекції належала його батькові. Маючи власну капелу, роговий оркестр і театр, український гетьман активно поповнював свою музичну колекцію французькими й італійськими творами.

Книжкове оздоблення

Не менше дбав Кирило Розумовський і про зовнішній вигляд приватної книжкової колекції. Зазвичай друкована продукція в ті часи продавалася без палітурок, адже це вважалося справою смаку власника чи власниці. Також нерідко власникам доводилося самостійно розрізати сторінки. Тому після отримання або купівлі будь-якого видання Кирило Розумовський передавав його своїм палітурникам. У 1799 р. у Батуринському палаці працювали 1 палітурник та 2 його учні.

Зараз понад 90 примірників із приватної бібліотеки Кирила Розумовського зберігаються у фондах Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В. Каразіна (далі – ЦНБ ХНУ ім. В. Каразіна). Загалом більшість книг були з картонними палітурними кришками, обтягнутими темною шкірою. Декорували переважно лише корінці, де золотом витискали рослинний орнамент та ініціали «C.K.R.» або «C.R.». Рідше декорувалася палітурна кришка, це міг бути також рослинний орнамент або ініціали Кирила Розумовського.

У деяких книгах можна знайти й власницькі штемпелі з ініціалами «C.R.» та простою графською короною, які стоять на титульних та останніх сторінках. Цей штемпель можна вважати екслібрисом гетьмана. В усіх екземплярах з фондів ЦНБ ХНУ ім. В. Каразіна обріз книги червоного або синього кольору, а форзаци — «мармурові» або «павине перо».

Протягом усього свого життя Кирило Розумовський не переставав накопичувати книги. Такий потяг до книг демонструє постать українського гетьмана як багатогранного читача, який гармонійно поєднував у бібліотеці офіційну державну документацію з культурою, історією, дитячою літературою та музикою.

закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Таємна зброя комунальників

SVOBODA.FM