Наталія Романова: «Я не сприйму мову ультиматумів»

Редакція «Високого Валу» одержала відкритий лист голови обласної ради Романової Наталії Андріївни до працівників Чернігівського обласного академічного Українського музично-драматичного театру імені Т.Г. Шевченка.  Ми вміщуємо його, адже він стосується теми, яка тривалий час обговорюється на сторінках нашого видання. 

Шановні працівники театру!

В останні дні на свою адресу я отримала відкрите звернення членів колективу академічного театру ім. Т.Г. Шевченка та звернення первинної профспілкової організації №4 закладів культури Чернігівської місцевої профспілки «Ніка». Автори обох звернень у досить контроверсійній і емоційній формі коментують конфліктну ситуацію в театрі, що склалася навколо його генерального директора Семененка І.О. та моєї особистої позиції з цього приводу.

На жаль, цього не сталося. Ще з більшою гостротою конфліктна ситуація проявила себе після передчасної смерті голови профкому незалежної профспілки «Ніка», одного з організаторів і учасників минулорічного протестного голодування акторів за свої права, Сергія Гончара. Саме смерть цього актора спонукала мене через журналістів ще раз висловити свою особисту думку щодо ситуації в театрі, що я і зробила 12 січня.

Скажу відверто, мені прикро, але доводиться вкотре констатувати: в’язнучи у дріб’язкових чварах наш рідний театр все далі відсторонюється від своїх глядачів і від самого мистецтва. Ніхто навіть і не спробував зробити висновок зі смерті актора: війна (а в театрі триває саме війна), коли її не припинити компромісом, завжди закінчується смертю. В інтерв’ю журналістам я сказала: «Керівник, перш за все, має бути людиною і дбати про належну атмосферу в колективі». Людина – поняття не лише біологічне, а й соціальне. А людина-керівник – це не просто менеджер, який приймає рішення, а це той посадовець, який повинен забезпечити в своєму колективі мир, спокій і стабільність. Чи спостерігаємо ми зараз це у нашому театрі? Ні.

Я ніколи не сприймала і зараз не сприйму мову ультиматумів з якої б сторони вони до мене не спрямовувались. Вважаю такі дії на мою адресу не лише безперспективними, але й просто неетичними і нелогічними. Я вкотре дійшла висновку, що правильно вчинила не погодивши, як голова обласної ради, контракт укладений між управлінням культури та туризму Чернігівської ОДА і громадянином Семененком І.О. щодо призначення останнього на посаду генерального директора театру ім. Т.Г. Шевченка. І особисте тут ні до чого. Адже контракт підготовлено з багатьма порушеннями чинного законодавства, що і підтвердив висновок Територіальної державної інспекції праці у Чернігівській області. Я ніколи не йшла і зараз не збираюся йти на порушення Закону.

Шановні добродії, час пошуку діалогу ще не втрачено. Конфліктуючим сторонам в театральному колективі ще можна і треба знайти компроміс. Проте для цього необхідно забути про власні егоїстичні амбіції і почути один одного. Невже ви не скучили за сценою, за вдячним глядачем, оплесками і квітами? За тим, що наш театр колись належав до числа кращих в Україні?

З повагою
голова обласної ради
Наталія Романова