
Сучасні письменники і майбутні педагоги: ФОТОрепортаж зустрічі
Сучасні українські письменники замислюються над місцем України в світі, вдягаються в секонд-хенді й не гребують нецензурною лексикою. А сучасна молодь, у супротив усталеній думці, цікавиться літературою і знає своїх кумирів в обличчя.
Яскравим підтвердженням тому стала творча зустріч у Чернігівському педагогічному університеті.
Із студентами спілкувалися відомі письменники молодої генерації Сергій ЖАДАН, Тарас ПРОХАСЬКО і Сашко УШКАЛОВ.
Призначена на 16-ту зустріч в педуніверситеті розпочалась майже на годину пізніше. Проте бажаючих поговорити з літераторами це не охолодило. Навпаки до університетської аудиторії сходилося все більше і більше народу: любителі сучасного молодіжного письменства, дівчатка-відмінниці, закохані парочки і просто зацікавлена публіка.
Письменників Сергія ЖАДАНА, Тараса ПРОХАСЬКА і Сашка УШКАЛОВА зустрічали, як справжніх кумирів, шаленими оплесками. Кумири ж, нагадавши майбутнім освітянам, що й самі колись закінчили «пед», пообіцяли не бути занудними моралізаторами і запропонували просто поговорити «за життя».
33-хрічний автор багатьох поетичних збірок Сергій ЖАДАН декламував власні балади, в яких темні сторони буття, де присутні бандити, повії й наркомани, зовсім несподівано переплітаються з роздумами про місце українців й українства в світі.
Особливість світобачення у поєднанні з невимушеністю й щирістю авторського слова сприйнялися юною аудиторією на «ура!». Прості й відверті хлопці у вилинялих футболках і дешевих кедах говорили зрозумілі речі зрозумілою мовою.
Філософсько-лірична тональність творів Сергія ЖАДАНА та іронічно-саркастичний погляд на життя персонажів Сашка УШКАЛОВА трансформуються у бунтарський анархізм, а вербальними засобами молодих літераторів стає нецензурна лексика.
«Так ми живемо, і в цьому немає жодних таємниць», - підсумував Тарас ПРОХАСЬКО. А на численні обурені записки залу щодо вживання «матюків» у поезії Сергій ЖАДАН апелював:
- У нас завжди були хороші письменники, але завжди існував бар’єр між письменником і дійсністю. Якщо ти пишеш про кримінал, і описувати реалії життя, скажімо, проституток і бандитів за допомогою лексики Максима Рильського – це буде нечесно. Письменники не так багато перебільшують, не так багато згущують фарби. Ми пишемо про те, що бачимо. А бачимо те саме, що бачите ви.
Окрім недосконалості сучасного життя молодих літераторів, як і всіх справжніх українців, хвилює доля своєї країни.
Сергій ЖАДАН зізнається, що не хоче платити податків, бо, в Україні вони використовуються не завжди в інтересах тих, хто їх платить, проте хоче жити саме тут, в рідній країні. Як і Сашко УШКАЛОВ, він мешкає в російськомовному Харкові й пише виключно українською, при цьому поважаючи всіх своїх читачів, серед яких чимало тих, хто говорить мовою північного сусіда.
Що ж до художньої цінності своїх творів, то молоді письменники впевнені: література є різною, і на запитання, як можна вчити дітей на такій зухвалій поезії й прозі, Тарас ПРОХАСЬКО відповідає :
- Вивчають в школі літературу не таку, яка є ліпша чи гірша, а вивчають ту, яка була. Фактично, вивчають історію літератури. І будуть вивчати і таких письменників в школі.
Олена ГОЛОВАТЕНКО
Фото: Віктор КОШМАЛ
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 13542 |
Посилання до теми:
12.05.2008 Коцюбинський: «Мені краще бути самотнім…»
21.03.2008 Андрій Курков: «Жінки врятують українську літературу. Як читачі!»
17.03.2008 Письменник Андрій Курков зустрінеться з чернігівськими журналістами та студентами
Коментарі (4)
фьодар акімав | 2009-02-08 15:48
Костя Грек | 2008-07-11 11:26
Люба | 2008-06-02 23:10
Нет и не было. Это тоже иллюзия. К тому же Достоевский имел психические расстройства - как он мог кого-то поднять до своего уровня, не опустив? И у Толстого были не все дома - это известный факт, так что нечего идеализировать породу людей-литераторов. Они все где-то не того. А о Маяке и говорить нечего...
Андрей Терещенко | 2008-05-30 00:09
Жадан - типичный плагиатор чужого стиля и идей.
Наличие ненормативной лексики (кстати, ОЧЕНЬ СКУДНОЙ! Мог бы быть поизобретательней!) якобы, по словам Жадана и Прохасько "приближает литературу к жизни и делает её адекватной". Чушь!
Во времена Достоевского и Толстого матов было не меньше. Но это были ВЕЛИКИЕ писатели, понимавшие, что не литература должна опускаться до бычества, как это предлагает тот же Жадан, а учить людей разумному, доброму, вечному. Уж простите за банальность...
И в целом уровень ответов "писателей" был невысок. Обычные рассуждения, несвязные мысли.
Поярче был Жадан, Прохасько, к моему удивлению, просто потерялся. А о третьем т.н. автором с рассказами уровня "девчачьих альбомов" говорить не приходится. Просто пацан.
Короче, до диспутов уровня Маяковского, Вознесенского этим товарищам идти и идти.
Боюсь, не дойдут.