Обережно, лохотрон: «Дуля на колесах»

«Єдина розкіш бідних – ділитися!» - казав один з ліричних героїв Євгенія Євтушенка. Звісно, діляться бідні люди останніми копійками. Схоже, що серед багатих також не всі скупердяї. Вони теж діляться. Якщо не грішми, то досвідом виманювання згаданих копійок у бідних.

Днями я завітав у своє поштове відділення, аби забрати свою кореспонденцію «до запитання»...

Там на сортувальних табличках побачив стоси яскравих конвертів, які я пізнав в «в обличчя», бо щойно вийняв такого ж з домашньої поштової скриньки.

Либонь, багато читачів «Високого Валу» також отримали такі листи від Київської фірми «Поштовий клуб» і були подивовані тим, що потрапили у незрозумілий для них фінал (Вітаємо! Ви – у фіналі – напис на конверті, ілюстрованому зображенням автомобіля), бо ж як можна потрапити у фінал, не перебуваючи допіру у жодних стосунках з новоявленим клубом. Принаймні автор і його знайомі, що отримали подібні листи від «Поштового клубу», про його існування почули вперше.

А от адміністрація фірми звертається до нас як до давніх знайомих («Минулого разу ви відповіли на нашого листа…») і сповіщає радісну звістку («Учасник – ім’ярек – вже виграв японський автомобіль»).

Виходить, що хтось таємно користується базою даних наших громадян, або інші фірми, з якими вони мали контакти, діляться їхніми координатами, або ж, будучи скомпрометованими, трансформувалися в інші назви.

Можливо, у «першому житті» «Поштовий клуб» був «Літ-експресом». Надто вже схожа стилістика заманювати довірливих людей у облудні ігри.

А саме йдеться про наступне. У ЗМІ розміщуються примітивні картинки, на яких треба знайти певні відмінності, і той, хто відгукнеться, отримує листа про те, що він став переможцем, але щоб забрати приз, рекомендують зробити замовлення на певні товари.

А оскільки зробити це треба терміново (протягом 7 днів), то втрачається уже нібито виграний приз (якщо не вкладешся в термін), а замовник залишається лише з оплаченими товарами.

Ні нових призів (фортуна чомусь одразу відвертається), ні повернення грошей у випадку розчарування товаром, хоч це і обумовлено правилами гри. Бо знову ж таки її учасник скутий часовими рамками процедури.

Напоказ – дика, атавістична облуда. Це і надихнуло мене на черговий гротеск-диптих, який, можливо, дасть певну душевну розрядку для уже потерпілих і стане застереженням для потенційних жертв лохотрону.

I

Любі друзі з «Літ-експресу»,
Поважні панове!
Доведуть мене до стресу
«Шанси додаткові».

Я «ще більше збагатитись»
Зовсім не бажаю.
Навіть згоден поділитись
Уже тим, що МАЮ.

А що МАЮ, вам відомо –
Тачку OPEL VECTRA.
Не один конверт знайомий
Факт оцей підтвердив.

Під «контролем офіційним»
Знов прийшла цидула…
- «ЦЕ КЛЮЧІ ВЖЕ НЕОДМІННО», -
Думаю… Аж дуля.

Так не можна кепкувать
Із простого люду,
Ми вже вмієм відрізнять
Правду від облуди.

Я вас врешті «розкусив»,
Як Штірліца Мюллер…
Але ж сотню «відвалив»
Вам за дві брошури.

Як тепер мені порвати
Тенета облуди:
Чи консенсусу шукати,
Чи – прямо до суду?

…Але краще - мирно жити,
Ніж братись за грудки,
То чому б нам не вчинити
Таку оборудку:

OPEL VECTRA хоч у вас ще,
Та вже мій по суті,
Тож нехай хиренне щастя
Обопільним буде.

У форматі fifty-fifty
Дружно «зварим кашу».
Разом будемо радіти
Перемозі нашій.

Власне, друзі. Не скупий я –
Згоден на «третину»,
Тільки шмат моєї мрії
Шліть у цю ж хвилину.

Навіть: вам вісімдесят,
Мені – тільки двадцять …
…З нетерпінням буду ждать
Свій уламок щастя.

II

Ця історія потроху
Забуватись стала,
Та мисливчики на лохів
ЇЇ нагадали.

Відкриваю, повну вщерть,
Я поштову скриньку –
Розцяцькований конверт
Випадає звідти.

На картинці – лімузин
З словом «приз» на бампері…
Підсвідомість каже: «Кинь!
Це послання варварів».

Та бере цікавість верх
Над волею, звісно, –
І «вихлюпує» конверт
Карту фіналіста.

На якій «бринить» анонс
Через всю сторінку:
ВИГРАВ ВЖЕ ПАН ЩЕРБОНОС
ЯПОНСЬКУ АВТІВКУ.

Вартість – сто сімдесят п’ять
Тисяч наших гривень…
Але щоб свій приз забрать,
Я іще повинен…

Що зробити треба ще,
Розказано вище.
А не зробиш – потече
«Приз» у скриньки інших.

Може, й клюне хтось, гляди,
На пишну заману…
…Талісманом від біди
Хай цей опус стане.

Малюнок Олега СИНЕЛЬНИКА