Заповідник «Чернігів стародавній» отримав статус науково-дослідної установи

Відповідно до п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 07.04.1998 № 469 «Про затвердження Положення про державну атестацію науково-дослідних (науково-технічних) установ», розглянувши результати проведення атестації науково-дослідних організацій, Колегія Міністерства регіонального розвитку та будівництва України вирішила:

Відповідно до п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 07.04.1998 № 469 «Про затвердження Положення про державну атестацію науково-дослідних (науково-технічних) установ», розглянувши результати проведення атестації науково-дослідних організацій, Колегія Міністерства регіонального розвитку та будівництва України вирішила:

затвердити результати атестації Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» з віднесенням його до групи В до 2014 року.

Наприкінці 2010 року адміністрацією заповідника «Чернігів стародавній» до відділу наукового розвитку Мінрегіонбуду були подані матеріали про його науково-дослідну діяльність. Фахівці відділу прискіпливо їх вивчили і запропонували затвердити результати атестації чернігівського архітектурно-історичного заповідника.

5 вересня 2011 року Колегія Міністерства регіонального розвитку та будівництва України затвердила результати державної експертизи науково-дослідних (науково-технічних) установ і зокрема Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». А днями заповідник отримав відповідні документи – рішення Колегії Мінрегіонбуду.

Одним з головних завдань Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» є науково-дослідницька робота.

Вона ведеться за кількома напрямками: архітектурно-археологічні дослідження пам’яток архітектури і печеробудівництва; археологічні дослідження на території охоронних зон під час проведення земляних робіт; дослідження пам’яток монументального мистецтва; наукова паспортизація пам’яток монументального мистецтва; науково-пошукові експедиції з метою виявлення і зібрання музейних цінностей, їх оцінка, облік та науковий опис, формування фондових колекцій та забезпечення їх збереження; пошук і виявлення архівних та літературних джерел і дослідження за темами з історії пам’яток та охоронних зон, з питань комплектування, складу і змісту фондових колекцій, краєзнавства та музеєзнавства; публікація наукових повідомлень; створення музейних експозицій та виставок.

Чернігів Стародавній