Останнє оновлення: 16:50 вівторок, 2 квітня
Культура
Ви знаходитесь: Культура / Література / Vkraina / Сьогодні відзначаємо річницю від дня народження Пантелеймона Куліша
Сьогодні відзначаємо річницю від дня народження Пантелеймона Куліша

Сьогодні відзначаємо річницю від дня народження Пантелеймона Куліша

Пантелеймон Куліш. Сьогодні річниця із дня народження українського письменника, літературознавця, перекладача, історика-ентографіста і громадського діяча Пантелеймона Куліша.

Куліш керувався тим, що саме мова є основою української нації. І це дало йому змогу зробити вагомий внесок в історично-культурну спадщину України.

Адже саме Куліш був творцем фонетичної абетки, один із перших перекладачів Біблії українською мовою, автор першого українського історичного роману “Чорна рада”.

Народився 7 серпня 1819 року в містечку Воронежі Глухівського повіту Чернігівської губернії (тепер — Шосткинський район Сумської області). Був дитиною від другого шлюбу дрібного маєткового дворянина Олександра Андрійовича, який походив зі старшинського козацького роду Кулішів гербу Сліповрон.

Будинок в якому народився та виріс Пантелеймон Куліш

«Граматка» Пантелеймона Куліша – перший україномовний буквар. Книга була видана в 1857. Буквар Куліша відкрив серію україномовних підручників для початкової освіти, що з’явилися в Східній Україні протягом 1857–1862 років. Обсяг «Граматки» – 149 сторінок.

Куліш є автором «Чорної ради» – першого роману українською мовою. Написаний цей твір був на основі історичних матеріалів. У 1663 році під Ніжином відбулася так звана чорна рада, учасниками якої були не лише заможні й впливові козаки, а й козацька голота, різноманітна чернь. Завдяки останній на ній гетьманом обрали Івана Брюховецького, який роздавав щедрі обіцянки. Підтримуваний козацькою старшиною Яким Сомко зазнав поразки. Обрання Брюховецького призвело до дезорганізації суспільного життя на Гетьманщині. Популістські обіцянки новообраного гетьмана так і не були реалізовані. Від обрання Брюховецького не виграли ні козаки, ні простолюд, а лише купка наближених до нього людей. Щоб утримати владу, гетьман пішов на значні поступки Москві, зробивши помітні кроки в обмеженні прав Української гетьманської держави. Не даремно козацькі літописці вкрай негативно оцінювали діяльність Брюховецького. А історики трактують його гетьманство як одну з найтрагічніших сторінок Руїни.

Куліш, окрім згаданого роману, в своїх творах неодноразово звертався до подій Ніжинської чорної ради 1663 року. Для нього це була знакова подія в історії України. І він хотів, щоб вона не повторилася.

Хоча в Україні Кулішева «Чорна рада» є відносна знаним твором, сумнівно, що багато людей зрозуміли засадничі ідеї цього твору.

Куліш, осмислюючи історичні реалії в «Чорній раді», ніби зумів «заглянути в майбутнє». Він попереджав до чого може призвести тріумф популістських ідей. Ці ідеї дали про себе знати під час «визвольних змагань» у 1918 – 1920 років. Їх так чи інакше використовували лідери Центральної Ради, які, в остаточному підсумку, стали політичними банкрутами. Під їхнім впливом перебували лідери Директорії, які зруйнували Гетьманат Павла Скоропадського, а свою повноцінну державу так і не змогли створити. Дезорганізацією українських державних інститутів найкраще скористалися більшовики. Вдаючись до популістських комуністичних гасел, обіцяючи віддати землю селянам, заводи – робітникам, вони зуміли прихилити на свій бік немалу частину українців. Без цього більшовики не змогли утвердитися на українських землях. А далі був кривавий терор і Голодомор…

Шкода, але попередження про шкоду популістських ідей, про які писав Куліш у «Чорній раді», не дуже розуміють і сучасні українці. Популізм й надалі буйним цвітом квітне в нашому сучасному політичному житті.

Куліш вважав, що потенціал українського народу дуже великий. Наприклад, у статті «Зазивний лист до української інтелігенції» він писав: «Не малий ми нарід, дарма ще нас не добачають наші сусіди у своїм величанні. Немалий уже тим, що, докіль стояли ми за Польщу, під п’ятою в ляха звивалась Москва, а як почали стояти за Москву, стала тоді Польща пищати під п’ятою в москаля».

Письменник у своїх роботах показував, що українська мова є мовою природною, такою, якою говорять люди. І що вона існувала з давніх часів. Цю мову він протиставляв штучній книжній мові, яка з’явилася в Україні на базі старослов’янської. А потім ця мова трансформувалася в штучну мову російську.

Куліш зробив чимало для того, аби українська мова отримала «права громадянства», щоб нею друкувалися різні твори – як для простолюду, так і для вчених людей. З цією метою він укладає українську абетку, збирає фольклорні твори й публікує їх, видає перший український часопис «Основа», стає автором різноманітних творів – художніх, публіцистичних, наукових тощо. Зрештою, перекладає Біблію й твори класиків світової літератури українською мовою. Просто дивує, скільки зробила ця людини.

На цю подвижницьку працю його надихала думка, що саме мова є основою буття української нації. Він розумів, що коли українці утвердяться як нація зі своєю мовою, то це стане сильним (якщо не смертельним!) ударом Російській імперії. Куліш писав: «Пам’ятне бо нам слово московського оракула: польське повстання єсть ніщо, як порівняти його з повстанням літературної України. Там, рече, відпала б, може, під лихий час, невеличка провінція від Імперії; а тут мужицька мова, ставши літературною, розколе Імперію на самій серцевині».

Відтоді багато що змінилося. Однак імперія Російська збереглася. А її очільники намагаються всіляко обмежити вживання й використання української мови. Адже чим більше цієї мови, тим меншим стає їхній «русский мир».

Останні роки свого життя письменник провів у маєтку своєї дружини (до речі, теж була письменницею – писала під псевдонімом Ганна Барвінок), на хуторі Мотронівка, що на Чернігівщині. Нині там знаходиться Історико-меморіальний музей-заповідник Пантелеймона Куліша «Ганнина Пустинь».

 

закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Stella Sezon та Constantine представили модну українську музику в Лондоні

SVOBODA.FM