Лелеки на сміттєзвалищі. Аномалія чи апгрейд?

Піднявшись на вершину сміттєзвалища, я, рідною пташиною мовою, отетерів. Потім схопився за фотоапарат і відеокамеру та почав знімати.

Не міг зупинитися від подиву. Це було парадоксально. Руйнування міфу.

Символ чистоти в розумінні українця – лелека, якого малюють з немовлятами і щасливими батьками, шукає їжу на сміттєзвалищі…

ШОК і РОЗДУМИ

Щоб якось дати лад думкам, почав рахувати. Помітив понад 30 лелек. Працівник, який на полігоні в Масанах буває частіше, розповів, що днями на «ранковий ланч» їх збирається до сотні. Окрім чайок, ворон , галок…

Чому? Чому вони тут?

Може порозорювали поля і їм не вистачає їжі?

А лелеки тим часом клекотали – це вони так розмовляють між собою - кликали одне одного . Близько фотографувати не підпускали,тому доводилося знімати на «довгому фокусі». Вітер на висоті сміттєзвалища гойдав камеру в руках.

Час від часу лелеки знаходили викинуті шматочки м’яса, м’ясопродуктів, залишки рибного, може й зіпсоване, і їли.

На одному зі знімків ЛЕЛЕКА і ПАКЕТ від 18 липня на моїй сторінці в Фейсбуці лелека саме витягував із пакета те, що там було. І зачепився. А потім не міг позбулися пакету.

ДУМКА ФАХІВЦЯ

Доцент кафедри біології Національного університету "Чернігівський колегім" Олександр Федун заспокоює:

-Це у птахів своєрідне пристосування до сучасних умов навколишнього середовища і харчування. І не забуваймо, що лелеки ловлять не лише комах, як наприклад, коників, а вони й м’ясоїдні – їдять жаб,мишей, черв’яків… От і там знайшли таку їжу.

Біолог розповів, що лелеки уже збираються у великі зграї, бо незабаром, уже в серпні, поступово залишатимуть Україну. От і збираються, в тому числі і на висоті сміттєзвалища.

-Їхав на Київ і бачив на скошених лугах багато лелек. Також збираються у великі зграї. Їм скоро у вирій.

СТАРОАРМІЙСЬКА БУВАЛЬЩИНА

Вразила на одній ділянці сміттєзвалища велика кількість харчових відходів, які «озонують» не лише у сміттєпроводах, а й тут.

…Згадалася служба в армії на півночі, на Кольському півострові . Там хлопець з однієї із південних республік служив на свинарнику. Туди звозили недоїдене в їдальнях. І його безсмертна фраза ламаною російською, яку записав у щоденник: «Я даю поросёнкам кушать и сам немножко помогаю им это делать».

Завдяки цьому свинарнику, у нас інколи було м’ясо. Під час перевірок. А в основному воно діставалося «леву» - офіцерам штабу дивізії. І комбату.

РЕСУРСИ і ПОРЯТУНОК ВІД ПОТОПУ?

Тільки тут усього на сміттєзвалищі, що елементарно з кожної квартири можна було здати на переробку! Бачиш і розумієш, як марнотратно живе Чернігів, Україна і людство загалом.

Вчені голосили, що річний обсяг ресурсів 2019 року уже використані у минулому місяці.

Ми бідкаємося, як бідно живемо. Але скільки їжі, одягу, речей куплених бездумно і з надлишком, а ще матеріалів, скла паперу, деревини викидаємо…

Коли бачиш усе, розумієш, чому тануть ресурси землі, як льодовики.

Можливо, чим більше сміття ми викидаємо, тим вище будуть «джомолунгми» смітників. І на них рятуватимуться від потопу наші нащадки?

Владислав САВЕНОК