НАЙКРАЩИЙ ВРОЖАЙ ЗА ОСТАННІ 76 РОКІВ

На тлі міжпартійних баталій, що загострились з початком осені, політичні опоненти, як в столиці, так і на місцях критикують один одного. Ця критика переноситься на галузі економіки. “Все валиться” — кажуть одні.

“Навпаки, все квітне буйним цвітом” — відповідають інші. Але правда, як відомо, знаходиться десь посередині...

ЗАГАЛЬНІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ПОКАЗНИКИ

За січень-серпень нинішнього року на Чернігівщині вироблено валової продукції сільського господарства на 4,1% більше, ніж за відповідний період минулого року.

За темпами сільськогосподарського виробництва область за підсумками 2007 року посіла 5 місце в державі, а по виробництву на одну особу — третє. Враховуючи рекордний цьогорічний врожай, слід очікувати, що позиції регіону за підсумками року можуть ще покращатись.

Вперше за довгий час у 2008-му повністю погашено заборгованість із заробітних плат сільським працівникам, а самі зарплатні на селі хоча і лишаються невисокими, збільшені за 8 місяців поточного року на 55%.

Також зростають інвестиції в агропромисловий комплекс області — за перше півріччя їх сума склала 214,4 мільйонів гривень, що у 2,1 рази більше відповідного періоду минулого року.

Незважаючи на те, що Чернігівщина є регіоном з найбільшим в країні поголів’ям великої рогатої худоби в сільгосппідприємствах та найбільшою кількістю сучасних молочних ферм (кожний дев’ятий доїльний зал працює в нашій області), галузь тваринництва має проблеми. В сільськогосподарських підприємствах вирощування м’яса худоби та птиці за 8 місяців цього року зменшено на 9%, виробництво молока — на 1%. Хоча ці показники на тлі загальноукраїнського спаду виглядають ще оптимістично.

НАЙКРАЩИЙ ВРОЖАЙ ЗА ОСТАННІ 76 РОКІВ?

Як повідомили в головному управлінні агропромислового розвитку, нинішній врожай зернових культур може стати не лише кращим за роки незалежності, а й за всю історію Чернігівської області. На сьогодні вже намолочено понад 1,4 мільйони тонн збіжжя. Є наміри отримати ще близько 800 тисяч тонн зерна кукурудзи. В цілому може вийти більше 2-х мільйонів тонн — тільки у 1978 році область отримала 2 мільйони 8 тисяч тонн зерна. І то у бункерній, тобто сирій вазі.

Високий врожай, як зазначають експерти аграрного ринку, стає результатом низки чинників. По-перше, через підняття минулого року цін на сільськогосподарську сировину виробники області отримали більше коштів, що дозволило придбати кращу техніку та якісніше підготувати землю. Під цьогорічний врожай у ґрунт було покладено на третину більше мінеральних добрив, використано якісніший посівний матеріал. І отримано врожайність на чверть вищу, ніж торік.

По друге, прийшли нові інвестори — з грошима, новими технологіями. Як запевнив заступник голови облдержадміністрації з питань агропромислового розвитку Олександр Шанойло, було зроблено все можливе, щоб ці інвестори виявились реальними, а не такими, що прийшли “нагрітись” на землі. В результаті було додатково оброблено майже 100 тисяч га земель, що тривалий час заростали бур’янами.

ВЕЛИКИЙ ВРОЖАЙ — ВЕЛИКІ ПРОБЛЕМИ?

Прогнози стосовно того, що зі вступом України до Світової організації торгівлі ціни на зерно піднімуться до світових, не справдились. Вони залишились на рівні минулорічних. І то в розрахунках Аграрного фонду, який закупляє зерно до державних ресурсів. В інших випадках — ціни менше, ніж у 2007-му.

Взагалі, експерти галузі констатують — ринку зерна як такого ні в Україні, ні в області поки нема. Біржові торги через відсутність попиту не проводяться, що унеможливлює формування реальної ціни. А попит відсутній тому, що, за деякою інформацією, великі зернотрейдери, в чиїх руках знаходяться судна, зерносховища та прямі виходи на закордонних покупців, грають на зниження цін. Вони не поспішають купувати в очікуванні, що виробник, якому потрібні обігові кошти на завершення польової кампанії, не витримає і почне продавати зерно за безцінь.

Не на користь виробникові і те, що якість нинішнього врожаю гірша, ніж минулорічного. Практично 60% обмолоченого збіжжя складає фуражне зерно. І лише 40% — продовольче. В інші роки було навпаки.

З іншого боку, якщо не продавати фураж собі на збиток, а пропустити через тваринництво — скормити худобі — то в цьому випадку, зазначають експерти, виробник може отримати більш, ніж подвійну користь.

ТРИ ВІДСОТКИ — БАГАТО ЧИ МАЛО?

За останній рік платня за землю, яку орендують у селян області, зросла з 1,6% до 2%. Через це розмір орендної плати на один пай збільшився майже на 200 гривень, а в цілому доходи селян зросли на 32 мільйони гривень.

Якщо нещодавній указ президента Віктора Ющенка про збільшення орендної плати за договорами оренди землі до 3% буде реалізовано швидко, як сподіваються в облдержадміністрації, то селяни області додатково отримають в середньому ще по 230 гривень на один пай. В цілому по Чернігівщині їх доходи зростуть десь на 48 мільйонів гривень щорічно.

Вже сьогодні в області 5 відсотків сільгоспвиробників-орендарів платять своїм орендодавцям-селянам 3% від вартості землі. В окремих підприємствах платять навіть по 5 і 6 відсотків. Але таких поки одиниці.

В європейських країнах плата за оренду земель сільськогосподарського призначення зазвичай становить декілька відсотків від ціни землі. Наприклад, декілька років тому середня орендна плата за 1 гектар землі в Чехії становила 23 євро (160 грн.) на рік, в Литві — 20 євро (140 грн.), у Франції — 123 євро (840 грн.).

З приходом нових інвесторів в аграрному секторі створюється конкурентне середовище: орендарі вже змагаються за селян-орендодавців, наввипередки пропонуючи їм більшу плату за майно чи землю. І це добре, бо нема іншого шансу хоч якось компенсувати селянам їх одвічну важку працю на землі.