Віце-прем’єр про картопляний Донбас та формулу успіху АПК

Представляючи на цьому тижні в Чернігові перепризначеного губернатора області Володимира Хоменка, Віце-прем’єр-міністр України з аграрних питань Віктор Слаута окреслив завдання, які стоять перед АПК області та країни.

Завдання конкретні — така собі формулу успіху: залучити інвестиції, виробити конкурентоздатну продукцію, реалізувати її на внутрішніх та зовнішніх ринках.

Нічого міфічного, нічого віртуального: розвиватиметься реальний сектор — зростатиме реальний добробут країни.

ПІДТРИМАТИ СЕРЕДНЯКІВ, А НЕ ЛАТИФУНДИСТІВ

„Плануємо, що в бюджеті на агропромисловий комплекс країни буде виділено близько 12,7 мільярдів гривень плюс 3,5 мільярда із Стабілізаційного фонду, — повідомив Віктор Слаута. — Ми хочемо цими коштами із фонду підтримати тваринницькі комплекси, щоб була сучасна якісна продукція, устаткування. Думаю, ми дійдемо спільної думки, кого підтримувати коштами Стабфонду. Ми не можемо фінансувати з бюджету ті потужні компанії, які виставили свої основні фонди на Лондонських біржах. Повинні фінансуватись регіональні, зональні програми підтримки „середняків”, фермерських та інших господарств, програми створення нових робочих місць.”

Віце-прем’єр-міністр підкреслив, що програми підтримки аграрного сектора не мають бути розпорошеними і численними — допомога на бджолосім’ю, на гуся, індика, на вівцю тощо: „Треба сконцентруватись і робити так, як світ робить”.

Роль Аграрного фонду також має зрости аби стабільно виходити на спотові, форвардні і, навіть, ф’ючерсні контракти, за якими працюють аграрні галузі цивілізованих країн. „Ми повинні сказати фермеру, щоб він не лякався, — навів приклад Віктор Слаута. — Ось кукурудза, ось пшениця, обіцяємо, що через рік ми придбаємо в тебе ці культури по такій-то незмінній ціні. Тоді людина може планувати і на щось розраховувати.”

На сьогодні сільгоспвиробник не довіряє страховим компаніям. На думку Віце-прем’єр-міністра, для аграрного ринку необхідно визначити на конкурсній основі дві-три серйозні і перевірені страхові компанії, які відповідально страхуватимуть ризики виробників та підставлятимуть їм плече у випадку форс-мажорів.

Також треба робити ставку на лізинг, оскільки це допоможе вирішити проблему придбання основних засобів виробництва в умовах дефіциту обігових коштів.

ІНВЕСТИЦІЇ, ВИРОБНИЦТВО, РЕАЛІЗАЦІЯ

„Мені до рук потрапив американських аналітичний матеріал з прогнозами розвитку людства до 2020 року, — повідомив Віктор Слаута. — Прогнозується зростання населення, деяке знецінення долара і, головне, зростання попиту на продукти харчування і відповідне зростання аграрного сектору. Тому Україна, а у нас тут не піднята цілина, повинна скористатись своїм потенціалом”.

Взагалі, на переконання віце-прем’єра робота з розвитку агропромислового комплексу в країні в цілому і в регіонах зокрема має вестись за трьома головними напрямками.

Перший. Залучення інвестицій. На державному рівні все робитиметься в законодавчому полі, щоб в країну заходило якомога більше коштів на інвестиційні проекти. „Що ти зробив, щоб залучити інвестиції?” — це питання, на переконання Віце-прем’єра, має ставитись відповідальним особам на всіх рівнях.

Другий напрямок. Виробництво якісної конкурентноздатної продукції. Це питання техніки, технологій тощо.

Третє. Якщо якісна продукція виробляється, то вона має просуватись і реалізовуватись на відповідних ринках. Якщо внутрішні ринки заповнені нею, то потрібно шукати нові і заробляти там кошти. Це і буде реальним розвитком.

КАРТОПЛЯНИЙ ДОНБАС. ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ

Віктор Слаута зазначив, що державна казна не має жодної зайвої копійки, тому регіони мають самостійно залучати інвестиції і діяти за вищенаведеною схемою розвитку реального сектора економіки.

До речі, Чернігівщина вже має попередні інвестиційні пропозиції для реалізації їх в аграрному комплексі на суму понад 23 мільярди гривень. Як повідомили „Високому валу” в головному управлінні агропромислового розвитку, пропозиції із залучення інвестицій стосуються різних напрямів.

Зокрема, є інвестпроект з виробництва фосфорного добрива — фосфоритного борошна за рахунок розробки та використання сировини з місцевих родовищ фосфориту.

Оскільки Чернігівщина знаходиться у зоні з оптимальними умовами для м’ясного і молочного скотарства, пропонується проект зі створення шести потужних сучасних молочних ферм із заводами з виробництва біогазу. Кожен з таких комплексів розрахований на 6 тисяч голів великої рогатої худоби і коштує орієнтовно 850 мільйонів грн.

Відродженню картоплярства, про яке згадав Віктор Слаута, присвячений відповідний проект вартістю 85 мільйонів гривень. Для його реалізації має бути задіяно 5,5 тисячі гектарів доброї для бульби поліської землі, що дасть можливість регіону відродити колишню славу картопляного краю.

Область також потребує відродження садівництва — забезпеченість ринку регіону фруктово-ягідною продукцією складає лише 37%. Для покриття дефіциту необхідно закласти 4,5 тис. га інтенсивних садів та ягідників. Будівництво заводу з переробки та консервування фруктів та ягід вартістю 200 мільйонів гривень могло б подовжити цикл від виробництва сировини до її переробки.

В регіоні розроблено і багато інших пропозицій — будівництво заводів з виробництва біоетанолу та моторного палива з рослинної сировини, зведення оптово-роздрібного продовольчого ринку, розбудова елеваторного господарства тощо. Найважливіше і найважче — знайти під ці проекти реальні інвестиції. А потім будувати, виробляти, реалізовувати.