Доля "Чернігівторфу": чи передадуть підприємство у комунальну власність Гончарівській громаді

Смолинський торфозавод "Чернігівторф", який наразі є державним підприємством, побудували 35 років тому. При відкритті заводу там працювали 120 людей, а зараз лише 62 працівники.

На сесії Чернігівської обласної ради депутати проголосували за звернення до Президента України та Кабміну про передачу з державної власності у спільну власність територіальних громад єдиного майнового комплексу ДП "Чернігівторф". В ефірі передачі "Праймвечір. Акценти" на Українському Радіо "Чернігівська хвиля" представники заводу, громади та обласної влади обговорили чи можливо законним способом передати "Чернігівторф" у комунальну власність.

За словами директорки ДП "Чернігівторф" Валентини Огієнко, завод наразі прибутковий та обслуговує всі бюджетні установи громади (школи, садочки, лікарні, військові частини) брикетом. Через воєнний стан підприємство працює лише вдень та виготовляє 40-50 тонн торфу на добу, замість 100 тонн.

"В нас є прес, який виходить із ладу, але він нам дуже потрібен. Купити самостійно, за всі ці роки не виходило. Ми вкладаємо кошти для того, щоб зберегти підприємство, а це заробітна платня, податки, запчастини. Тобто прес ми поки не можемо придбати".

Валентина вважає, що громада могла б допомогти заводу придбати прес, у разі передачі прибуткового підприємства у комунальну власність.

"Не можна продавати прибуткове стратегічне підприємство в приватні руки – це просто злочин. Приватизація ж не зобов'язує продовжувати свою діяльність на підприємстві та зберігати свій колектив".

На думку директорки заводу, допомогти зі зняттям заводу з приватизації та передачею його в комунальну власність можуть нардепи від Чернігівщини, звернувшись до Кабміну.

Водночас Гончарівський селищний голова Віталій Рудник стверджує, що громада готова взяти завод у комунальну власність, адже в них є фінансова можливість вкладати кошти у таке підприємство. За його словами, у разі передачі підприємства у комунальну власність, громада готова одразу інвестувати близько 10 мільйонів гривень.

"Вже двічі зверталися до прем’єр-міністра. Є позиція голови військової адміністрації. Він говорить, що таке питання вирішується на державному рівні. І він теж підтримує, щоб підприємство було у комунальній власності громади. На жаль, така законодавча база, що підприємство віддати не можуть".

Підтверджує неможливість законної передачі "Чернігівторфу" громаді й начальник управління регіонального відділення Фонду держмайна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях Валерій Йовенко.

"Стаття 2 закону про передачу об'єктів до комунальної власності визначає вичерпний перелік об’єктів, які безоплатно можуть передаватися до комунальної власності. Щодо цілісних майнових комплексів державних підприємств, яким є «Чернігівторф», стаття 7 конкретно заперечує таку можливість".

Він стверджує, що безоплатно державні підприємства можуть передаватися у громади лише у випадку, якщо такі об’єкти не менше двох разів пропонувалися до приватизації конкурентними способами, але не були продані. "Чернігівторф" жодного разу не пропонувався до приватизації конкурентними способами, і тому поки не може бути переданий до комунальної власності.

За словами заступника начальника Чернігівської ОВА Дмитра Іванова, обласна влада розглядає майбутнє "Чернігівторфу", як безпекове питання.

"Під час окупації двох третин області ми побачили слабкі місця. Зрозуміли, що потрібні альтернативні джерела енергетики, які працюватимуть на альтернативних видах палива. Ми їздили, дивилися на торфополевидні котли, які є в області, і на деяких підприємствах вони допомагають економити. Це ресурс, який ми можемо використовувати на користь в області. Ви уявіть собі, якщо не буде тепла, завод же працює не на повну потужність, він може виробляти більше".

Адвокат Сергій Слєпченко вважає, що підприємство свого часу передали до державного фонду майна "для того, щоб провести приватизацію, оцінити на 50% менше і продати у приватні руки".

"Це стратегічно важливе підприємство, і я розумію голову громади та директора заводу, які хочуть його зберегти. Однак, на жаль, законодавство передбачає процедуру продажу його через електронні торги. Якщо перший раз його ніхто не придбає, воно буде уцінене. Однак ніхто не заважає, тій самій громаді його купити, якщо у громади є на це кошти".