У жителів Прилуччини відбирають «брехунця»

Так зване дротове радіо чомусь впало в немилість. Тільки чому через це мають страждати прості громадяни, незрозуміло.

Начальник Прилуцького центру електрозв`язку №6 Володимир Гмиря в інтерв`ю міськрайонному радіо 17 жовтня прямим, як кажуть, текстом заявив, що подальших перспектив для дротового радіо він не бачить.

У відділі внутрішньої політики прилуцької райдержадміністрації підтвердили, що на сьогодні в районі залишилось 918 робочих точок наземного радіо.

Отже, люди радіо таки слухають і платять за користування ним щомісячно по 5 гривень, але цього виявляється мало. Виходить, 918 родин - це ніщо, тож «нерентабельне радіо» прилуцька філія «Укртелекому» задля них не утримуватиме.

Варто зазначити, що на кінець 2007 року Прилуччина мала 2078 радіоточок, у 2008 – 2019.

Як так швидко вдалося досягнути втрати інтересу громадян до передач дротового «брехунця»? Все просто: радіоточка «мовчить» у багатьох селах. Зацікавлені телефонують у ЦЕЗ №6, запитують: чому?

Відповідь: порвані чи зняті дроти через ті чи інші ремонтні роботи.

Зустрічне: чи відновлюватимуть?

Ствердне: звісно ж, ні. Пишіть заяву, що відмовляєтеся від радіоточки.

Все! Без альтернативи.

На сьогодні заяви приймають навіть по телефону. Їхати в центр їх писати вже не треба. Це стверджують свідки, котрі телефонують до радіоведучих, в ЦЕЗ №6 і в райдержадміністрацію.

Буває, старенькі люди заходять в редакцію, спираючись на паличку, спотикаючись на східцях. «І як же ж просять! - каже виконувач обов’язків директора міськрайонного радіомовлення Людмила Горбатко, - щоб відремонтували їм радіо, щоб не відрізали. Вони ж звикли... Радіо ще в 1943 році до них провели».

І ніхто не збирається зупиняти цього безчинства: «Укртелеком» замість розповсюджувати по селах прохання підключатися до свого ж, «непопсового» радіо з нормальними передачами без гидких анекдотів та дурнуватих приколів, які не зрозумілі старшим людям, змушує громадян від нього відмовлятися, щоб якнайшвидше звести цифру користувачів «на нуль».

Переспектива перевести ті ж передачі на бездротовий зв`язок передбачає подолання бюрократичної тяганини і вливання додаткових коштів, про що державне радіо може лише мріяти. Працівники райдержадміністрації на це не мають часу. Депутати району навіть не хочуть слухати, у них почався «сезон полювання на виборця».