Вчені дізналися, що Марс має рідке ядро

Сейсмічні коливання марсіанського ґрунту, які вловив геологічний зонд InSight, надісланий на Червону планету в 2018 році, допомогли планетологам отримати докладні дані про внутрішню будову Марса, зокрема про розмір його рідкого металевого ядра, склад мантії та товщину кори.

За час своєї роботи InSight, який на Марс доправило НАСА за участю Франції та Німеччини, зафіксував понад 700 "марсотрусів", здебільшого слабких.

Сейсмічні хвилі, проходячи через різні породи, змінюють силу і напрям, що дає багатий матеріал для аналізу. Його результати були оприлюднені у четвер.

"Важливість цих знахідок - в тому, що нам вперше вдалося визначити розміри основних складових елементів планети Марс", - заявив під час презентації керівник програми InSight Брюс Банердт з Лабораторії реактивного руху НАСА у Пасадені, Каліфорнія.

Також науковці вперше довели, що марсіанське ядро є рідким.

"Раніше ми могли спиратися лише на порівняння з Землею, теоретичні міркування й непрямі припущення на основі інших досліджень, як-от ізотопний аналіз хімічного складу марсіанських метеоритів", - додав Банердт.

Згідно з новими даними, марсіанське ядро, що складається переважно із заліза та нікелю, має діаметр 3660 км. Це більше, ніж вважали вчені, однак нижчої щільності.

Вміст у ядрі інших елементів, як-от сірка, кисень та водень, виявився вищим за теоретичні прогнози.

Зовнішня кора Марса дуже відрізняється від земної. На нашій планеті вона складається з величезних блоків, що називають платформами. Вони повільно дрейфують, ніби плаваючи у частково розплавленій земній мантії під час процесу, який називають тектонічними зрушеннями.

На Марсі нічого подібного немає.

"Це, зокрема, підтверджує, що кора Марса дуже давня", - заявила сейсмолог Бригіта Кнапмайер-Ендрун з університету Кельна.

Товщина марсіанської кори варіюється від 24 до 72 км (на Землі від 5 км під океанами до 30 км на континентах і 80 км в Гімалаях).

На Марсі мінімальна товщина зафіксована в кратері Ізіда, що утворився внаслідок зіткнення Марса з астероїдом, а максимальна - в районі вулканічної провінції Фарсіда.

Як влаштований Марс

Марсіанська кора складається щонайменше з двох прошарків. Вона товща, ніж на Землі, але тонша, ніж вважали раніше, вказує Бригіта Кнапмайер-Ендрун.

Марсіанська мантія, що розташована між ядром і корою, має товщину 1560 кілометрів. За складом вона дуже відрізняється від земної. Це доводить, що дві планети формувалися 4,5 млрд років тому з різного матеріалу.

Діаметр Марса, четвертої планети від Сонця, становить 6791 км (12755 км у Землі).

За словами Банердта, нові відкриття дозволять краще зрозуміти геологічну історію не лише Марса, але й Землі та інших кам'янистих планет (на відміну від Юпітера і Сатурна, що складаються переважно з газу).

Perseverance шукає на Марсі сліди життя

Тим часом американський марсохід Perseverance, що прибув на планету 18 лютого цього року, розпочав пошуки слідів марсіанського життя. Його апаратура візьме зразки ґрунту з поверхні у кратері Джезеро, який у давні часи був, як вважають вчені, дном озера шириною близько 40 км.

Науковці порівнюють це з історичним збиранням місячного ґрунту астронавтом Нілом Армстронгом 52 роки тому - тільки цього разу "рука" буде механічною.

Якщо на Марсі раніше була вода, в ній могли жити мікроорганізми. Вчені припускають, що озеро кілька разів пересихало й наповнювалося.

Ще не відомо, чи має порода, яку мають вивчити, вулканічну чи осадову природу.

Операція з забору ґрунту триватиме 11 днів.

На сьогодні Perseverance від'їхав від місця посадки приблизно на кілометр на південь.

"Ми спробуємо дізнатися, яким було марсіанське середовище мільярди років тому", - сказав на пресбрифінгу учасник проєкту Кен Фарлі.

Двометрову "руку" зонда обладнали абразивним інструментом, щоб дістатись до породи, що не зазнала зовнішніх впливів. В ній і шукатимуть сліди прадавніх марсіанських мікробів.

Апаратура Perseverance зробить попередній аналіз. Потім зразки планують доправити на Землю, і лише там можна буде впевнено сказати, чи містять вони сліди органіки.