Чому буксує земельна реформа на Чернігівщині?

На рахунках органів місцевого самоврядування без руху осідають мільйони гривень, які б вже сьогодні могли «працювати» на заходи з охорони земель Чернігівської області.

Це з’ясували фахівці КРУ в Чернігівській області в ході аудиту ефективності використання бюджетних коштів на здійснення заходів з проведення земельної реформи, збереження, відтворення та забезпечення раціонального використання земельних ресурсів у 2003-2007 років.

Як відшкодування втрат від вилучення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників під інше цільове призначення на рахунки місцевих органів самоврядування надходять чималі гроші.

Якщо на кінець 2003 року залишок цих коштів становив 15 тис. грн., то на 1 липня цього року він зріс до 3 млн. 387 тис. грн., тобто у 225 разів!

Всього ж у періоді, який дослідили державні аудитори, на заходи щодо охорони земель з місцевих бюджетів було використано лише 4,4 млн. з 11,7 млн. грн. наявних на рахунках (або 40%).

«Між тим «левова» частка заходів, передбачених Регіональною програмою захисту земель від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель області на 1995-2010 роки, так і залишається невиконаною. І недостатня зацікавленість органів місцевого самоврядування у використанні коштів на заходи з охорони земель – лише одна з причин, що гальмують згадану програму, зокрема, і земельну реформу загалом», – сказала головний державний аудитор КРУ в Чернігівській області Вікторія Тарадайка.

Незважаючи на те, що земельна реформа мала бути проведеною ще в 2001-2005 роках, більшість її заходів почала здійснюватись у 2006 році.

Розмаїття заходів реформування не дозволяє об’єктивно визначити, які з них є першочерговими. Низка робіт так і залишись на стадії розробки. Приміром, так і не було виділено асигнувань на розмежування земель державної і комунальної власності, інвентаризації земель, ведення державного кадастру.

Основним стримуючим фактором проведення земельної реформи, за висновком державних аудиторів, було неповне фінансування її заходів (на 72%). При цьому здебільшого кошти на виконання заходів програми надходили наприкінці року. Тому через неможливість проведення робіт до державного бюджету було повернуто 87,8 тис. грн., а до місцевого – 38,6 тис.

«Фактично це призводило до відволікання фінансових ресурсів, – констатувала головний державний аудитор КРУ. – А починаючи з 2006 року програма земельної реформи як на державному рівні, так і на рівні області відсутня взагалі. У шести районах області такі програми ніколи не розроблялись, а в решті районів діяли до кінця 2005 року».

Як пояснили аудиторам спеціалісти Головного управління земельних ресурсів у Чернігівській області, планування переліку робіт здійснювалось, виходячи з робочих планів, а обсяги робіт планувались, виходячи з орієнтовних обсягів фінансування з державного бюджету на відповідний рік.

Регіональна ж програма земельної реформи не була розроблена... в очікуванні державної програми, на яку спеціалісти управління хотіли орієнтуватися.

Довідка.
Реформування земельних відносин в Україні здійснюється з 1991 року. Метою земельної реформи є забезпечення ефективного використання та підвищення цінності земельних ресурсів, створення умов для збільшення соціального, інвестиційного і виробничого потенціалів землі, перетворення її у самостійний фактор економічного зростання.

За повідомленням прес-служби
КРУ в Чернігівській області