Атрошенко пояснює знесення дерев розвитком міста

«Місто розвивається. Багато нових будівництв та реконструкцій потребують знесення дерев», – пояснює міський голова Владислав Атрошенко у соцмережі.

І справді: критика щодо знесення дерев у Чернігові звучить останній рік досить голосно у зв’язку з діяльністю в місті будівельників, дорожників, реконструкторів тощо.

«Я би хотів, щоб громада адекватно ставилася до необхідності знесення дерев. Потрібно усвідомлювати, що це відновлювальний ресурс, – зазначив Атрошенко. – Дав доручення на засіданні виконавчого комітету звітуватися перед громадою кожної осені за кількість знесених в місті дерев та організувати висадку нових у кількості вдвічі більше, ніж було вирубано».

На телеканалі «Дитинець», пов’язаному з міським головою, дерева теж назвали відновлювальним ресурсом.

І дійсно, дерева ж відновлюються: років з десять-півтора – і нове виросло. Це якщо не всохне. Або не надумають на тому місці «розвивати місто».

А як щодо такого ресурсу, як зелена зона?

Під час розвитку міста у часи СРСР тодішні архітектори були мабуть вельми далекі від доцільності заробітків для торгівлі та від бізнесу на оренді офісів у центрі.

Тож і перехрестя центральних вулиць Чернігова часто мали чималенькі зелені зони. Зелені клаптики, що давали затінок у спеку, гасили міський шум, був зручний перехід по діагоналі між вулицями, приємний вигляд зрештою.

Згадаймо (вже доводиться згадувати) зелені зони на перехрестях:

• - вул. Івана Мазепи і проспекту Миру (тоді – вул. Щорса і Леніна),
• - вул Київської та П’ятницької,
• - вул. Шевченка і Рокосовського.

Що там нині?

В першому випадку – будівля, яка вирізняється на тлі інших. В другому – ДВА довгобуди. У третьому – поки що тільки паркан.

І ось такий ресурс, як зелені зони на перехрестях пожвавлених міських вулиць, після забудови черговою «собачою будкою» (як казав сам Атрошенко про «Космо» на місці «квадрату» з ялинами) вже не повернуться ніколи.

Зелена зона – ресурс вже практично не відновлюваний.