Як рада ляпнула…

Керівництво Сосницької райради оганьбилося на всю країну.

Столична газета написала про те, що депутати ухвалили незаконне рішення на одній із сесій, на що ображена сторона подала в суд і виграла.

Ганьба! Вперше за історію Сосницького району та й, мабуть, області, сталося таке, що районна рада “влізла не в своє діло” і ухвалила незаконне рішення. Що ж таке сталося і про що йде мова?

Саме про це й написала столична газета “Вісті центральної спілки споживчих товариств України” від 18 січня 2007 року. Вітаємо, шановні депутати! Через те, що ви вже вдруге бездумно прийняли рішення (перше - голосування за машину, яку вже давно купили і їздять), про нашу раду тепер знають в усій Україні. Бо тираж газети - майже 50 тисяч. А за статистикою одну газету читає три чоловіки.

Отож майже 150 тисяч людей прочитали і думають: що ж такого зробила чи не зробила Сосницька райспоживспілка, що за неї так взявся голова? Стаття під заголовком “Спокуслива ностальгія, або От би ще хоч трохи порулити” спрямовує думки читачів на відповідь, яка звучить у самому заголовку.

26 жовтня минулого року на чергову сесію Сосницької райради було винесено питання “Про торговельне обслуговування населення району та ефективність використання об’єктів торгівлі райспоживспілки”. Заслухавши доповідь тепер уже колишнього голови правління райспоживспілки В.М.Мисника депутати винесли рішення:

1. Торговельне обслуговування населення району та ефективність використання об’єктів торгівлі райспоживспілки визнати неефективними.
2. Рекомендувати раді райспоживспілки проаналізувати стан справ у системі, ефективність діяльності правління, доцільність подальшого перебування керівника правління райспоживспілки на займаній посаді. Про наслідки розгляду інформувати районну раду.

“... Перше, що в цій справі наводить на роздуми, - це саме формулювання винесеного на сесію питання. Якщо депутати дійсно хотіли розібратися у проблемах торговельного обслуговування району і намітити шляхи щодо його поліпшення (у цій сфері, мабуть, завжди є що поліпшувати), то чому запросили для звіту тільки представників споживчої кооперації, питома вага якої у загальному товарообігу району складає лише третину?

Де дві інші складові? Чому їх не запросили? Отож виникає припущення: а чи не була друга частина винесеного на сесію питання насправді визначальною? Нинішні фінансові показники райспоживспілки свідчать на користь її керівництва. Дивно, що за таких умов ставиться питання про необхідність переобрання голови правління...

Політична та управлінська еліта суспільства, люди освічені й досвідчені, наділені як великими повноваженнями, так і великою відповідальністю. Себто депутати, мали б не тільки належно оцінити внесок споживчої кооперації у вирішення соціальних проблем сільського населення, а й замислитися, чи вистачає самій системі після сплати податків коштів на той розвиток, який сьогодні від неї по старій пам’яті очікують?...

Так склалося, що в радянські часи споживча кооперація була нібито невіддільна від держави. Мабуть, саме згадки про той період плутають сьогоднішні уявлення і пересічних громадян, і можновладців про суть і місце споживчої кооперації в сучасних умовах... З огляду на вищесказане стає зрозуміло, чому рішення, яке зачіпає інтереси споживчої кооперації і прийняте сесією районної ради без узгодження з органами управління споживчої кооперації, оскаржено в судовому порядку.”

Газета “Вісті центральної спілки споживчих товариств”

Витяг з Постанови Господарського суду Чернігівської області від 11 січня 2007 року по справі №10/311а/30а.

“... Органам місцевого самоврядування не надано право оцінки діяльності позивача, а тому суд приходить до висновку, що п.1 рішення сесії Сосницької райради від 26.10.2006 року не відповідає вимогам закону. Організація обслуговування населення Сосницького району не відноситься до виключного обов’язку Сосницької районної спілки споживчих товариств, а є прямим обов’язком органів місцевого самоврядування...

 Керуючись ст.ст. 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив позов задовольнити частково. Визнати частково не дійсним рішення Сосницької районної ради Чернігівської області від 26.10.2006 року в частині визнання неефективними торговельне обслуговування населення району та ефективність використання об’єктів торгівлі райспоживспілки...

 Суддя С.А. Пашкіна”.

З виступу на сесії районої ради заступника голови правління Чернігівської облспоживспілки, кандидата економічних наук Віктора Мащенка:

 “Ще до початку сесії я попередив голову районної ради Василя Волошка, що питання, яке винесене на порядок денний щодо діяльності споживчої кооперації району, є незаконним і буде оскаржене в суді, якщо рішення депутатів суперечитиме законам України, які чітко визначають взаємовідносини органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування з тими підприємствами, організаціями і спілками, які не належать до комунальної власності.”

Ситуацію коментує доктор економічних наук, голова Чернігівської облдержадміністрації у 1999-2002 роках Микола Бутко:

“Як на мій погляд, причина того, що до споживчої кооперації і нині подекуди ставляться, як до організації підлеглої, є ностальгією за минулим. І сьогодні в декого є таке бачення: от ми викличемо, послухаємо, оцінимо, поставимо завдання.

У сьогоднішньому житті це абсолютно неприйнятне. Бо влада повинна бачити в усіх суб’єктах господарювання партнерів. І якщо оцінювати сосницьку ситуацію під цим кутом зору, то на сесії слід було розглянути питання не про перспективи розвитку споживчої кооперації, а про стратегію покращання обслугову-вання сільського жителя. Це було б правильно”.

От так! Докерувались. Цікаво, чим думав керівник райради, коли виносив це питання на розгляд? І як тепер він виходитиме із цієї ситуації: відмінятиме незаконне рішення чи просто візьме до відома?

Сосниця