Торговцям і банкірам колдоговір - не писаний!

Стан укладання колективних договорів на підприємствах Чернігівської області на 1 січня 2008 року

Колективно–правове регулювання соціальних відносин між роботодавцями та найманими працівниками на рівні суб’єктів господарювання є предметом дослідження органів державної статистики.

Про це Високому Валу повідомила перший заступник начальника Головного управління статистики в Чернігівській області Катерина Свистун.

Систематично, двічі на рік, з цього питання проводяться статистичні спостереження підприємств (без урахування статистично малих та громадян–підприємців).

Офіційно: сьомі безправні

Аналіз показників статистичного спостереження свідчить про те, що станом на 1 січня 2008 року 227,1 тис. працівників (85,8%), зайнятих на підприємствах та в організаціях області, охоплені дією колективних договорів.

У той же час, майже кожен сьомий працюючий не має певних соціальних гарантій і достатньої захищеності в питаннях оплати та охорони праці, а також додержання трудового законодавства щодо зайнятості.

Позитивним можна вважати й той факт, що на кінець 2007 року зменшилася частка підприємств, установ та організацій області, на яких укладені колективні договори між адміністрацією та трудовими колективами на момент складання статистичного спостереження не були зареєстровані в органах влади (з 0,5% до 0,2%).

Це порушує регулювання соціально–трудових відносин тому, що в разі недотримання роботодавцями зобов’язань перед найманими працівниками їхні звернення до судових органів можуть не задовольнятися через відсутність правочинності колективних договорів.

Освітяни попереду, банкіри - позаду

Спостерігається значна диференціація рівня охоплення працівників колективними договорами в залежності від виду економічної діяльності. В установах освіти рівень охоплення колективно–договірним регулюванням склав 93,3%, а у виробничих видах економічної діяльності (промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт і зв’язок) він коливався у межах від 83,5% до 97,1%. А ось кожен другий серед зайнятих торгівлею або кожен третій серед занятих у фінансовій діяльності працював поза його межею.

Ми любим гроші!

Слід зазначити, що першочерговим завданням колективного договору є захист найманих працівників, тобто чітке виконання обумовлених зобов’язань. В їхній структурі більшість питань стосувалася саме оплати та охорони праці. Так, станом на 1 січня п.р. у середньому на кожен укладений колективний договір припадало 8 зобов’язань із питань оплати праці, 7 – з питань охорони праці та техніки безпеки і лише 6 – з питань зайнятості.

Серед заходів, спрямованих на поліпшення рівня життя, необхідно відзначити запровадження на підприємствах непередбачених законодавством пільг та виплат як працівникам, так і членам їхніх сімей. Протягом 2007 року сума витрачених коштів на одного працівника в середньому в області склала 211 грн.

Привертає увагу значна розбіжність між рівнями витрат на підприємствах в окремих видах економічної діяльності. Досить високі виплати характерні для підприємств із достатнім рівнем прибутків, і, у той же час, малоефективне та нерентабельне виробництво не дає змоги отримати додаткові кошти й направити їх на зростання добробуту працюючих.

Якщо на кожного зайнятого в транспорті та охопленого колективним договором працівника протягом 2007 року припадало в середньому 1102 грн. додаткових виплат за рахунок прибутку підприємства, у сільському господарстві – лише 19 грн.

Во(!) у Прилуках, а на Коропщині - панщина

Узагальнені дані статистичної звітності надали змогу зіставити суми витрачених коштів на пільги та виплати працівникам і членам їхніх сімей і в територіальному розрізі. Найбільші суми витрат у середньому на одного працюючого мали місце на підприємствах м.Прилук – 866 грн. та Чернігівського району – 1168 грн., а в Коропському районі вони склали мізерні суми – менше 1 гривні.

Серед усіх районів лише в Срібнянському та Талалаївському районах на жодному підприємстві зовсім не було впроваджено у 2007 році. таких виплат та пільг.

Таким чином, статистичні спостереження, що постійно проводяться органами державної статистики, надають можливості відслідковувати хід регулювання соціально-трудових відносин на підприємствах та в організаціях області.