«Урагани» з «Градом» вирували на Чернігівщині

«Урагани» з «Градом» вирували на Чернігівщині

Не природні явища, а потужні реактивні системи залпового вогню. Пронизлива симфонія від залпів їхніх снарядів розривала повітр ячернігівських просторів.

На військовому полігоні, що в селищі Гончарівське наЧернігівщині офіцери-артилеристи 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України виконували індивідуальні залікові вогневі завдання з бойовою стрільбою.

На одному з пагорбів на узліссі розташувався командно-спостережний пункт.  За всіма правилами військової науки він затягнутий зимовою маскувальною сіткою. З нього, як на долоні видно далеко навкруги. Звідси офіцерам надходять завдання.

Повз командно-спостережний пункт на передову позицію висувається бойова машина управління вогнем. В ній - командир 5 реактивно-артилерійської батареї 27 Сумського полку капітан Олександр Олійник. Він виконує завдання останнім. Від його вмілих дій залежить оцінка дивізіону.

- Подібні стрільби першій і другий дивізіони полку проводили відповідно під час навчань «Взаємодія – 2010» та у березні минулого року. Нинішні бойові пуски завершують підготовку останнього – третього дивізіону полку. Також в цьому році ми ускладнили завдання: змінюючи командно спостережні пункти, офіцери практикуються виконувати вогневі завдання під час руху, - пояснює начальник ракетних військ і артилерії 8 армійського корпусу полковник Валерій Марцеха.

В машині управління вогнем командир батареї визначає відстань до цілі та обраховує її координати.

На передовій він є очима батареї, через нього проходять всі команди, він засікає цілі і дає вказівки на вогневі позиції, а вже звідти за отриманими даними вражають ціль.

На вогневих позиціях в цей час батарея «Ураганів» готується до стрільби. Результат залежить від кожного члена екіпажу. Тож, якщо хтось десь не спрацює - пострілу не буде.

Обслуги впевнено виконують всі команди.

- В бойовій стрільбі потрібно вміти точно наводити снаряди на ціль. Для нас це перша стрільба. Машини поводяться добре, працюють чітко, - ділиться враженнями командир машини, контрактник старший сержант Олександр Юрчук.

Заслухавши доповідь командира батареї та обслуги на позиціях керівник стрільби віддає команду «333». За нею «Урагани» починають роботу. Назва повністю відповідає потужності цієї установки.

Відстань з командно-спостережного пункту, до цілей, які уражають «Урагани», близько двох кілометрів.

Перші постріли пристрілочні. Наступні – вражають умовну ціль. Яскраві спалахи і в небо здіймаються величезні стовпи землі. Снаряди влучають у шаховому порядку, накриваючи територію полігону густою димовою завісою. А в цей момент на вогневих позиціях чутно виліт кожного снаряду: стоїть потужний гуркіт і свист. Враження такі, ніби починається апокаліпсис.

Між собою, «Урагани» артилеристи називають метальниками «телеграфних стовпів». Чую пояснення фахівців: максимальна дальність стрільби таких «стовпів» сягає 35 кілометрів, площа ураження від залпу 3-х дивізіонів «Ураганів», а це 288 снарядів які вилітають за 20 секунд, становить 300 гектарів. На чотири метри вглиб снаряди переорюють землю й винищують все живе.

Здебільшого системи залпового вогню вражають радіолокаційні станції, командні пункти противника, майданчики для вертольотів та літаків, піхоту, вогневі засоби противника, артилерію.

Завдання, яке поставив командир полку полковник Валерій Ісмаїлов капітану Олійнику останній виконав на оцінку «відмінно», вразивши цілі в межах часового нормативу.

- Кожен з командирів батарей виконав по шість пострілів, а солдати отримали добру практику забезпечення стрільби, – пояснив начальник ракетних військ та артилерії 8-го армійського корпусу полковник Валерій Марцеха.

Тим часом офіцери-артилеристи реактивних дивізіонів бригадних артилерійських груп 1-ї окремої танкової, 30-ї та 72-ї окремих механізованих бригад виконали залікові вогневі завдання з реактивних систем залпового вогню БМ-21 «Град». Їхні вогневі позиції знаходилися неподалік «Ураганів».

Командир 8-го армійського корпусу генерал-майор Віктор Муженко спостерігав за виконанням стрільб і особисто оцінював кожного офіцера.

Відтак, оцінку «відмінно» отримали артилеристи 30-ї та 72-ї окремих механізованих бригад. Сумчани і артилеристи з 1-ї окремої танкової бригади впорались із завданням на «добре». 

- Бойові завдання, що виконували офіцери-артилеристи підтвердили мою впевненість, що підрозділи реактивної артилерії нашого корпусу готові виконувати завдання за призначенням, - підсумував він виучку своїх підлеглих.  

Розповіли реактивники і про забезпечення навчань. Зокрема запевнили, що пальне вони отримали в повному обсязі. Та й на складах запасів боєприпасів для «Ураганів» і «Градів» достатньо аби виконувати подібні стрільби ще багато-багато років.

Я поцікавився у полковника Марцехи чи планується, що 27 реактивний полк отримає новий ракетний комплекс «Сапсан». Адже, наприклад у росіян не так давно на озброєння прийнятий комплекс «Іскандер».

- Вважаю, що вітчизняна державна оборонна промисловість здатна подарувати нашим Збройним Силам новий ракетний комплекс. Чи важко перенавчити офіцера реактивника на офіцера ракетника? Для цього є відповідна база, зокрема у Львівській академії Сухопутних військ, - відповів він.

Якщо зранку хмарна погода ускладнювала завдання артилеристам то наприкінці стрільб небо прояснилося й виглянуло сонечко, що разом з показаними результатами додало їм настрою. 

Артилеристи вже знімалися з позицій, коли я почув цікаву історію від полігонних старожилів. Вони розповіли, що хижі птахи, які оселилися тут настільки пристосувалися до різноманітних стрільб та військових навчань, що чекають їх з нетерпінням. Чому? Справа в тому, що після кожної такої стрільби на певній ділянці полігону не залишається нічого живого. І кожного разу, по її закінченню хижаки ласують дрібними гризунами. І дійсно, щойно реактивники вирушили з полігону до парку бойових машин у небі закружляв хижий птах вишукуючи підсмажену здобич на вечерю.     

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити