
Пам’ятна панахида за жертвами голоду 33 року у Мені (фото+відео)
Моя бабуся – Бушак Ганна Кузьмівна із Лісок Менського району голод 33-року пережила. Через 55 років після того жаху неохоче, але розповідала тихцем мені, молодому журналісту, із проханням не спішити розказувати.
-У мене тоді двійко було – 5-річна Катя і 2-річний Мишко. Мама твоя ще не народилася тоді. Ой голодно було. Ніде їжі в Лісках не було і в Мені не купиш.
А треба було знайти хоч муки якоїсь. Іван (мій дід –авт.) тоді мене відпустив, щоб поїхала до Білорусії.
Сіла на товарняк із вугіллям і виїхала зі станції у Мені. На залізниці перевіряли, але мене не виявили. Вдалося в Гомелі купити тільки мішок гороху. Їду додому і думаю: чи живі мої Катя і Миша. Як потім вони раділи, коли я їм млинців із гороху напекла.
Саме бабуся мені розповідала, як жінка залізницею приїхала аж із Херсона, де особливо лютував голод, залишила маленького хлопчика, в надії , що хоч один він виживе із їхньої сім’ї. Його взяли до себе добрі люди, і він виріс у Лісках. Як-ніяк ліси допомагали виживати. І тільки у 1986 році цього чоловіка, що виріс у Лісках, розшукали родичі з Херсонщини…
…Пам’ятна панахида відбулася сьогодні, 24 листопала, у Мені. Присутні згадали про ті скорботні дні у нашій історії. Разом з менянами вшанували невинно загублені душі у часи лихоліть. На церемонії були і керівники області, району, а також керуючий Чернігівською єпархією Української православної церкви Архиєпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський Амвросій.
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 10808 |
Коментарі (6)
ти не експерт, а жлоб | 2012-11-25 18:01
Експерт | 2012-11-25 12:29
Serhiy_ | 2012-11-24 22:51
Юрій | 2012-11-24 20:37
Serhiy_ | 2012-11-24 20:08
москалик-комуняка | 2012-11-24 16:02
Геноци́д — цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення чи цілих народів за національними, етнічними, расовими або релігійними мотивами. До таких дій належать:а) вбивство членів цієї групи;
b) нанесення тяжких тілесних або психічних ушкоджень членам такої групи;
c) навмисне створення членам групи життєвих умов, які розраховані на повне або часткове знищення групи;
d) дії, розраховані на унеможливлення народження дітей в середовищі групи;
е) насильницька передача дітей цієї групи іншій групі.
Хіба не очевидно, що останні 20 років поступово та впевненно виконується політика геноциду Українського народу? То чому-ж ніхно не відзначає цього? Пропоную впровадити святкування іще однієї дати: 24 серпня - день початку політики геноциду та руйнації України.