Буремна і натхненна мандрівка у... 1990-й рік

Давно не читав таких захоплюючих розповідей про події 35-річної давнини в нашій області! І бачив з якою цікавістю гортали нову книгу учасники на представленні в Русі минулої неділі.

А сам похід «Дзвін-90» пролягав Чернігівщиною 21-27 липня 1990 року...

Мені не судилося взяти участь, бо уже заздалегідь були куплені залізничні квитки до Івано-Франківська – їхали з родиною відпочивати в Карпати, в Яблуницю.

Але… про книгу «Дзвін-90» + «Козацькими шляхами».

ЦЕРКВА+КПСС= зрада України

Уже вступне слово у книзі про «Дзвін-90» українського митрополита, що тоді здійснив обряд вигнання бісів у Борзні налаштовувало на особливе сприйняття книги.

Далі у виданні Сергій Соломаха змалював картину, на якому політичному тлі проходив «Дзвін-90». Унікальні факти! Виявляється, тільки-но обраний патріарх російської православної церкви Алєксій 29 липня 1990 року приїжджає разом з сумновідомим нам Кірілом (теперішнім благословителем війни в Україні) в Чернігів.

Вони перетирають (домовляються) з першим секретарем обкому кпсс і головою облсовєта Лісовенком про передачу рпц славетних храмів на Валу. Це робиться аби вони не потрапили до української церкви.

ОРАГАНІЗАЦІЯ ПОХОДУ і ГОСТИННИЙ НІЖИН

Учасники походу, як 35 років тому, так і зараз відзначають чудову, продуману підготовку і внесок в це Володимира Ступака. Він детально описує, що відбувалося в кожному населеному пункті.

Де нападали провокатори, як комуністи залякували селян «католиками», як у назирці їхали міліція і «волги» кгб та передавали нагляд за «націоналістами» з рук в руки на межі районів.

Як добре організовував зустріч учасників походу у Ніжині голова місцевого осередку Товариства української мови Микола Шкурко.

ЛІТОПИСЕЦЬ АНДРІЙ КОКОТЮХА

Наймайстерніше, ніде правди діти,  описав «Дзвін-90» нині один з найвідоміших сучасних українських письменників - Андрій Кокотюха. Він, тоді студент факультету журналістики, приєднався до походу якраз у рідному Ніжині. Увійшов в автобус звичайним міським парубком, а вийшов на закінчення походу – свідомим українським патріотом.

Найбільш емоційні та комічні епізоди з книги на презентації прочитав упорядник книги "Дзвін-90" Василь Чепурний. Зокрема про сеанс екзорцизму, тобто вигнання бісів , яке проводив український священик у Борзні з жінкою. Та увірвалася в автобус, який розхитували підбурені комуністами люди. Хотіла власними руками бити «католиків» і раптом ніс до носа зіткнулася з хрестом…

СПОГАДИ КОЗАЦЬОГО ПОЛКОВНИКА

Каюсь, до прочитання цієї книги стільки не знав про козацькі традиції, які існували в Чернігівському полку, і наскільки інколи непроста атмосфера панувала в них, та як козаки ухвалювали спільні рішення.

Розповіді чернігівського полковника Володимира Бичека у книзі «Дзвін-90» причитав з неослабним інтересом…

+ «КОЗАЦЬКИМИ ШЛЯХАМИ»

Усі розповіді в книзі прочитав. І як народилася славнозвісна пісня «Козачка» на вірші Надії Галковської та музику чернігівського композитора Миколи Збарацького. І як зазвучала в Україні та за її межами. Як записували її у столичній студії звукозапису.

І як починалися козацькі свята в Батурині, почесними гостями яких були Левко Лук’яненко та майстер історичних романів - Роман Іваничук. І про куліш з головою Верховної Ради Іваном Плющем та 500-річчя Українського козацтва на Січі 8-12 серпня 1995 року…

… Водночас згадав і свою участь у доповненні до походу «Козацькими шляхами» у суботу-неділю 17-18 серпня 1991 року, коли чи не вперше намагався співати разом з хором і роздавав селах яскраво-сині українські календарі з портретами наших гетьманів. Вони були наче волошкові, знайомі селянам за кольором, тому розліталися, наче гарячі пиріжки.

Десь там зробили і останню, у цій добірці світлину, з колекції Надії Галковської. Хто вгадає, тому при нагоді зроблю портрет .

… А наступного дня, після повернення з походу, у понеділок, 19 серпня 1991 року, у москві почався путч. Але це вже інша історія…

Владислав САВЕНОК.   Світлини  автора