Останнє оновлення: 15:49 понеділок, 17 січня
Соціум
Ви знаходитесь: Політика / Соціум / Кінорежисер Віктор Сокуренко: «У Чернігові можна знімати будь-що»
Кінорежисер Віктор Сокуренко: «У Чернігові можна знімати будь-що»

Кінорежисер Віктор Сокуренко: «У Чернігові можна знімати будь-що»

Віктор Сокуренко - молодий режисер та продюсер, стоїть біля керма першої в Україні інвестиційної кінокомпанії «Smart Movie». У роботі проєкту - дві стрічки «Скажені на волі» та «Одного разу в…» (робоча назва стрічки). На черзі й інші амбітні фільми.

42-річний Сокуренко переконаний: в країні потрібно розвивати кіноіндустрію за західним зразком. Шукати не лише ідеї та сценарії, а й інвесторів, тих, хто на постійній основі захоче вкладати у виробництво на продакшн кінофраншиз, прокат їх закордоном. Яскравий приклад - фільм «Тілоохоронець для дружини кілера», де зіграли Райан Рейнольдс та Семюел Л.Джексон. Половину видатків стрічки оплатив Франсуа Арно, французький мільярдер та чоловік Сальми Хаєк, з однією вимогою - дружина теж буде у головному касті. Попри пандемію, кіно відбило усі інвестиції.

Під своїми знаменами українська інвест-кінокомпанія вже встигла об’єднати великий бізнес (наприклад, знаменитий бренд морозива «Рудь»), акторів-зірок українського Володимира Горянського та голлівудського - Іллю Волоха, популярних музикантів Вадима Красноокого, Олександра Піпу тощо.

Француженка Ліна Леклерк - співпродюсерка українського продакшну, а ще фахівчиня з дистрибуції компанії Люка Бессона EuropaCorp.

Нині кіношники знімають переважно у столиці, але є плани щодо зйомок і у Чернігові та області. Надто тут багато цікавих локації.

Про кіно, бізнес, АТО і не тільки - у інтерв‘ю з режисером та продюсером Віктором Сокуренком.

Біографія

Народився у Києві, має 3 вищих освіти, має успішний досвід бізнесу - продюсування музичних заходів, просування торговельних марок в Україні, а також з виробництва одягу.

У 2014-2015 роках брав участь у війні на сході України.

Кіно займається з 2005 року як хобі (рецензії, продюсування незалежних проєктів, збір коштів на американські стрічки). З 2017 року почав займатися питанням виробництва фільмів в Україні для міжнародного прокату. У 2021 році розпочав зйомки першого повного метру в якості режисера - фільм «Скажені на волі».

- У вас доволі рідкісне поєднання: режисер, продюсер і атошник. За яких обставин і чому ви вирішили піти захищати батьківщину. Де служили?

- У мене не було складнощів з прийняттям рішення. Це цілком питання виховання. Якщо на твою країну нападає ворог - ти маєш її захищати. Служив в одному з добробатів.

- Найзнаковіші проєкти. Над чим нині працюєте? Розкажіть трохи про це.

- Самим-самим таким проєктом для мене є «Скажені на волі», який ми зараз знімаємо. Знаковий він тому, що саме так, як ми, в Україні цього ще ніхто не робив. Фільм знімається з прицілом на міжнародний прокат, розрахований на те, щоб його сприйняв і зрозумів глядач у будь-якій країні світу.

Сам фільм про те, що сучасний світ куди скаженіший, ніж реальні пацієнти психічних лікарень.

- Давно точиться розмова про законодавчі врегулювання та сприяння розвитку кінобізнесу в Україні. Торік ухвалений законопроєкт про винагороду - кеш-рібейт. Наскільки реально вітчизняним та закордонним режисерам отримати ці кошти від українських урядовців?

- Кеш-рібейт отримати вітчизняним режисерам отримати нереально взагалі. Бо він розрахований на те, щоб мотивувати закордонних кіноробів приїзджати в нашу країну та знімати тут кіно.

Ось одних вже змотивувало - у Києві було знято стрічку для Нетфлікс з Ж. К. Ван Даммом у головній ролі. Після чого продюсери фільму зібрали 363 різних документи для того, щоб отримати рібейт. І що ви думаєте? Вони його досі не отримали.

Тому у мене поки що дуже скептичне ставлення до цього закону. Коли це не буде складно та буде дійсно працювати - це можливо буде виступати аргументом для закордонних продюсерів. А зараз це буквально чорний піар навколо історії з Ван Даммом.

- Чого бракує вітчизняному ринку кіно для того, аби у нас іноземці знімали стільки, скільки хоча б у Будапешті?

- По-перше, нам бракує статусу країни ЄС. З працюючими законами, з відсутністю корупції, з хорошим економічним кліматом.

По-друге, нам бракує розмовної англійської в країні. Хочете знати моє ставлення до мовного питання? Ось воно - додайте обов‘язкову англійську, замість того, щоб залишати тільки одну. По-третє, ми маємо більше розвивати інфраструктуру - дороги, готелі, транспорт.

І головне - ми маємо розвивати саму індустрію кіно. В країні з 40 млн населення - 191 кінотеатр. За це має бути соромно такій структурі як «Держкіно».

- Найкращі локації України для зйомок на вашу думку і чому?

- Лідер, безперечно, це Київ. Тому що тут все є, поруч всі потрібні бази з обладнанням, більшість профі також працює у Києві. На друге місце я б поставив Карпатські гори і регіон Західної України. Там висока концентрація усіляких замків та природних пам'яток.

Третє місце віддам Чернігову – його незаслужено обходять стороною кіноділки, тоді, як у цьому місті можна знімати будь-що – чи то історичний фільм, чи сучасну історію. При цьому він не заїжджений камерою.

Далі назву Одеську область. Там море та більш-менш розвинена інфраструктура.

Останнє місце віддам Запоріжжю за Хортицю.

- Чи можливо в Україні зняти якісне бюджетне кіно?

- В Україні лише бюджетне кіно і можливе, якщо ми говоримо про комерційну складову. Оскільки, якщо розраховувати на гроші з прокату, то бюджет фільму не повинен перевищувати 500 тисяч доларів, інакше відбити витрати в наших умовах буде дуже непросто. Але. Наразі ми нашою невеликою кінокомпанією знімаємо перший фільм, орієнтований саме на міжнародний прокат. І знімаємо його якісно за невеликі гроші. Якби ми знімали такий самий фільм, скажімо, навіть у Болгарії, то витратили б не менше 5 млн доларів.

- Чи плануєте знімати у Чернігові? Чим потенційно це місто може приваблювати кіношників? Чи є економічна вигода? Що додаткового порадите місцевій владі для залучення сюди знімальних груп?

- Було б дуже цікаво зняти фільм у Чернігові, у нас навіть є один відповідний проект. Економічно це не дуже вигідно, тому що доведеться нести витрати на перевезення необхідного обладнання, оплачувати додаткові персоналу відрядження, нести ще деякі фінансові витрати. Але для міста - це дуже хороша реклама. Після виходу художнього фільму «Залягти на дно в Брюгге» маленьке бельгійське містечко, яке до цього не особливо страждало від уваги туристів, стало мало не туристичною Меккою в Європі. І таких прикладів ще чимало. Будь-який художній фільм, який має географічну прив'язку, в результаті викликає інтерес у фанатів фільму. А за тими ідуть їхні родичі, друзі, знайомі. Тому, я вважаю, що владі міста добре замислитися над тим, як компенсувати кіношникам додаткові витрати на виробництво у них фільму. До речі, навіть у США це поширена практика – міста та штати змагаються між собою у фінансовій мотивації кіношникам за те, щоб фільми знімалися саме у них.

закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM

Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

SVOBODA.FM на Apple Podcasts

Реклама на сайті SVOBODA.FM
Фотоновини

  Підсумки першого року роботи єдиного в Україні сервіс-центру з ремонту електровідцентрових насосів

SVOBODA.FM