Останнє оновлення: 11:47 четвер, 1 грудня
Війна
Ви знаходитесь: Політика / Соціум / «Крадіжка гуманітарки» та «волонтери-шахраї»: як Росія хоче дискредитувати рух на підтримку України
«Крадіжка гуманітарки» та «волонтери-шахраї»: як Росія хоче дискредитувати рух на підтримку України

«Крадіжка гуманітарки» та «волонтери-шахраї»: як Росія хоче дискредитувати рух на підтримку України

Російська пропаганда за допомогою своїх ботоферм розповсюджує меседжі про Україну як корупційну “чорну діру”, де нібито безслідно щезає західна гуманітарна допомога. Одночасно в деяких країнах Заходу вибухають скандали через звинувачення волонтерів у привласненні пожертв. Де межа між пропагандою та боротьбою з реальними можливими зловживаннями?

До суду через звинувачення у шахрайстві: скандал у Литві

Литовський телеведучий і журналіст Андрюс Тапінас подасть до суду на низку політиків і громадських діячів, зокрема – чинного депутата Сейму Литви. Все – через звинувачення медійника у привласненні частини коштів, зібраних на допомогу для Збройних сил України. У понеділок, 18 липня, Тапінас оприлюднив пост у Facebook, у якому попросив своїх прихильників жертвувати кошти на послуги адвокатів. Лише за три години вдалося зібрати майже 40 тисяч євро.

В Україні Андрюс Тапінас відомий, передусім, своєю ініціативою зі збором коштів на купівлю ударного безпілотника “Bayraktar”. Кампанія, започаткована журналістом Laisvės TV 25 травня, викликала в Литві неабиякий резонанс. Гроші на зброю для ЗСУ жертвували політики, включно з прем’єр-міністеркою та колишньою президенткою, відомі публічні діячі та навіть звичайні діти. Необхідну суму – 5 мільйонів євро – вдалось зібрати за три дні. Зворушена такою солідарністю литовців турецька компанія “Baykar Makina” вирішила подарувати безпілотника, а зібрані гроші скерували на інші потреби української армії.

Андрюс Тапінас / J. Stacevičiaus/LRT nuotr.

Ініціатива Тапінаса та Laisvės TV надихнула й інших волонтерів. Зокрема, український телеведучий Сергій Притула зібрав за три дні 600 мільйонів гривень на придбання одразу чотирьох “Bayraktar”’ів. Аналогічні кампанії зі збору коштів наразі тривають у Польщі та Норвегії.

Водночас, у самій Литві ініціативи журналістів наразились на критику з боку окремих публічних фігур. Від початку збору коштів на “Bayraktar” вони почали стверджувати, що Тапінас – це аферист. Найбільш одіозні заяви зробив один із лідерів консервативного “Сімейного руху” Альґімантас Рустейка. Спочатку він заявив, що Андрюс Тапінас вводить людей в оману, адже жодна громадська організація не має права передавати допомогу Міністерству оборони. Далі посипалась ще низка звинувачень: нібито пожертвування потрапляють чи то на особистий рахунок дівчини Тапінаса, чи то осідають на телеканалі Laisvės TV. Нарешті, телеведучого звинуватили у тому, що він програє зібрані кошти у казино Лас-Вегаса.

З аналогічними нападками виступив і депутат литовського Сейму Реміґіюс Жемайтайтіс. “Скільки грошей вони беруть собі? Мене зовсім не дивує, коли хтось грає в покер на пожертвувані кошти, витрачаючи щодня 150 тисяч доларів”, – написав політик у Facebook. Свої наступні звинувачення – в афері з закупівлею безпілотників для захисників Сєвєродонецька – Жемайтайтіс підкріпив арифметичними розрахунками: “Він придбав 5 одиниць за 50 тисяч євро. В інтернеті один безпілотник коштує 8 500. 5 х 8 500 = 42 500 євро. Отже, 7 500 євро могли бути вкрадені. Це Андрюсу на покер, ймовірні, 7 500 євро лише з безпілотників”.

Реміґіюс Жемайтайтіс

У відповідь на це Тапінас зауважив, що закупівлі проводить не Laisvės TV, а благодійний фонд Blue/Yellow, на рахунок якого переказують зібрані кошти. Крім того, журналіст заявив про маніпуляцію з цифрами, адже вартість безпілотника, за його словами, залежить від його комплектації. Інший відомий волонтер, що також опинився під прицілом критики, комік Олег Шураєв, виклав фото у Facebook, що наглядно демонструє різницю: “Зліва ви бачите дрон DJI MAVIC 3 без повного набору за 2 000 євро. Праворуч – повний комплект, якого потребують військові. Ціна – 2 680 євро”.

Олег Шураєв. Фото з Facebook

У своєму пості Андрюс Тапінас вказав, що цього разу його не влаштують лише вибачення опонентів. Отримані в разі перемоги кошти журналіст пообіцяв передати українцям.

Оскільки конфлікт переходить у юридичну площину, буде некоректно давати якісь оцінки аргументам сторін. Це – завдання правосуддя. З іншого боку, не можна не зауважити, що критика представників литовського волонтерського руху на підтримку України цілком вписується у пропагандистську кампанію Кремля з дискредитації волонтерів.

“Розкрадання допомоги”: фейки, розтиражовані російськими ботами

Значення волонтерського руху для України сьогодні важко переоцінити. В умовах протистояння ворогові, що значно переважає як за своїми економічними, так і військовими спроможностями, держава не може самотужки покривати всі потреби, що виникають. Наприклад, забезпечити всім необхідним приблизно мільйон осіб, які вступили до Сил оборони, – це надскладне завдання навіть для найбільш розвинутих країн світу. При цьому економіка України зруйнована війною: 20% території держави перебувають під російською окупацією, решта – під постійною загрозою терористичних ракетних ударів.

“Ця війна увійде в історію як “crowdfunding war”. Україні допомагає весь світ – як гуманітарними ініціативами, так і військовою технікою, – зауважує литовський політолог, викладач Інституту міжнародних відносин Вільнюського університету доктор Неріюс Малюкявічус. – Це великий виклик для путінського режиму. Не лише те, що Америка допомагає HIMARS’ами, але і те, що багато людей просто допомагають, засновуючи волонтерські ініціативи”.

Неріюс Малюкявічус / I. Gelūno/BNS nuotr.

Цифри міжнародної підтримки справді вражають: так, станом на початок травня Україна отримала понад 304 тисячі тонн “офіційної” гуманітарної допомоги – від урядів і міжнародних організацій. Неможливо порахувати, скільки передали волонтерські групи та благодійники, лік яких іде на тисячі.

Саме тому волонтерство та гуманітарна допомога з перших місяців повномасштабної війни опинилися під прицілом російських пропагандистів. Так, у березні у соцмережах і ЗМІ активно розповсюджували інформацію про нібито привласнення гуманітарної допомоги, переданої західними партнерами. Найбільшого резонансу дістав “вкид” про торговельну мережу “АТБ”, що нібито перепродувала допомогу з Польщі. Як доказ поширювали світлини м’ясних консерв без українського маркування на прилавках супермаркету. В “АТБ” пояснили, що мережа збільшила імпорт продуктів з країн Європи через дефіцит товарів в Україні. А відсутність маркування дозволяє законодавство в умовах воєнного стану. Попри це роз’яснення, фейкову новину активно репостили у соцмережах російські ботоферми.

Вже у квітні низка російських інтернет-сайтів оприлюднили повідомлення про те, що Червоний Хрест у Румунії нібито припиняє постачати гуманітарні вантажі в Одесу через корупцію місцевих чиновників. Мовляв, румунам стали відомі факти розкрадання продуктів і медикаментів. “Корупціонери, користуючись службовим становищем, спрямовують румунську “гуманітарку” на підконтрольні їм склади, а потім не видають населенню, а реалізують через роздрібні торговельні мережі”, – йшлося у статті російського видання “EADaily”. В офіційному коментарі для порталу “StopFake” Червоний Хрест повністю спростував це повідомлення. Організація запевнила, що планує і надалі допомагати постраждалим від війни в Україні.

22 квітня на подібні закиди відреагували і в Офісі президента України. Радник керівника ОП Сергій Лещенко прокоментував слова блогера та колишнього радянського розвідника Юрія Швеця. Той заявив про те, що в Україні розкрадаються зброя та гуманітарна допомога, надані іноземними партнерами. За словами Лещенка, заяву Швеця масово розганяли у соцмережах російські боти. Однотипні коментарі, вочевидь, перекладали українською за допомогою Google Translate.

“Ці “вкиди” йдуть з російських джерел: державних чи квазідержавних, – зазначає Неріюс Малюкявічус. – Але тут є момент, який завжди використовувала і радянська, і російська пропаганда: так звані “зручні ідіоти”, які тримають злість на активістів. Наприклад, це політики, які мали баталії з тими, хто зараз займається волонтерством. Вони підбирають ці кремлівські “вкиди” і починають розкручувати тему всередині. На жаль, таке ми можемо бачити і в Литві”.

Реальні злочини: масове чи поодиноке явище?

24 березня Верховна Рада України ухвалила закон, яким запровадила кримінальну відповідальність за нецільове використання гуманітарної допомоги, благодійних пожертвувань або безоплатної допомоги. В умовах воєнного стану за таке злочинцям загрожує до семи років ув’язнення з конфіскацією майна.

Таке суворе покарання може свідчити про те, що українська влада серйозно занепокоєна через можливість відповідних зловживань. 16 липня голова Національної поліції України Ігор Клименко відзвітував, що за новою статтею Кримінального кодексу розпочали близько трьохсот проваджень. 47 осіб отримали підозри. Найбільше випадків привласнення “гуманітарки” – у Львові, Києві, на Харківщині та Кіровоградщині – там, де розташовані основні хаби перерозподілу товарів. Найчастіше шахраї привласнюють автомобілі, пальне, медикаменти, бронежилети та продукти.

В одній із найгучніших справ фігурує виконувач обов’язків голови міста Пустомити на Львівщині Андрій Луків. За версією слідства, чиновник намагався за 100 тисяч гривень продати автобус, переданий Фінляндією. Його затримали слідчі ДБР. У Чернівцях керівника обласної лікарні Сергія Бродовського підозрюють у спробі привласнити п’ять карет швидкої допомоги, переданих Італією для потреб ЗСУ.

Водночас, українські правоохоронці наголошують, що подібні випадки не є масовими. Особливо зважаючи на те, що до волонтерства в Україні залучені мільйони осіб. Також кажуть, що загалом за час воєнного стану криміногенна ситуація в державі поліпшилась. “Ми враховуємо значний інформаційний резонанс, тому працівники поліції блискавично реагують на кожне таке повідомлення (про продаж гуманітарки, – ред.), зокрема черпаючи інформацію із соцмереж, – запевняє речниця Нацполіції Оксана Блищик. – Насправді часто заявлені випадки про нецільове використання гуманітарки виявляються “холостими пострілами”, однак ми виявляємо і реальні злочини”.

Кожне пожертвуване євро – важливе

Правоохоронці стверджують, що факти “розкрадання гуманітарки” та так званих “зловживань волонтерів” більше присутні в інформаційному полі, аніж в реальному житті. Мета російської пропаганди у розповсюдженні таких наративів очевидна – довести марність пожертвувань на підтримку України. Мовляв, все, що ви перерахуєте – буде вкрадене.

“Це вкидання сумніву. А коли люди починають сумніватися, вони не перераховують гроші, не підтримують ці ініціативи, – каже литовський політолог Неріюс Малюкявічус. – Це, звісно, роздроблює суспільство. Вселяється недовіра до демократичних ініціатив, інститутів, медіа”.

Небезпека пропагандистського наративу в тому, що він частково базується на реальних фактах. Проте поодинокі випадки у висвітленні пропагандистів перетворюються на систему та масове явище.

“Ми всі вже це бачили, як з поодиноких випадків колабораціонізму з нацизмом весь народ називали нацистами”, – додає Неріюс Малюкявічус.

Аналогічний методи Росія використовує і намагаючись скомпрометувати постачання Україні західного озброєння. Наприклад, статтю американського видання The Wall Street Journal, у якій обговорюють необхідність створити систему ефективного контролю за постачаннями, російські ЗМІ подають під таким заголовком: “У США занепокоєні через зникнення виділених Києву мільярдів доларів”. У червні портал “StopFake” викрив інформаційну кампанію росіян у Twitter’і. З фейкових акаунтів англійською мовою масово публікували запитання до президента США Джо Байдена: “Куди поділись 40 мільярдів доларів, надані Україні?”.

Шахрайство існувало впродовж усієї історії людства. Тож, у будь-якому разі, перш ніж зробити благодійну пожертву, потрібно переконатися в надійності її отримувача. За допомогою мережі Інтернет можна легко перевірити репутацію того чи іншого благодійного фонду. Також люди часто довіряють публічним особам, які організовують збори коштів, адже ті ручаються за прозорість використання пожертв власним іменем. Інший шлях, яким часто користуються українці: жертвувати гроші своїм знайомим, які безпосередньо потребують допомоги, – втратили житло або боронять Україну на фронті.

“Треба спиратися на ініціативи, які вже перевірені, офіційні, які вже показали весь ланцюжок своєї діяльності, – радить литовський політолог. – Ланцюжок – це не лише збирання грошей, це купівля обладнання, транспортування і, найважливіший момент – коли його отримують ті, хто його потребують. Якщо вони показали свою здатність це робити і показують прозоро всю звітність – тоді це ті ініціативи, на які варто спиратися”.

Волонтерська допомога критично необхідна, особливо зараз, коли поступово війна стає буденністю і інтерес до подій в Україні з об’єктивних причин згасає. Слід пам’ятати, що кожна, навіть маленька пожертва, може врятувати людське життя та хоч на міліметр, але приблизити перемогу. А перемогти у війні з авторитаризмом може лише вільне суспільство через його самоорганізацію.

“Війна проти України – це війна ієрархії проти вільного суспільства, – наголошує Неріюс Малюкявічус. – Вона почалась саме через те, що кремлівська ієрархія боїться цієї моделі, яка може просто розвалити кремлівську модель. “Crowdfunding war” – це війна, у якій бере участь багато вільних людей, які просто самоорганізуються, збирають кошти і допомагають. Така модель викликає страх у Путіна та його оточення”.

Статті з циклу "Факти ЛРТ. Україна" публікуються в рамках міжнародної програми MediaFit, що фінансується Європейським Союзом, для підвищення інформаційної стійкості регіонів України.

закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM

Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

SVOBODA.FM на Apple Podcasts

Реклама на сайті SVOBODA.FM
Фотоновини

  1 вересня випускників із Чернігова слухатиме весь світ

SVOBODA.FM