Закон не може писатися під Януковича, Ющенка чи Тимошенко

«Закони в Україні не можуть писатися під конкретних посадовців, а мають створюватися в інтересах усієї держави». Такий коментар дав заступник голови обласної ради, голова обласної організації Партії «Наша Україна" Олег ОБУШНИЙ стосовно ухвалення Закону України «Про Кабінет Міністрів». В матеріалі, що вміщено нижче, він пояснює свою позицію.

Остаточна прем’єріада

Прийнятий Верховною Радою України Закон «Про Кабінет Міністрів» є першим Законом в історії України, який визначає порядок функціонування Уряду, але його прийняття можна вважати ознакою остаточної прем’єріади української політики.

Принцип розподілу влади в Україні на сьогодні фактично порушено. Цей Закон посилює узурпацію влади Урядом і обмежує конституційні права Президента України та демократичні основи держави.

Щоб не бути голослівним проаналізую кілька найсуперечливіших статей цього Закону. Так, до прикладу, згідно із Законом «Про Кабінет Міністрів України» (стаття 8) Прем’єр-міністр України призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України, але цю кандидатуру він вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України в строк не пізніше, ніж на п’ятнадцятий день після надходження такої пропозиції.

Запитання

Кандидатури на посади Віце Прем’єр-міністрів, всіх Міністрів, крім Міністра оборони та Міністра закордонних справ призначаються Верховною Радою за поданням Прем’єр-міністра України без будь яких погоджень з Президентом. А кандидатури на посаду Міністра закордонних справ України та Міністра оборони України (стаття 9) призначаються так само як і кандидатура на посаду Прем’єр-міністра України. Коаліція депутатських фракцій вносить кандидатури на посади цих Міністрів Президенту, Президент в свою чергу подає ці кандидатури на затвердження до Верховної Ради України.

У разі невнесення Президентом України у визначений п’ятнадцятиденний термін до Верховної Ради України кандидатур на посади вищезазначених Міністрів,  коаліція депутатських фракцій (без погодження з Президентом) вносить подання до Верховної Ради України для призначень кандидатур на посади Міністра оборони та Міністра закордонних справ. До того, ж якщо раніше глави дипломатичних представництв України в інших державах (посли, повірені у справах) призначалися Президентом України, то новий Закон регламентує, що всі призначення відбуваються за підписом Прем’єр-міністра України, тобто без погодження Глави Уряду неможливо звільнити або призначити Главу дипломатичного представництва.

Тоді виникає запитання, а як же Президент може представляти державу у міжнародних відносинах та здійснювати керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави (що передбачено в Конституції України), або бути Верховним Головнокомандуючим збройних сил України, коли армія, за цим Законом, буде йому не підпорядкована та непідконтрольна? Такі нововведення обмежують інститут Президентства та суперечать основному Закону України – Конституції.

Прем’єр – це монарх?

Окрім цього в Законі «Про Кабінет Міністрів України» (стаття 27) визначено, що Акти Президента України скріплюються підписами Прем’єр-міністра України та Міністра відповідального за його виконання. Тільки після цього Акти оприлюднюються на загальних підставах. Акти можуть бути повернені Президенту із викладеними в супровідному листі мотивами відмови, тобто Кабмін встановлює пряму цензуру на діяльність Президента України. Такі законодавчі норми роблять Прем’єр-міністра України одноосібним монархом у державі. Стаття 29 Закону забороняє будь-яке втручання в діяльність Кабміну з боку Ради національної безпеки і оборони України, що ставить під сумнів існування самої РНБОУ та безпеку і незалежність України.

У новому Законі (стаття 45) визначені повноваження Кабміну стосовно внесення на розгляд Верховної Ради без погодження з Президентом України кандидатур на посади Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України. (Ці повноваження стосовно звільнень і призначень були раніше закріплені за Президентом України). Ще одне нововведення фактично обмежує місцеве самоврядування. Так, згідно із Законом, Кабмін має право видавати Акти, що безпосередньо стосуються місцевого самоврядування та територіальних громад.

Найбільший прокол

Найбільш безглузде повноваження, яке ще більше монополізує владу Кабміну на місцях, це те, що навіть заступники голів районних державних адміністрацій призначаються за погодженням з Урядом. Виникає думка невже в Уряді визначать кращу кандидатуру, наприклад, заступника голови Семенівської чи Сосницької райдержадміністрації. Чому уряд має втручатися у процедуру призначення керівників навіть таких рівнів. Звичайно, що тепер усі призначення будуть відбуватися лише за політичними ознаками. У Законі є чимало протиріч, які не узгоджені з нині діючими законодавчими нормами.

 Разом з тим, депутати, приймаючи Закон про Кабмін дуже добре подбали про матеріально-побутове та пенсійне  забезпечення членів Уряду, житло, автомобілі, заробітна плата, далеко не безбідні пенсії, які у декілька десятків разів вищі ніж мінімальні по державі. Нова конституційна більшість буде робити все, що завгодно, навіть завершувати політреформу без участі Президента.

Дивує позиція і дії БЮТу, яка ще донедавна декларувала свою опозиційність до антикризової коаліції.

Переконаний, що Закони не можуть писатися під конкретних посадовців. Закони мають створюватися для інтересів держави. На жаль, Закон «Про Кабінет Міністрів України»  не відповідає державним інтересам і є результатом політичної домовленості між «антикризовою» коаліцією та БЮТ. Сподіваюся, що Президент України зробить подання до Конституційного Суду на предмет конституційності цього Закону.