«Якщо ми мовчатимемо, скоро в медіа і суспільстві наступить «хвилина мовчання»

Спроба ухвалити закон про «наклеп» викликала збурення в середовищі мас-медіа і суспільств

Два дні підряд, у понеділок і вівторок, під стінами Верховної Ради проходила акція протесту журналістів проти спроби ухвалити в парламенті закон про так званий «наклеп». Ця спроба влади душити свободу слова консолідувала не лише журналістів, а й широку громадськість, адже вільне суспільство неможливе без вільного слова.

18 вересня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроект, внесений депутатом від Партії регіонів Віталієм Журавським— про внесення до Кримінального кодексу статей, що передбачають посиленні відповідальності «за наклеп», аж до порушення кримінальних справ. За цей закон проголосували 244 депутати, в тому числі майже в повному складі фракція Партії регіонів, повністю комуністи, 19 з 20-ти депутатів Блоку Литвина, а також частина позафракційних. Опозиція не дала жодного голосу за цей закон.

 В чому була суть пропонованого закону? Якщо слідство і суд встановлять, що в публікації чи сюжеті мас-медіа містяться неправдиві свідчення, що ображають честь і гідність якоїсь людини, тобто наклеп, винному загрожують величезні штрафи, а в деяких випадках навіть тюремне ув`язнення терміном до 3 років.

 Автор закону посилається на те, що подібна відповідальність існує в ряді країн Заходу, наприклад Німеччині. Але забуває, що там це давно вже абсолютно «мертва» норма закону, яка востаннє застосовувалася у фашистській Німеччині часів Гітлера. А головне — чи можна порівнювати демократичне незалежне правосуддя Європи з нашим кишеньковим. А саме суди, за скаргою ображених публікаціями, остаточно встановлюватимуть, що це є наклеп, що журналіста, взагалі автора публікації, яким може бути будь-який громадянин, треба садовити в ув`язнення. Знаючи наші реалії, неважко передбачити, що такий закон стане кляпом, щоб затулити рота пресі і насамперед завадити їй викривати корупцію посадовців.

 У нашому законодавстві вже й так є положення про відповідальність за образу в медіа честі і гідності. Але це цивільна відповідальність, тобто ображений публікацією подає цивільний позов до суду на автора і газету (чи інше медіа) і просить встановити, що йому завдано моральної і матеріальної шкоди, за яку вимагає компенсації. І такі позови давно стали у нас звичними, що іноді призводить до драконівських санкцій, які можуть потягти й закриття видань. Але цього владі, чиновникам, корупціонерам, наляканим викривальними публікаціями, виявилося замало. І ось пропонується ввести не лише цивільну, а й кримінальну відповідальність.

 Протягування цього одіозного закону викликало таку хвилю критики в суспільстві, що навіть партія влади поспішила відхреститися від цієї затії. Сам автор законопроекту подав у парламент проект постанови про зняття закону з розгляду. Але за це мали проголосувати самі депутати.

 Тому в понеділок біля парламенту і була проведена акція протесту журналістів. Вони вимагали негайного включення до порядку денного Ради проекту постанови про відкликання одіозного закону. Це була всеукраїнська акція — подібні мітинги і пікети того дня проходили в Одесі, Херсоні, Миколаєві. Ужгороді, багатьох інших містах. Справа набула й міжнародного розголосу. В той день до протесту проти придушення свободи слова в Україні приєдналися журналісти Польщі, Білорусі ( з незалежної Білоруської асоціації журналістів). У Москві в понеділок проходив конгрес Міжнародної федерації журналістів, то ж колеги з України озвучили нашу ситуацію перед світовою журналістською спільнотою. А на акцію до Києва приїхали й журналісти з областей. Так, з Чернівців прибула ціла делегація – 30 чоловік, в тому числі студенти факультету журналістики. Учасники акції тримали в руках плакати, такі як «Тюрми бандитам, а не журналістам» і скандували ці гасла, а також вийшли з білими аркушами паперу, показуючи, що може чекати на свободу слова — порожні сторінки видань.

 На мітингу під стінами парламенту виступили відомі в Україні журналісти, зокрема. Єгор Соболєв, Сергій Андрушко, Тетяна Даниленко, Сергій Лещенко, Мустафа Наєм, Наталія Лігачова. Ольга Червакова. Наталя Соколенко. Про небезпеку наступу на свободу слова говорив історик Володимир Вятрович, який, будучи при Ющенку директором Галузевого архіву Служби безпеки, багато зробив для відкриття суспільству раніше засекречених радянських архівів. Жорстко розкритикував на мітингу законопроект народний депутат від опозиції, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Юрій Стець. Було на мітингу й чимало відомих політичних, громадських діячів. Зокрема. виступили Герой України Степан Хмара, дисидент, політв’язень комуністичного режиму Василь Овсієнко. Пан Василь дав такий коментар:

 —Що спонукало мене прийти сюди? Я пригадав, як у совєтські часи карали за «наклепи». Зокрема. щодо мене у 1981 році було винесено вирок Житомирським обласним судом. Там були такі звинувачення в «наклепах»: я говорив, що у 1938 році (чомусь так було записано) в Україні був голод і вимер весь український народ. Певно, що я говорив про голод 1933 року і говорив, що вимерла третина народу. Але написали так, щоб був наклеп. Або ще ось що записали в наклепи: я говорив, що введення радянських військ в Афганістан — це окупація, що Андрій Сахаров — видатна людина сучасності. Це був злочин. — так говорити. Совєтські судді керувалися трьома критеріями: соціалістична правосвідомість, внутрішнє переконання і лише на третьому місці — докази. Але правосвідомість теперішніх суддів мало змінилася, тим паче, що вони фактично підпорядковані Януковичу. Вони назвуть наклепом що завгодно. Це загроза для всього суспільства. Кожен може бути звинувачений в наклепі і покараний. То певно, що кожен з нас мусить сюди виходити і протестувати.

 Характерно, що до акції журналістів приєдналися і підприємці. Вони перед цим проводили свою акцію поруч, під Кабміном, протестуючи проти чергового наступу влади на підприємництво. Підприємці прийшли до журналістів, а одна з керівників підприємницького руху України Оксана Продан взяла слово і заявила, що свобода слова важлива кожному громадянинові, тому підприємці однозначно підтримують цю акцію.

 Акція в понеділок мала той наслідок, що погоджувальна рада вирішила таки внести постанову про відхилення одіозного закону про наклеп на голосування у вівторок. Втім,, знаючи підступність влади, журналісти продовжили свою акцію під парламентом і у вівторок, перед пленарним засіданням Ради.

 І ось на початку пленарного засідання парламенту 2 жовтня спікер Литвин поставив на голосування постанову про зняття з розгляду законопроекту про наклеп. «За» проголосували 349 народних депутатів, як правляча коаліція, так і опозиція. Законопроект знято з розгляду і вилучено з реєстру парламенту

 …В заголовок винесено слова з виступу одного з журналістів на мітингу в понеділок. Дійсно, якщо будемо мовчати, наступить хвилина мовчання , як реквієм не лише по свободі слова і медіа, а й по такому суспільству.

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити