Книгу про спалені у 1941-1943 роках села презентували у Чернігові (відео, фото)
15 травня у Черніговському військово-історичному музеї — відділі Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського відбулася презентація нової книги «Спалені села і селища Чернігівщини в 1941 — 1943 роках: злочини проти цивільного населення».
Книга видана в рамках обласної програми підтримки розвитку інформаційно-видавничої сфери Чернігівщини на 2012-2015 роки.
Це — спільне видання Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівської обласної ради, Українського інституту національної пам'яті, Пошукового агентства по створенню науково-документальних серіалів «Книга Пам'яті» та «Реабілітовані історією».
Видання стало першою спробою науковців систематизувати наслідки одного з найбільш жорстоких видів злочинів проти цивільного населення на Чернігівщині, здійснених нацистським окупаційним режимом у 1941 — 1943 роках — знищення населених пунктів разом із їх мешканцями. Вона створена на виконання Указу Президента України «Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії» від 22 вересня 2011 р. № 925, розпорядження Кабінету Міністрів України «Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії» від 25 квітня 2012 р. № 235-р. та розпорядження голови Чернігівської облдержадміністрації «Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії» від 21 травня 2012 р. № 184.
У збірнику матеріалів і документів вміщено звернення до читачів — позицію щодо цих злочинів проти людяності голови Чернігівської обласної державної адміністрації Володимира Хоменка, який представляє державну виконавчу владу, голови Чернігівської обласної ради Анатолія Мельника, який представляє спільні інтереси територіальних громад регіону, та директора Українського інституту національної пам'яті, член-кореспондента Національної академії наук України Валерія Солдатенка — як представника наукової спільноти.
У вступній науковій статті від упорядників зроблено спробу аналізу трагедії спалених сіл і селищ в Чернігівській області у контексті нацистської окупаційної політики в Україні в період Другій світовій війні.
У головному розділі видання подано анотований список 63 повністю або частково знищених населених пунктів Чернігівської області, складений упорядниками, Сергієм Бутком, науковим співробітником Українського інституту національної пам'яті, та Оленою Лисенко, директором Чернігівського пошукового агентства по створенню науково-документальних серіалів «Книга Пам'яті» та «Реабілітовані історією».
Про великі масштаби знищення населених пунктів разом із цивільним населенням Чернігівської області внаслідок каральних акцій окупантів свідчить той факт, що з 63 сіл і селищ 33 кваліфікуються в джерелах як повністю спалені. До переліку повністю знищених населених пунктів також, на думку упорядників, правомірно віднести і 8 сіл, про які в документах вказано «спалене» або «майже повністю спалене». Отже, карателі практично повністю знищили 41 населений пункт Чернігівщини. Всі інші постраждали частково.
У другому розділі вміщено вибрані документи, які дають уявлення про масштаби та характер трагедій знищення сіл і селищ Чернігівщини нацистським окупаційним режимом.
Окремий розділ складено з мартирологів встановлених жертв цих бузувірських злочинів у селах Єліне Щорського району — 74 вбитих, Клубівка Ріпкінського району 551 вбитих, Червоні Партизани Носівського району-32 вбитих та Яцево Чернігівського району, яке з 1947 р. має назву Новоселівка, — 400 вбитих.
Також вміщено список скорочень, які використані у книзі.
Редакційна колегія та упорядники сподіваються, що матеріали і документи збірника, а передусім — анотований список знищених гітлерівськими карателями населених пунктів Чернігівської області, дасть можливість продовжити системне дослідження цих трагічних сторінок нашої історії, допоможе збагатити зміст науково-просвітницької роботи, стане в нагоді для подальшого проведення державної політики увічнення жертв злочинів проти людяності та воєнних злочинів часів Другої світової війни.
Вони впевнені, що конкретне знання про ці страшні злочини проти людяності, послідовна і цілеспрямована державна політика вшанування їх жертв стане важливою засадою створення нетерпимості та безумовного засудження можливості їх здійснення в майбутньому потенційними організаторами і виконавцями. Наступні покоління слід виховувати у непримиренності до будь-яких злочинів проти людяності, органічного відторгнення будь-якої злочинної ідеології та політики, зокрема нацизму і фашизму.
Департамент і інформаційної діяльності
та комунікацій з громадськістю
Чернігівської облдержадміністрації
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 11582 |
Коментарі (3)
Володимир | 2013-05-16 13:00
Сергій Бутко | 2013-05-16 05:18
Дата знищення: 22 лютого 1943 р.
Виконавець злочину: каральне формування окупантів: зондеркоманда «4-А», помста за допомогу радянським військовополоненим, які 21 лютого 1943 р. підняли повстання у таборі полонених у с.Яцево і втекли
Кількість загиблих: 418 жителів
Кількість знищених дворів або будинків: село повністю спалено
Література: Хронологічний довідник про тимчасову окупацію німецько-фашистськими загарбниками населених пунктів Чернігівської області і визволення їх Червоною Армією. 1941–1943 / Упоряд.: П. В. Дніпровський, С. В. Малкієль. – Чернігів, 1947. – С. 255; История городов и сел Украинской ССР: В 26 т. Черниговская область / АН УССР. Ин-т истории; Гл. редкол.: П. Т. Тронько (пред.) и др. – К.: Гл. ред. Укр. сов. энцикл. АН УССР, 1983. – С. 715; Леп’явко С. Чернігів у роки війни (1941–1943). – Чернігів: Видавець В. М. Лозовий, 2011. – С. 43.
Спалені села і селища Чернігівщини в 1941–1943 роках: злочини проти цивільного населення. Збірник документів і матеріалів / Чернігівська обласна державна адміністрація, Чернігівська обласна рада, Український інститут національної пам’яті, Пошукове агенство по створенню науково-документальних серіалів «Книга Пам’яті» та «Реабілітовані історією». Упоряд.: С. В. Бутко, О. В. Лисенко; Відп. ред.: Р. І. Пилявець. – Чернігів : Видавництво Десна Полігараф, 2013. – С. 56.
Сергій Соломаха | 2013-05-15 21:37
Можливо тому, що це з 1974 року вже місто Чернігів?
Цікаво хто з можновлажців і жителів обласного центру знає про місце їх поховання і стан братської могили на вул. 50 лєт Пабєди?