Валерій Дубіль: "Вітчизняна освіта наближається до європейського рівня"

До початку навчального року залишилось трохи менше двох місяців, але деякі навчальні заклади вже почали готуватись до прийому учнів і студентів.

Саме на часі підняти тему навчального процесу в Україні.

До того ж нещодавно Верховна Рада прийняла довгоочікуваний для суспільства Закон про вищу освіту.

 В чому революційність цього документу, а також в якому напрямку має рухатись вітчизняна освіта? Про це ми запитали у народного депутата Валерія Дубіля.  

- Валерію Олександровичу, розкажіть, чому так довго приймався Закон про вищу освіту?

- Усі ми розуміли, що реформа у сфері освіти назріла давно. Відповідний проект закону був поданий до Верховної Ради ще на початку 2013 року, але тільки після того як в країні змінилась влада почались реальні кроки стосовно прийняття цього документу. Лише на етапі обговорення від різних організацій було подано близько 5 тис. пропозицій

стосовно Закону про вищу освіту. Далі була кропітка робота і вже до ІІ читання народні депутати направили майже 900 поправок. Зі свого боку я теж направляв деякі зауваження, які, до речі, були враховані. Хочу зазначити, що дуже багато роботи в цьому напрямку зробила голова Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич. Завдяки її наполегливій праці було проведено безліч круглих столів, які дали змогу донести суспільству те, чому так важливий цей документ.     

- Отож, які кардинальні зміни чекають вищі навчальні заклади після прийняття Закону про вищу освіту?

- Насамперед, цей Закон має наблизити Україну до європейського рівня у галузі освіти, що дасть змогу якісно готувати фахівців. Завдяки новому підходу відбудеться децентралізація управління в університетах. До слова, за усі роки незалежності багато "вишів" не розвивалися через те, що в них практично одноособово керувала одна людина - ректор. Увесь цей час викладачі були лише інструментом для адміністративного ресурсу. Тепер університетом, по суті, буде керувати колегіальний орган і одна людина вже не зможе сама вирішувати напрямки розвитку вищого навчального закладу, які часто-густо були хибними.  

- Багато роботодавців скаржаться, що рівень випускників університетів досить невисокий через те, що їх навчають за старими програмами. Чи зміниться ситуація тепер?

- В управлінні університетом зможуть брати участь роботодавці, а це в свою чергу задасть нові стандарти освіти. Саме роботодавець зможе, по суті, вказати на те, який саме спеціаліст йому потрібен, а не просто людина з дипломом про вищу освіту.     

- В процесі обговорення законопроекту про вищу освіту багато йшлося про широку автономію для університетів. В чому вона буде виражатися?

- Наприклад, університет, заробляючи гроші на освітній і науковій діяльності, має право ці кошти розмістити на рахунок у державному банку. Цими сумами керівництво "вишу" зможе вільно розпоряджатись, приміром направляючи на свій розвиток. Сьогодні фактично такої можливості у вищих навчальних закладах немає. Також Закон про вищу освіту передбачає розвиток науки в університетах, адже чого приховувати - до останнього часу у цьому напрямку майже нічого не робилось. Цей процес зрушить з місця ще й тому, що у викладачів з`явиться більше часу для наукової праці, адже зменшиться максимальне навчальне навантаження на них. В свою чергу студенти отримають більше можливостей для самостійної роботи.  

- Чи стане більше прав у студентів?

- Закон про вищу освіту розширює права студентського самоврядування, представники якого зможуть брати участь у прямих виборах ректора університету. Це доводить, що студентське самоврядування буде дійсно серйозним інструментом в управлінні вищим навчальним закладом.     

- Ви впевнені, що керівництво університетів не зможе впливати на студентське самоврядування?

- В законі прописано, що адміністрація вищого навчального закладу не має права втручатися в діяльність органів студентського самоврядування. І ця система буде працювати, адже студентське самоврядування - незалежний орган, а його фінансовою основою є кошти, визначені вченою радою вищого навчального закладу в розмірі не менш як 0,5 відсотка власних надходжень, отриманих університетом від основної діяльності.

- Вітчизняна освіта майже не пристосована для людей з особливими фізичними потребами. Щось у цьому напрямку зміниться в майбутньому?

- В Законі про вищу освіту прописано, що держава забезпечує вступникам з особливими освітніми потребами рівний доступ до зовнішнього незалежного оцінювання за місцем проживання таких осіб. Тепер будівлі вищих навчальних закладів, в яких проводиться зовнішнє незалежне оцінювання, повинні бути доступними для людей з особливими освітніми потребами і облаштовуватись згідно з державними будівельними нормами та стандартами чого зараз, нажаль, немає.

- Вам не здається, що в Україні не вистачає фахівців, які можуть надавати професійні послуги для інвалідів?

- Стосовно цього я надавав свої пропозиції до парламентських слухань на тему: «Освіта, охорона здоров’я та соціальне забезпечення дітей з порушеннями психофізичного розвитку: проблеми та шляхи вирішення». Вважаю, треба розширити перелік спеціальностей у вищих навчальних закладах. Нам треба більше готувати фахівців таких професій як ABA-терапевт, ерготерапевт, педагог з альтернативних комунікацій та інших спеціалістів, які під час занять з дітьми з порушеннями психофізичного розвитку застосовують прогресивні методики соціальної, соціально-психологічної реабілітації, інтеграції, адаптації тощо. В багатьох країнах світу вже доведена ефективність таких терапій.