Головний лікар Ніжина: «Систему трансплантації органів треба відпрацювати до дрібниць»

Нещодавно уряд запропонував українцям нову моторошну тему для обговорення – законопроект, який передбачає можливість видалення органів з тіла людини, якщо та офіційно не заявить, що не хоче бути донором органів.

Умовою для можливості розчленування тіла високі чиновники називають смерть мозку.

Але чи є така ініціатива гуманною?

Але якщо людина віруюча?

Адже ініціатива погано узгоджується з вченням Церкви про те, що смерть людини настає лише тоді, коли її душа остаточно покидає тіло. Але трансплантологам важливо мати необхідний ним матеріал якомога швидше.

У разі ухвалення пропонованого законопроекту суспільство може наштовхнутися на велику небезпеку. А що, як після аварії лікарі кинуться не рятувати людину, а видаляти з неї органи?

Історія знає чимало випадків, коли медичні висновки стосовно смерті пацієнта були помилковими. Хто відповість за помилки чи навіть умисні вбивства людей, що за сьогоднішнього прагматичного цинізму буття зовсім не виключено.

Під час свого візиту до Чернігова Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет висловився однозначно про загрозу, що у собі несе згаданий законопроект.

А що з цього приводу думають медики?

Слово – головному лікарю ніжинської міської лікарні Володимиру Левковському:

«Трансплантація органів взагалі необхідна. Багато людей могли б жити. Але вони помирають через те, що єдиним методом лікування часто буває лише пересадка того чи іншого органу. Питання полягає в тому, що технологія проведення практичних медичних втручань відпрацьована. Але в законодавчому плані вона ще не відпрацьована по тих системах, про які ми чуємо по телебаченню і в засобах масової інформації. Одні кажуть, що людина або її родичі повинні дати дозвіл на трансплантацію. Інші кажуть, що нікого запитувати не потрібно. Але має бути відпрацьований закон, повинна бути точність і зафіксоване право на передачу органів, а також визначена організація, яка повинна цим займатися. Зробити це лише прерогативою і відповідальністю лікарів – це надто серйозно. Бо кожний може по-різному ставитися до цієї системи і кожен по-своєму розуміти закони. Особливо в ситуаціях, коли ще з живої людини потрібно бути брати органи і системи з метої їхньої трансплантації», - зазначає головний лікар.

Він переконаний, що над цим треба ще дуже працювати і всебічно обговорювати це питання. А от сама суть і сама постановка питання справедливе. Особливо в ситуаціях, коли іншого варіанту врятувати людину немає, коли після трансплантації людина може продовжувати нормальне здорове життя.

­­­­«У Ніжинській лікарні працює система гемодіалізу – це штучні технічні органи, що виконують функцію нирок. На сьогодні проводиться робота, аби надати людям потрібну допомогу. Щоб вони могли не просто жити, а ще й працювати. Без таких систем їхнє життя було б давно закінчене. Хочу сказати, що в нашій державі вже були випадки «чорної трансплантології», якими займалася прокуратура. Але я знаю людей в Ніжині, які віддали свої нирки дітям з вродженими патологіями. І діти живуть, і батькі живуть», - говорить Володимир Левковський.

За його словами це дуже серйозна система, яку потрібно відпрацювати до дрібниць. Тоді вона зможе існувати. А інакше – ні.