Чернігівські вчені-ботаніки уперше досліджують флору на радіоактивність

Природничий напрямок наукових досліджень – один із тих, які сьогодні отримують належний розвиток у Чернігівському державному педагогічному університеті ім. Т.Г. Шевченка.

Свідченням цього є активна участь ботаніків вузу у міжнародному проекті з дослідження флори й рослинності забруднених радіонуклідами територій.

Як розповів кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології та охорони природи ЧДПУ Олександр Лукаш, проект має назву "Флора і рослинність радіоактивно забруднених територій Брянської, Чернігівської та Гомельської областей у постчорнобильський період".

Його завдання - дослідити характер і специфіку забруднення наявних на цих територіях екосистем (лісів, луків, боліт і водойм) з метою подальшого розв’язання проблеми їх реабілітації та використання. На Чернігівщині даним дослідженням охоплені Ріпкинський, Семенівський, Корюківський і частково Чернігівський райони.

Даний проект реалізується за підтримки фондів фундаментальних досліджень трьох держав - України, Росії та Республіки Білорусь. Партнерами чернігівських науковців є колеги з гомельського та брянського державних університетів.

У цьому році всі виконавці збирають рослинний матеріал і ґрунти, а вже в наступному (проект дворічний) білоруси визначать їх радіоактивність. Вони, за словами О. Лукаша, мають великий досвід у цій справі і відповідне сучасне обладнання. До речі, саме білоруська сторона виступила ініціатором проведення таких досліджень і активізувала цю роботу.

Її результати будуть відомі наприкінці 2010 року. Проте вже сьогодні, на півдорозі, чернігівські ботаніки роблять перші висновки. "Досліджуючи території, господарське використання яких обмежене, ми встановили, що там збереглася ціла низка рідкісних (не тільки в масштабах області, а й держави) видів рослин, - ділиться керівник української частини проекту О.Лукаш. - Остання наша знахідка - баранець звичайний, його ми знайшли в Блешнянському лісництві Семенівського району. Це дуже рідкісний вид рослини, який занесений до всіх видань Червоної книги України.

Що стосується радіоактивного забруднення флори найбільш постраждалих від Чорнобильської катастрофи територій, то наш дозиметр фіксує там максимум 14-16 мкр/год., по деревині дещо більше. А ось у Чернігові, майже в центрі міста, ґрунт і рештки рослин випромінюють 42 мкр/год. Такий високий рівень, ми вважаємо, спричинений різноманітністю джерел випромінювання".

За словами Олександра Лукаша, подібний науковий проект на Чернігівщині реалізується вперше. Його підсумком буде створення електронної бази даних флори радіоактивно забруднених територій, класифікаційної схеми лісової рослинності, видання монографій і збірки наукових праць із даної тематики.