Чернігівська середня школа на Валу у 20-30-ті роки XX століття

Після скасування Чернігівської класичної чоловічої гімназії у 1919 році, дві її будівлі залишались деякий час вільними.

В одній споруді, де зараз знаходиться Чернігівський обласний історичний музей ім. В. Тарновського деякий час розміщувалась Губпартшкола.

З 1924 року в будинку колишньої класичної чоловічої гімназії знаходилась вже середня семирічна українська школа ім. Коцюбинського.

Як свідчила газета «Червоний стяг» за 1924 рік: «школа за 6 років свого існування вже пережила три переселення: до будинку дворянського пансіону, до колишнього пансіону гімназії і до будинку гімназії. Школа починалась з 18 чоловік в 1917 році, вона мала 230 душ дітей на весні 1923 року, а того ж року в осені — 400 душ. Школа врешті дістала будинок бувшей гімназії (будівля сучасного Чернігівського історичного музею), коли його звільнила Губпартшкола. Довгий час вона була єдиною середньою українською школою в Чернігові, а тепер ставала найбільшою на Чернігівщині».

Відомо, що у місті Чернігові в цей час працювали дві головні школи міста семирічка ім. Леніна з російською мовою навчання (була розташована в будівлі колишньої жіночої гімназії) та семирічка ім. Коцюбинського з українською мовою навчання. Доволі цікаво, що в будинку колишнього пансіону гімназії на вулиці Революції було розташоване дитяче містечко ім. Комінтерна. Щоправда, про це містечко фактично нічого невідомо.

Після революційного заколоту 1917 року у перші роки радянської влади Соборна площа на Валу отримала нову назву – площа «Диктатури пролетаріату». З цього часу вона стає першою радянською площею у Чернігові. Саме на цій площі відбувались масові мітинги та маніфестації, в яких приймали участь вчителі та учні старших класів середньої школи ім. Коцюбинського.

12 січня 1919 року мешканці Чернігова зібрались на мітингу з нагоди звільнення міста від військ С. Петлюри. На цій площі Миколиі Щорсу вручили Червону стрічку. У червні 1919 року на площі виступав головнокомандуючий військами українського фронту В. О. Антонов-Овсієнко, радянський діяч, який був безпідставно репресований і розстріляний у 1937 році.

Виступав на площі і інший не менш відомий діяч, син письменника Михайла Коцюбинського – Юрій. До речі теж, безпідставно репресований і розстріляний у 1937 році.

Відомо, що 2 травня 1920 року на площі відбувся мітинг, після нього перший у Чернігові суботник. У суботнику активно приймали участь вчителі та учні середньої школи ім. Коцюбинського. Як правило, на цій площі відбувались жовтневі і першотравневі демонстрації.

У 1921 році на площі був відкритий пам'ятний бюст В. І. Леніну. Виготовили його з сірого цементу і встановили на восьмиметровому постаменті. Фактично, це був один з перших бюстів В. І. Леніну на Україні. Його автором і скульптором був Г. Нерода. У 1924 році на площі «Диктатури пролетаріату» був організований мітинг, присвячений смерті «вождя світового пролетаріату» В. І. Леніну. У 1926 році на площі встановили пам'ятник радянському ідолу.

Середня українська школа ім. Коцюбинського з семирічним терміном навчання проіснувала тільки до 1932 року. З цього року в будівлі колишньої класичної чоловічої гімназії розміщувався до початку Великої вітчизняної війни – Чернігівський обласний історичний музей.

Діяльність цієї школи мала доволі велике значення. Українська школа ім. Коцюбинського сприяла позитивним зрушенням в царині навчально-виховного процесу в Чернігові в 20-ті роки XX століття.

Данило РИГА, Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній».