П'янству – бій, але перед боєм треба випити!

Зібралися філософи всіх часів і народів з нагоди Року Потрійного Змія: Змія-спокусника, Змія мудрості і Зеленого Змія.

Соломон приніс кашерне сало і самогон, Фалес із Мілета презентував котлети, а інші стародавні греки – вино і чебуреки.

Індійські мудреці приготували овочеві голубці.

Мо-цзи, Лао-цзи і багато інших китайців прихопили з собою фаршировані яйця.

Сократ –   коньяк «Арарат».  Хілон – французький одеколон.  Прикрасили стіл  мадера від  Вольтера,  «Цинандалі» від Стендаля. К'єркегор  приніс  кагор, тому   автора «Страху і трепету» стали називати пан  К'єр-Кагоров.

Пішли в хід  рідкісні напої та закуски. Горгій із Леонтін  запропонував «питний нікотин», а Біант із Прієни – копчені  вуха  гієни. Езоп  наліг на эскалоп,   Пірон і Цицерон – на  вироби із макарон.  Подали  омари  від Омара Хайяма, бекон від Бекона,  рибну сковорідку від Сковороди. Платон вибрав   батон і коньяк «Жатон». Лукрецій –  кілька спецій.

Почаркували. Хильнули.    Агафон увімкнув  магнітофон. Епіктет зайшов  в Інтернет. Почали  дивитися новини  і говорити про життя , про те що  згідно календарю Майя, мав настати кінець світу.  Демокріт зауважив, що серіал під назвою „Кінець світу” на землі  йде від часів Адама і Єви. А календар майя використали американці, щоб під час світової кризи  мільйони людей, що загубили свої гроші на біржах,  не  шукали фінансових шахраїв.  Мовляв: „Що твої зниклі гроші?  Світ скоро зникне!”  Але дійсно у 2013 році кінець світу буде приходити в ті міста і села, в яких вимикає світло  бурелом, завірюха чи Змій Горинич із обленерго за несплату боргів.  Почали  пригадувати  анекдоти про змій.

Розпочав  Сократ: «Моя дружина  Ксантіпа  попала  на  Міжнародну виставку змій.  – І що?   – Отримала гран-прі».

Шопенгауер розповів: «Якось  змія  покусала міністра Говерла: йому хоч би що, а змія та... померла!».

Карл Маркс продовжив:  «Зустрічає  Баба-яга Змія Горинича:  ти чого такий засмучений?  Той у відповідь: А від чого веселитися? Голови у мене три, а пенсія  одна”.

Представник сучасних  українських  філософів  розповів байку Езопа: «Жив-поживав Змій-Горинич. Дві голови у нього были розумні, а одна дурна. Якось зібрався Змій  із своїми головами, та й каже: „А чи не стати нам царями-демократами нашого казкового царства. В перший термін буде гетьманувати перша голова, на другий – друга. Потім знову перша і так по черзі, згідно із змінами до Конституції країни.  Тут третя голова, яка вважала себе представником народу, поцікавилася: „А я що буду робити?” А ти нас будеш весь час перевибирати”. 

Втрутився  Солон із Афін: «За що Каїн  вбив Авеля? За то, що той розповідав старі анекдоти”. А потів задав риторичне питання:  «Кого пригріє в Рік Змії Росія в себе на груді?  Якщо Америку й Європу, то Україна будет в…  шопі!».  Гегель, котрий приніс із собою напої  «Гоголь-моголь» і  «Гегель-мегель», зауважив, що Росія вище пояса знаходиться у Європі, а нижче пояса – в Азії.  І коли вона стає з ніг на голову, то ці частини світу створюють в ній дику суміш.  Ліхтенберг,  під впливом слів Гегеля,  заспівав німецьку весільну частівку в перекладі на російську: «Уезжая, уезжая, уезжая в Азию – на тебя в последний раз, может быть, залазию!».  Микола Бердяєв  згадав еврейську частівку: «Спить Розіта і не чує, що на ній матрос ночує,  та очуняє Розіта і задушить паразита!”

Зенон із Елеї  не підтримав  сексуальний  гумор. Він запропонував  обміркувати одну із його знаменитих    «дорожніх» апорій (труднощів): «Ахіллес і черепаха»,  котру студентам філософських факультетів тепер викладають в такій редакції: «Чи зможе Ахіл на «Запорожці»  наздогнати черепаху на «Мерседесі», якщо обидва стоять у  автомобільному заторі»?  

Піфагор заявив,  що Рік  Змії буде на руку тим, хто звик плазувати. У олігархів районного масштабу є шанс „поміняти шкіру”: авто, дружину, партію... Бо, як  казав поет,

 „ Як змій на шкіру скинуту дивлюсь: кого б ще „кинути”?

Філософський корпоратив продовжувався. Кант  запропонував покуштувати його  «Категоричний аперітів» і пі-кант-ний соус.  Ларошфуко налив «Мадам Кліко»,  Фома Аквінський –  віскі, Цицерон – одеколон,  а  Конфуцій:  наливку від поллюцій.  За допомогою наливки і спеціальних вправ     мудрі китайці досягають     «космічного» оргазму,  коли  під час «фіналу»  екстаз відчувають одночасно  душа, дух і  тіло.

Заговорили на вічну (читай –  філософську) тему: що було першим: дух, чи матерія? А  по-простому: куриця, чи   яйце? Соломон,  маючи біблійний  життєвий досвід, зауважив, що першим був... півень.  Під час дискусії народилася  формула: «То дух первинний, то матерія  на території імперії».  А   боротьба комунізму з капіталізмом,  аристократів  Духу з демократами брюха, чоловіків  із жінками закінчиться лише тоді, коли місяць впаде на земну кулю і прийде кінець світу.

В  рік Змія-спокусника розмова  перекинулась на „гендерні” теми, про те що жінка, за висловом  поета-філософа Гейне,  є одночасно  яблуком і змією.  Піфагор згадав,  що його дружину  Теано якось спитали: через який час за ритуалом жінка вважається очищеною від чоловіка? Теано відповіла: від свого  – одразу, а  від чужого – ніколи!  Джон Локк  видав  анекдот: «Зустрічаються дві подруги. –Ти  чого  така сумна?   –  Розумієш, до мене приходив учора коханець, так все добре зробив... – Так чого сумна?  - А потім прийшов мій чоловік і переробив все по-своєму...».

Епікур об'явив перекур. Декарт запропонував зіграти в карти, Протагор –  у футбол.  Тертулліан  і Хайям – покурити кальян. Спіноза – скуштувати дозу… Секст Эмпірік – зайнятися емпірічним (мабуть віртуальним, або по телефону) сексом.  Але обурився скіфський філософ Анахарсіс: «А на харсіс нам це потрібно?  Давайте ще вип'ємо!”.

Підійшов час тостів „на коня”, а  хильнути  вже нічого. Августін, Франклін та Марк Аврелій Антонін дістали заначки із штанин.  Геракліт із Эфеса заявив: «П'янству –

 бій,  але перед боєм треба випити!». Монтень виголосив: «Вип'ємо,  щоб було краще, аніж добре!”. Гегель запропонував автомобільний тост: «За те,  щоб не попадати під жіночий каблук в момент, коли жінка тисне на гальма!”  Майкл Аро  у відповідь майже заспівав:

«Щоб ви жили, жили, жили і щоб жили ваші жили, а ота інтимна жила, щоби довго вам служила!». А Григорій  Сковорода запропонував  самий короткий український тост: «Ще!». 

Під гасло «Ще» мудреці  вирішили почекати  православне  Різдво, Старий Новий Рік, а завершити на Водохрещу.  Бо час від католицького Різдва до Водохрещі самий хмільний в Україні, самий філософський, коли можна підвести підсумки року і подумати про сенс буття. Бо заняття філософією, за висловом Григорія Сковороди, „Перетворює людину дня, у людину віку.”   Древні мудреці вважали, що суть філософії – у здивуванні, вона народжується із природи людини цікавитися  навколишнім світом і собою. А щоб залишатися самим собою, треба  постійно бути вище самого себе!

Та зрештою  новорічний „філософський” час хоч  і йде повільно, але проходить швидко.