Последнее обновление: 12:40 среда, 24 мая
Загрузка...
Найкращі тести
18 травня – Міжнародний день музеїв
Вы находитесь: Культура / Архітектура / Паломництво до Катерини Білокур
Паломництво до Катерини Білокур

Паломництво до Катерини Білокур

Життя без подорожей – сумне й одноманітне. І то – чиста правда. Справедливість цього твердження особливо відчутна після зимової «сплячки».

Тому перший туристичний маршрут травня було визначено давно – меморіальний музей-садиба легендарної українки Катерини Білокур – село Богданівка Яготинського району на Київщині.

До речі, цьогоріч музею виповнюється 40 років.

Той факт, що сільський музей налічує майже півтисячі експонатів – уже вражає. А те, що кожен метр цієї землі і давня хатинка десятиліттями доглядалися руками всесвітньо відомої художниці – взагалі безцінне. Тому, переступивши поріг саманної (глинобитної) оселі, турист опиняється у минулій епосі, в іншому вимірі. Це – справжня машина часу.

Колиска малярської поезії

Подолавши 225 кілометрів шляху, я ніби потрапила в гості до свої бабусі: знайомий запах, дерев’яні саморобні лавки, столи, скриня, піч, рушники, портрети на стінах…

Інтер’єр хати такий, яким був за життя Катерини Білокур. У кімнаті, що слугувала майстернею, стоїть мольберт художниці, лежать пензлі, фарби, палітри. Тут же – недописана картина. Є репродукції та оригінальні роботи. На полицях стоять книжки й посібники з живопису, за якими вчилася народна майстриня. Є, зокрема, твори Тараса Шевченка і Миколи Гоголя. Дуже багато листів і фотографій.

У садку ростуть дерева-сучасники художниці, біля хвіртки – понад сторічний берест (в’яз), навколо хати – плетений тин і безліч квітів. Тут же стоїть мармурова скульптура Катерини Білокур у повний зріст авторства її племінника Івана Білокура, якого вона вчила малювати.

У всіх куточках музею-садиби відчувається любов тих, хто ним опікується. Здається, що працівниці тут живуть і відвідувачів зустрічають так, ніби в гості приїхали родичі, яких вони давно чекали…

Непомітно промайнула година, здається, у хаті й садку сфотографовано вже все. Але так хочеться посидіти біля колодязя, під грушею, під берестом, щоб відчути атмосферу, в якій українська селянка творила вишукану й глибоку малярську поезію, що вразила вибагливий світ, зокрема, і Пабло Пікассо.

Та найбільше її творів – у Яготинській картинній галереї, яку неможливо не відвідати. Вона дійсно чудова. Не в кожному місті є подібна. І взагалі цей районний центр доволі світлий і милий.

P.S. Після відвідин Яготинщини переконана: найцікавіше подорожувати «нерозпіареними» історичними місцями. Бо вони – теплі, рідні, глибокі, щирі. І вас спонукають до щирості. Тому я не втрималася і подарувала музею художниці, яка найбільше любила малювати квіти, власноручно змайстровані тюльпани. Дякую завідувачці музею Ользі Шаповал, що прийняла наївний знак моєї любові до творчості й особи Катрі Білокур.

Любов ПОТАПЕНКО

закрыть

Добавить комментарий:

Реклама на сайте SVOBODA.FM
Фотоновости

  Собака унюхал даже игрушечную гранату

SVOBODA.FM

Загрузка...
Загрузка...
RedTram
Загрузка...