Хлопці, дякую за влучність! ФОТО

(Історія одного збиття). Домотував свої кілометри під вечір. -11- політ нормальний. На Валу небагато чернігівців.

В основному або до 25-ти, або за 60. Під ногами – рипить.

Раптом високо в небі перед собою далеко-далеко бачу вибух. Тиша. Звуку ще нема, не дійшов. Бо швидкість світла в атмосфері Землі ~299 700 000 м/с

Спочатку невелика хмарка. Потім ураз вона вибухає помаранчево-білим кольором з вогнем. Миттєво розростається до велетенських розмірів.

З вогняної хмари випадають темні обломки і падають , як в уповільненому кіно, кудись униз. А я вже з самого початку, коли помітив вибух у небі, починаю рахувати. Як завжди це роблю у грозу, щоб розуміти: чи далеко небезпека. У морозному повітрі при мінус -10 швидкість звуку близько 325 метрів за секунду.

Рахую. Вогняна хмара миттю охолоджується. Починає поступово розсіюватися. Перетворюється на темний дим. Уже дістав фотоапарат і наводжу фокус, спускаю кілька разів затвор. Нарешті долітає оглушливий звук вибуху у повітрі.

Перемножую. Виходить близько 5 кіломентрів. Знаю, приблизно цю точку. Міряв колись після вибуху улітку, коли їхав до неї на велосипеді. А хмарка чорного згустку перетворюється на чорного індюка, який дивиться в той бік, звідки прилетів шахед. Індюк, як бумеранг, приготувався клюнути тих, хто послав вибухівку в наше небо.

Дякую за відмінну роботу, хлопці! За те, що бережете Чернігів і Україну!

Уперше побачив у небі вашу професійну роботу! Вражає!

Владислав САВЕНОК

Знімки - автора