«Доброго дня! Я - з Америки…»

Інколи так буває – сидиш за столом в редакції, працюєш над черговою статтею, аж ось відкриваються двері і заходить незнайома людина. Починається розмова, після якої ти кидаєш незакінчений матеріал і починаєш робити інший – про несподіваного гостя.

Сьогодні о півдні до редакції «Високого Валу» завітала жінка. Похилого віку, але усміхнена і життєрадісна, з обличчям, що випромінювало життєвий оптимізм.

- Доброго дня! Я Леся Струж з Америки, приїхала в Чернігів, щоб познайомитися з вами і засвідчити свою повагу до «Високого Валу».

Нечасто бувають такі гості. Тож, зрозуміло, що я просто був зобов’язаний виявити до пані Лесі професійний інтерес. Хотів увімкнути диктофон, але раптом виявилося, що «здохли» батарейки. Тоді вдався до «учорашнього дня» журналістики, взявши до рук папір і ручку.

- Я живу на східному узбережжі Сполучених Штатів, в місті Волтхем у штаті Масачусетс. Народилася і завжди була українкою, хоча майже все життя пройшло в США. У 1943 році німці вивезли моїх батьків зі Станіславщини на примусові роботи до Німеччини, де вони й познайомились. Потім, коли війна скінчилась, потрапили в союзницькі табори для інтернованих. В совєтську Україну вирішили не повертатися, бо розуміли, що їх чекатиме Колима… В 1949 році народилась я, а в 1951-му сім’я перебралася за океан. Працюю в сфері охорони природи, як і мій чоловік-юрист.

З подальшої розмови з’ясувалося, що Леся Струж більше року з цікавістю слухає вдома у Масачусетсі радіо «Високий Вал». Любить українську мову і українські пісні, бо ж багато чула їх у дитинстві від батьків.

В Україну приїхала, щоб побачитися з родичами в Івано-Франківську і Коломиї та трошки помандрувати.

- Про Чернігів я чула як про місто, де збережено багато історичних та архітектурних пам’яток. Але головною метою мого приїзду у Чернігів є все ж особисте знайомство з «Високим Валом».

Дізнавшись, що інтерв’ю у неї бере справжній мандрівник, пані Леся розповіла багато що цікавого з географії США і висловила бажання придбати мою книгу «Північна Одісея». У свою чергу я з подивом дізнався, що в Америці є чимало покинутих («мертвих») залізниць.

Відвідавши Чернігів, несподівана гостя «Високого Валу» продовжить свою мандрівку Україною: Київ – Крим – Одеса, а звідти – у Стамбул. А вже третій примірник моїх книжок вирушить на протилежний бік Атлантики…