Один короткий вечір назавжди
Один короткий вечір назавжди.
Одна тривожна ніч у жовтих лапах.
Лиши мені своїх садів сліди
Осінніх і загублених на мапах.
До них ведуть шифровані ходи.
Я зникну в них, як пляма від води,
Розтану, ніби хризантеми запах
Від снігу помирає назавжди.
***
Є вірші нормальних поетів – звернися до них,
Вони, що ковтають шаблі і вирощують квіти,
Тобі допоможуть вечерю якусь розігріти,
І ти, переповнена втечею, знайдеш барліг.
І, може, якусь ополонку в собі віднайдеш,
І мрію, яка не здійснилась, повернеш на міру,
Є люди, яких не забудеш – герої Шекспіра,
Є вірші, яких не загубиш і не оминеш.
19:44 | 1.03.2005 р.
| Версія для друку Відправити по e-mail Зв`язатися в чаті |
| Переглядів : 9062 |
Фотоновини
Додати коментар: